Ми у ЗМІ

dukhnztskz tyzhden«Можливі претензії до якості української продукції від європейських фермерів логічно пояснити конфліктом інтересів. Саме вони виступають прямими конкурентами для наших виробників на ринках Євросоюзу. Натомість українська агропродовольча продукція не лише стабільно втримує власні позиції на світовому й різних регіональних ринках, а й давно підтвердила якість та відповідність вимогам. Ще до повномасштабного вторгнення Україна продавала на ринках ЄС м’ясо птиці в обсягах тисяч тонн на суми в мільйони доларів», — каже в розмові з Тижнем Богдан Духницький, провідний науковий співробітник «Інституту аграрної економіки».

Протягом 2021 року Україна експортувала до Євросоюзу 85 тисяч тонн м’яса птиці вартістю $198 мільйонів. Також майже 8 тисяч тонн яєць на суму приблизно $10 мільйонів, свідчать дані Держстату України.

В умовах повномасштабної війни протягом 2023 року українські експортери продали до ЄС 173 тисячі тонн м’яса птиці вартістю $407 мільйонів. І майже 33 тисячі тонн яєць на суму $39 мільйонів. На тлі відчутного зростання показників експорту торік Європейський Союз став основним ринком збуту яєць і курятини українського виробництва.

Читати далі:

   

the pages_Микола Пугачов, заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», також додає, що обмеження імпорту в Україну агропродукції з Польщі не є доцільним з економічної точки зору, оскільки на неї припадає менше ніж 2% польського експорту.

«Обмеження імпорту продовольства з Польщі до України не завдасть суттєвої шкоди польській економіці, але створить для України політичні проблеми, — пояснює Пугачов. — Наша держава має зобов'язання щодо СОТ та міжнародних інтеграційних об'єднань, прагне стати членом ЄС і має чітко демонструвати партнерам здатність виконувати міжнародні зобов'язання. З огляду на це, недоречно ставити питання про обмеження Україною імпорту продукції з Польщі та інших країн ЄС».

Джерело: The Page

   

forbs dukhnytskyiЦього сезону світове виробництво какао впаде на 10,9%, до 4,45 млн т, пише Reuters із посиланням на прогноз від Міжнародної організації з виробництва какао (ICCO).

Світовий дефіцит какао-сировини цьогоріч зросте в пʼять разів, до 374 000 т. Глобальні запаси какао впадуть до мінімуму за 45 років до кінця сезону, очікує ICCO.

«Виробники в Африці намагаються відреагувати на цю ситуацію, збільшивши насадження шоколадних дерев, однак для початку їх плодоношення необхідно принаймні п’ять років», – розповідає науковий співробітник Інституту аграрної економіки Богдан Духницький.

Джерело: Forbes Ukraine

   

the pagesМикола Пугачов, заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», зазначає, що обмеження імпорту в Україну продукції з Польщі не є доцільним з економічної точки зору.

«У 2023 році польський експорт товарів до України становив $6,6 млрд, з яких на агропродовольчу продукцію припадало близько $950 млн. Це менше ніж 2% від загальної суми польського експорту. Отже, обмеження імпорту продовольства з Польщі до України не завдасть суттєвої шкоди польській економіці, але створить для України політичні проблеми», — пояснює Пугачов.

Водночас, на думку Пугачова, українські споживачі мають право обмежити до нуля споживання товарів з будь-якої країни, надаючи перевагу вітчизняній продукції.

Джерело: The Page

   

24 salo_ovochiНауковиця Інна Сало для 24 Каналу розповіла, що за прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у березні 2024 року очікується незначне здорожчання овочевих.

На динаміку цін на овочеві, особливо в несезон, більш істотно впливають такі чинники як оперативність і обсяги постачання, вартість зберігання та транспортування, підвищені тарифи на електроенергію для промислових виробників, ціни на пальне.

Ціни на овочі борщового набору у березні можуть підвищитися проти цін станом на 26 лютого 2024 року:

Читати далі:

   

24 miaso_kopytetsФахівчиня з Інституту аграрної економіки Наталія Копитець у коментарі для 24 Каналу зауважила, що у лютому, традиційно після новорічних свят, ціни на основні види м’яса знизилися.

На кінець лютого 2024 року в продуктових супермаркетах основні види м’яса – свинина та м’ясо птиці – стали дешевшими на 0,2 – 13,4 % порівняно з 1 січня 2024 року. Виняток становила ціна на тушку курячу, яка збільшилася на 2,1 %.

Натомість яловичина – ребра і гуляш – подорожчали на 3,3% та 5,3%, й коштують 162,95 гривні за кілограм та 271,70 гривні за кілограм відповідно. Це зумовлено сезонним зменшенням пропозиції яловичини.

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, тенденція до зниження цін на м’ясо буде прослідковуватися і в березні 2024 року.

Джерело: 24 канал

   

24 kanalДля 24 Каналу науковиця Світлана Черемісіна розповіла, що блокада кордону України з боку Польщі не впливає на цінову ситуацію з крупами, борошном та хлібобулочними виробами.

Протягом лютого цінова ситуація з крупами продовжила свою позитивну динаміку здешевлення.

  • Ціна на гречку порівняно з січнем ще знизилась на 5,2% – до 28,87 гривні за кілограм,
  • пшоно подешевшало на 4,4% – до 25,41 гривні за кіло,
  • крупи ячні впали в ціні на 2,6% і коштують зараз 15,51 гривні,
  • рис подешевшав ще на 0,2% – до 51,28 гривні за кіло,
  • ціна на крупи манні та пшеничні практично не змінились – 21,27 гривні за кілограм та 17,16 гривні за кілограм відповідно.

    Читати далі:

   

24 ekonomikaПровідний науковий співробітник Інституту аграрної економіки Іван Свиноус каже 24 Каналу, що березень – це початок сезону "великого молока", пов’язаного з виходом на ринок господарств населення.

А це основний ситуаційний виробник в Україні в нинішніх умовах. Відтак, очікується підвищення пропозиції молочних продуктів на роздрібних продовольчих ринках.

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у першому місяці весни очікується незначне – в діапазоні 3 – 5% – зростання цін на основні молочні продукти, – додає фахівець.

  • Відтак, вартість сметани на роздрібних продовольчих ринках може становити – 185 – 190 гривень за кілограм,
  • А от сир – 150 – 160 гривень за кілограм.

    Читати далі:

   

zaiatcЗ 1 січня 2024 року в Україні розпочався так званий другий етап земельної реформи: було відкрито ринок землі сільгосппризначення для юридичних осіб, які можуть купувати до 10 тис га.

Чи на часі старт другого етапу? Думки з цього приводу дуже різні.

Редакція banki.ua попросила Віктора Заяця, в.о. завідувача відділу земельних відносин і природокористування Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», доктора економічних наук відповісти на кілька питань:

З 1 січня 2024 року згідно із законодавством, землю сільгосппризначення можуть скуповувати юридичні особи. З 1 січня 2024 року громадяни України зможуть мати ділянки загальною площею до 10 тисяч гектарів. Як ви вважаєте чи ця норма дійсно не повинна була почати діяти, враховуючи воєнний стан країни?

«Скуповування» земель є інструментом інвесторів на спекулятивному ринку нерухомості з метою додаткових доходів через передбачення майбутньої ринкової кон’юнктури. У світовій практиці активність таких ризикових операцій може обмежуватися законодавчо. Причиною є практично необмежена у часі можливість використання землі і великі строки використання її капітальних поліпшень.

Читати далі:

   

kavaПровідний науковий співробітник Інституту аграрної економіки Богдан Духницький зазначає, що в Україні ціни на запашні зерна почали зростати ще з початку 2022 року.

"Основною причиною такої тенденції є зростання цін на каву на світових ринках через несприятливі погодні умови та низький врожай у провідних країнах-виробниках цієї культури. Це, перш за все, Бразилія, Колумбія, В’єтнам та Індонезія. Оскільки наша країна цілком залежить від імпортних поставок цього продукту, глобальні тенденції прямо впливають на український продовольчий ринок", – пояснює він в коментарі УНІАН.

В Інституті аграрної економіки вважають, що загалом, станом на зараз, ситуація на українському ринку кави не є критичною.

Читати далі:

   

Сторінка 2 з 44

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>