Ми у ЗМІ

В Україні продовжується тенденція до подорожчання основних видів м’яса. За даними Держстату, за рік – серпень 2025 року порівняно з серпнем 2024-го – середні споживчі ціни на яловичину, свинину, сало та м’ясо птиці зросли від 15,2 % до 37,5 %.

Найменше здорожчало сало – на 15,2%, і в серпні 2025 року воно коштувало 185,03 грн/кг. Яловичина подорожчала на 22,9 % – до 332,53 грн/кг, свинина – на 36,8 % – до 248,93 грн/кг. Ціна на тушку курячу зросла на 35,9 % – до 117,95 грн/кг, а філе куряче – на 37,5 % – до 223,89 грн/кг.

За словами провідної наукової співробітниці відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" к.е.н. Наталії Копитець, головними причинами здорожчання є військово-економічна ситуація в країні: "Серед основних факторів – воєнні дії та наслідки повномасштабної агресії рф проти України, включаючи втрату поголів’я та виробництв через військові дії та окупацію значної території; зростання вартості кормів; підвищення цін на енергоресурси; дефіцит робочої сили через переміщення в більш безпечні регіони, виїзд за кордон або мобілізацію".

Читати далі:

Втім, на думку науковців, у найближчій перспективі зберігатиметься стійкий тренд підвищення цін на основні види молочної продукції. На думку провідного наукового співробітника відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Івана Свиноуса, основними чинниками цього процесу є скорочення пропозиції молока на внутрішньому ринку, а також зростання собівартості його виробництва й подальшої переробки. Водночас імпорт дешевшої молочної продукції не матиме суттєвого впливу на формування внутрішніх цін.

"У другій і третій декаді жовтня можливе суттєве підвищення закупівельних цін на молоко екстра та вищого ґатунку, що зумовлено поєднанням як зовнішніх, так і внутрішніх факторів. Одним із ключових драйверів може стати ухвалення Єврокомісією нової торговельної угоди, яка відкриє перспективи для відновлення експорту української молочної продукції на європейські ринки. Це, своєю чергою, сприятиме зростанню конкуренції за високоякісне молоко між переробними підприємствами всередині країни, адже вони будуть прагнути забезпечити достатні обсяги сировини для виконання потенційних експортних контрактів", - зауважує науковець.

Так, констатують фахівці, у жовтні 2025 року середня ціна молока жирністю 2,5 % очікується на рівні 43,5 грн/кг (+1,2 грн порівняно з вереснем), вершкового масла жирністю 72,5 % – 365 грн/кг (+40 грн), а сметани жирністю 20 % – 160 грн/кг (+15 грн).

Джерело: Главред

Також впродовж жовтня 2025 року очікується здорожчання плодових на 5-7 % порівно з нинішніми цінами. На думку головного наукового співробітника відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", д.е.н. Інни Сало, на формування цін на плодоовочеві істотно впливають обсяги постачання, вартість зберігання та транспортування, підвищені тарифи на електроенергію для промислових виробників, а також ціни на пальне.

"Впродовж жовтня 2025 року ціни на салатні овочі, зі зниженням їх сезонної пропозиції, поступово зростатимуть і можуть збільшитися порівняно з нинішніми до 15%. На формування цін на плодові суттєво впливають обсяги товарної пропозиції, яка істотно залежить від погодних умов... Втім, ситуація істотно залежить від обсягів постачання та логістики. Вітчизняний ринок плодових вже тривалий час є переважно саморегульованим, оскільки основна маса продукції – до 80 % – виробляється господарствами населення. Ціни на імпортовані плоди лишаються високими. Станом на 23 вересня 2025 року проти кінця серпня поточного року ціни на банани здорожчали до 61,92 грн/кг (+1,2%), лимони – до 105,90 грн/кг (+9,8%). Водночас апельсини здешевшали до 100,80 грн/кг (-1,3%), мандарини – до 105,85 грн/кг (-15,7 %), виноград – до 115,0 грн/кг (-17,5 %)", - резюмує науковиця.

Джерело: Главред

В Україні зберігається тенденція до щомісячного здорожчання хліба; за прогнозом, ціни за підсумками 2025 року зростуть на 11-23% залежно від виду продукції.

Про це в коментарі Укрінформу повідомила докторка економічних наук, головна наукова співробітниця відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Світлана Черемісіна.

За словами науковиці, тенденція до щомісячного підвищення цін на хліб, що була актуальною торік, зберігається і цьогоріч. Так, щомісяця асортимент виробів хлібопекарської галузі дорожчає на 1-1,7% залежно від виду продукції.

Читати далі:

За даними Держстату, з початку року ціни на пшеничний хліб з борошна вищого ґатунку зросли на майже 13%, з борошна першого ґатунку – на 9%, житній – на 6,4%.

За серпень весь асортиментний ряд хлібобулочних виробів зазнав певного цінового подорожчання: пшеничний хліб вищого ґатунку подорожчав до 58,51 грн/кг (+1,1%), пшеничний першого ґатунку – до 46,31 грн/кг (+0,3%), житній – до 47,99 грн/кг (+1%), батон вагою 500 г – до 29,45 грн (+0,2%).

Але якщо порівнювати зі серпнем 2024-го, то загальне подорожчання за останні 12 місяців виявилося відчутним – загалом на названі сорти хліба воно становило 20–23%. У Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» порахували, якщо середнє щоденне споживання хліба на одну людину становить близько 200–250 г, то середньомісячні витрати домогосподарств на хліб зросли з 225,7 грн до 273,4 грн, що на 21% більше, ніж у 2024 році.

Читати далі:

За прогнозами Інституту аграрної економіки, врожайність кукурудзи очікується на рівні 66,4 ц/га, що на 1,9% більше попереднього року, проса – 18,3 ц/га, на 11,7% менше, а гречки – 12,7 ц/га, що на 0,9% менше показників 2024 року. По соняшнику прогноз урожайності становить 20,7 ц/га, а по сої – 22,7 ц/га, що відповідно на 0,7% та на 14% менше до торішніх показників.

Науковець Інституту аграрної економіки Дмитро Людвенко зауважив, що північ-захід краще пристосовані до кліматичних екстремумів. Там більше опадів, вища вологість ґрунтів, менша схильність до посух та стабільні температурні умови. "Не менш важливим є також впровадження в регіоні північ-захід сучасних технології та інноваційних аграрних практик, зокрема: нульовий обробіток ґрунту (no-till farming), органічне землеробство, використання якісного насіннєвого матеріалу, добрив та захисту рослин", – додав він.

Джерело: Економічна правда

У ННЦ «Інститут аграрної економіки» підтверджують, що українські сільгоспвиробники зазвичай реінвестують отримані прибутки у розвиток власного бізнесу. Вони спрямовують кошти на модернізацію виробництва, розширення тваринницьких ферм, впровадження енергоефективних технологій, придбання обладнання для переробки агропродукції та оновлення парку сільгосптехніки.

Аграрії обирають інструменти з мінімальним ризиком і передбачуваною віддачею. Традиційно безпечними вважаються вкладення в реальні активи. Передусім у землю, яка слугує захистом заощаджень від інфляції. Надійними також є інвестиції у розвиток власного господарства — інфраструктуру, техніку тощо.

Завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки» Олександр Захарчук додає, що наразі високоризиковими для власників аграрного бізнесу є спекулятивні новації на кшталт криптовалют. Ці цифрові активи надзвичайно волатильні, а спрогнозувати їхній курс практично неможливо. Такі інструменти не гарантують збереження капіталу і майже не використовуються консервативним агробізнесом. В умовах війни та економічної нестабільності агросектор тяжіє до максимальної фінансової безпеки, навіть ціною зниження потенційної прибутковості. Нині найбільш затребуваним підходом є мінімізація ризиків за помірної рентабельності.

Джерело: AgroPortal

Українські сільгоспвиробники зазвичай реінвестують отримані прибутки у розвиток власного бізнесу. Вони спрямовують кошти на модернізацію виробництва, розширення тваринницьких ферм, впровадження енергоефективних технологій, придбання обладнання для переробки агропродукції та оновлення парку сільськогосподарської техніки.

Як змінився інвестиційний вектор у агропродовольчому секторі, ми розпитали у завідувача відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», члена-кореспондента НААН Олександра Захарчука.

Куди зазвичай аграрії спрямовують сезонні прибутки?

Частку прибутків аграрії можуть відкладати на випадок кризових періодів чи неврожаю у фінансову «подушку» або створювати резервні запаси мінеральних добрив, пального, засобів захисту рослин (ЗЗР) тощо. Такий розподіл інвестицій та заощаджень підвищує довгострокову стійкість аграрного бізнесу.

Читати далі:

Моніторинг цін на основні зернові культури демонструє їх зростання у 2025 році на 56,9% проти показників 2024 року та на 32,9% — до 2023 року, повідомив «Агро Перспектива» заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» з наукової роботи Олександр Нечипоренко.

Станом на кінець першого півріччя 2025 року, середні ціни на основні зернові культури становлять 8724,3 грн/тонн.

«У порівнянні з 2024 роком нинішній рівень цін — за відсутності непередбачених впливів — має забезпечити беззбиткове виробництво основних культур як за зернової, так і олійної групи», — сказав Нечипоренко.

Читати далі:

Жнива в розпалі. Питання з питань, чи будуть аграрії знову з прибутками. Великий врожай - низькі ціни, менший врожай – можна більше заробити. Про жнива, урожай та ціни на зернові, олійні спілкуємося із заступником директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» з наукової роботи, Олександром Нечипоренком.

Олександре Миколайовичу, жнива в розпалі. Чи переглядали аграрні вчені прогноз урожаю основних культур.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, у лютому 2025 року валовий збір зернових прогнозувався в межах 60 млн тонн, а вже станом на середину липня – очікується в межах 55 млн тонн, що на 2,1% менше показника 2024 року. Обсяги виробництва пшениці прогнозуються в межах 21,1 млн тонн, що на 6% менше 2024 року, а ячменю – 4,9 млн тонн (-7,4%). Водночас кукурудзи може бути зібрано на 2,3% більше, ніж торік – 27,4 млн тонн. Нині жнива-2025 набирають обертів: обмолочено лише третину площ зернових та зернобобових культур – переважно в регіонах, які постраждали від весняних заморозків і посух. Науковці опрацьовують обсяги валових зборів, корегують дані і незабаром підготують оновлений прогноз виробництва продукції рослинництва.

Читати далі: