nechyporenko the_pageОлександр Нечипоренко, заступник директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» з наукової частини, вважає, що ризик банкрутств у агросекторі залишається актуальним через нестабільність ситуації на фронті та загрозу подальших атак на портову інфраструктуру. На думку експерта, слід також враховувати вірогідні нові регуляторні обмеження, які можуть ускладнити торгівлю та вплинути на конкурентоспроможність української продукції.

«На спроможність фермерів забезпечити посівну в повному обсязі впливали логістичні проблеми та дефіцит ресурсів: постачання добрив, засобів захисту рослин, насіння окремих культур. А за оцінками FAO (Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН), третина сільськогосподарських земель могла залишитися необробленою через брак трудових ресурсів, – зазначає Олександр Нечипоренко. – У багатьох аграріїв, особливо на сході країни, виникали проблеми через підвищення цін на паливо. Незважаючи на всі виклики, фермери продовжують роботу. Але в окремих випадках все ж змушені скорочувати посівні площі та обмежувати використання засобів захисту рослин і добрив».

Джерело: The Page

   

tulush the_pageЛеонід Тулуш, завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики ННЦ «Інститут аграрної економіки», називає такі актуальні програми підтримки:

  • «Доступні кредити 5-7-9%» до 90 млн грн або до 150 млн грн для тваринництва до 10 років на інвестиційні цілі;
  • «Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%» на техніку, обладнання, транспорт;
  • «Доступний факторинг» – кредитування під дебіторську заборгованість до 95% суми грошової вимоги або до 150 млн грн до 360 днів;
  • гарантії до 50% кредитних зобов’язань фізосіб-агропідприємців, мікро-, малих і середніх агровиробників із земельними ділянками до 500 га строком до 10 років;
  • компенсація вартості сільгосптехніки та обладнання вітчизняного виробництва у розмірі 25% вартості (закладено 1 млрд грн, що має задовольнити заявки близько 4000 аграріїв);

    Детальніше

   

med dukhnytskyi«Профільні спеціалісти попередньо оцінюють втрати на рівні щонайменше 25 % медоносних територій і бджолиних роїв, хоча дати точну оцінку нині дуже складно. Виробничий потенціал галузі бджільництва продовжуватиме знижуватись і надалі», — каже в розмові з Тижнем Богдан Духницький, провідний науковий співробітник Інституту аграрної економіки.

В Україні традиційно найбільше виробляють соняшникового, гречаного, ріпакового, акацієвого, липового меду й меду з різнотрав’я, зібраного з квіток кількох рослин.

Переважно солодку продукцію Україна постачає на ринки Євросоюзу. У 2021-му загалом експортувала 57,6 тисячі тонн меду, з них до ЄС — 50,7 тисячі тонн, або 88 %. За 2023 рік експортували 55,4 тисячі тонн меду, зокрема на європейські ринки — 51,7 тисячі тонн. Переважно український мед купували Німеччина, Польща, Франція, Іспанія, Італія, Греція, Румунія, Бельгія та США.

Детальніше

   

DSC-6937В Інституті кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України провели виїзне засідання Бюро Північного міжрегіонального наукового центру НААН.

До складу Північного МНЦ НААН входять регіональні секції Вінницької, Житомирської, Київської, Хмельницької та Чернігівської областей. У засіданні Бюро взяли участь керівники Північного МНЦ НААН, представники обласних секцій, місцевих органів влади, науково-дослідних установ, агровиробників, громадських організацій, аграрних університетів. Захід відбувся у змішаному форматі.

Очільник Північного МНЦ НААН, віцепрезидент НААН, в.о.директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААН Юрій Лупенко підкреслив науковий потенціал міжрегіональних наукових центрів НААН, їх важливу роль щодо впровадження наукових розробок у практику сільськогосподарського виробництва. Також науковець наголосив на співпраці з органами місцевої влади, визначив напрями роботи та завдання, що поставлено перед МНЦ НААН у складних умовах сьогодення.

Детальніше

   

storozhuk ugentЗа результатами конкурсного відбору, провідна наукова співробітниця відділу організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», голова Ради молодих вчених к.е.н. Надія Столярчук долучилася до модуля Жана Моне (Jean Monnet Module) «Онлайн Академія UGent для українських викладачів: право та політика ЄС» (UGent ACADEMY 4UA).

Навчання розпочалося 19 травня 2024 року.

UGent ACADEMY4UA – це інноваційний курс, розроблений спеціально для українських дослідників (аспірантів і постдокторів), а також викладачів та/або тренерів, чия професійна діяльність зосереджена на законодавстві та політиці ЄС для задоволення їхніх викладацьких і методичних потреб.

Детальніше

   

nnc iaeШановні колеги!

Щиро вітаю всіх діячів науки - відомих дослідників та тих, хто робить на цьому шляху лише початкові кроки, з професійним святом - Днем Науки!

Нових дослідницьких успіхів та відкриттів, нехай найвищі висоти Науки завжди підкоряються вам! Натхнення, родинного затишку та злагоди, здоров'я та мирного неба!

Детальніше

   

top-100Загалом інвестиційні процеси в аграрному секторі економіки упродовж тривалого часу вирізняються нестабільністю і занизькою інвестиційною активністю. Адже для інноваційно-інвестиційної модернізації галузі рівень капіталовкладень має бути не нижчим за $150 на гектар угідь. Але фактично цей показник суттєво менший. Приміром, упродовж п’ятьох років, що передували повномасштабному вторгненню, капіталовкладення становили від $70 до $100 на 1 га. Але, попри нестабільність надходжень і декапіталізацію галузі, динаміка капітальних інвестицій в агропродовольчий сектор за всіма джерелами фінансування все-таки має висхідний характер, стверджує завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук. У 2023 році, за прогнозними оцінками науковців ІАЕ, очікується незначне Привабливим для прямих інвестицій для нових інвесторів у 2022 році став харчопром Більшість транснаціональних корпорацій, присутніх в Україні, не від- мовилися від інвестування зростання інвестицій в аграрний сектор країни до $1,7-1,8 млрд проти $1,5 млрд у 2022-му.

Детальніше

   

paskaДорогі друзі, шановні колеги!

Вітаю з Великоднем! Нехай яскраве світло цього великого свята осяє сьогодні кожну оселю, подарує віру в нашу перемогу, принесе мир і спокій людям.

Бажаю, щоб кожне серце сповнила сильна віра, щира надія, високе прагнення і справжнє диво.

Нехай Господня ласка Вас зігріє та дарує безпеку та спокій кожній родині.

Христос Воскрес!

Разом переможемо!
Директор Національного наукового центру
“Інститут аграрної економіки”
Юрій ЛУПЕНКО

   

unian koshykЦього року зібрати великодній кошик для родини з чотирьох людей в Україні коштуватиме 1422 грн та 1326 грн у Польщі. Такі дані оприлюднили Інститут аграрної економіки та аналітичний центр міжнародної агенції з працевлаштування Gremi Personal. Польщу обрали до аналізу, оскільки там найбільше українців, що знаходяться за кордоном, які так само готуються до Великодня.

Відтак, вартість домашньої паски за традиційним рецептом складе 179,8 грн за 1 кг в Україні та 185 грн у Польщі. Найдорожчими складовими є м’ясні страви. Дослiдники порахували вартість кошика з розрахунку 0,5 кг за кожний продукт. Домашня ковбаса Україні вартує 200 грн в Україні та 244 грн у Польщі. Буженина – 265 грн в Україні та 195 грн у Польщі. Вартість сала в Україні значно менша –  110 грн, у той час як у Польщі – 200 грн.

Детальніше

   

24 salo_kvitenУ коментарі 24 Каналу науковиця Інна Сало розповіла, що за даними Мінфіну, середні ціни на окремі види плодових впродовж квітня 2024 року зросли. Крім того, у травні цей тренд продовжиться.

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у травні 2024 року очікується незначне здорожчання плодових.

  • Станом на 23 квітня 2024 року порівняно з 31 березня цього року банани здорожчали до 69,40 гривні за кілограм (+6,9 %),
  • мандарини – до 76,33 гривні за кілограм (+24,8 %),
  • виноград – до 279,44 гривні за кілограм (+6,34 %),
  • яблука – до 25,39 гривні за кілограм (+29,5 %),
  • водночас апельсини здешевшали до 70,52 гривні за кілограм (-1,4 %),
  • лимони – до 56,40 гривні за кілограм (-3,8 %).

    Детальніше