P064323-286285Основними принципами майбутньої політики сільського господарства Європейського Союзу стануть захист доходів фермерів та гарантування продовольчої безпеки з одночасним фокусуванням на екологічній та соціальній відповідальності, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи зміст фінального Звіту, представленого на розгляд Президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн групою «Стратегічний діалог про майбутнє сільського господарства ЄС» 4 вересня 2024 року.

До складу групи розробників Звіту увійшли 29 учасників, які представляють ключові заінтересовані сторони європейського діалогу – агропродовольчі сектори, громадянське суспільство, сільські громади та наукові кола.

Детальніше

   

nechyporenko prosoПлощі посіву проса досить різняться за роками, адже для аграріїв культура є переважно страховою.

Про це в коментарі AgroPortal.ua зазначає заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» з наукової роботи, член-кореспондент  НААН Олександр Нечипоренко.

Посівні площі скорочуються

За несприятливих весняних умов, коли строки посіву ярих затримуються, сільгоспвиробники часто переходять до вирощування проса, яке є досить невибагливою культурою, має незначний вегетаційний період і стійко переносить посухи.

Детальніше

   

24 kopytets_miasoНауковиця Інституту аграрної економіки Наталія Копитець розповіла у коментарі 24 Каналу, що для ринку м'яса характерна тенденція коливання цін. Відчутне зростання цін на основні види м'яса – яловичину, свинину та м'ясо птиці – спостерігається, зазвичай, на новорічні та великодні свята, а також на межі літнього й осіннього сезонів.

Восени ж визначальним чинником, який впливатиме на ціну основних видів м'яса, слугуватиме ціна на зернові та їх фактичний урожай, адже у структурі собівартості м'яса близько 70% складають саме корми. Окрім цього, нинішні реалії включають аномальну спеку та систематичні тривалі відключення електроенергії, які також впливають на підвищення собівартості продукції, – зазначає головна наукова співробітниця Інституту аграрної економіки Наталія Копитець.

Детальніше

   

24 cheremisina_khlibНауковиця Інституту Світлана Черемісіна розповіла для 24 Каналу, що цінова динаміка всього переліку хлібобулочних виробів зміниться. На неї вплине здорожчання електроенергії та її частіші відключення.

Крім цього об'єктивного чинника на подорожчання продукції хлібопекарської галузі впливатиме зростання цін на сировинні складові виробничого процесу, – говорить головна наукова співробітниця Інституту аграрної економіки.

  • Закупівельні ціни на пшеницю 2 класу зросли з початку 2024 року на 52,9% – до 8 718 гривень за тонну,
  • На пшеницю 3 класу ціни підвищились на 41,6% – до 8 427 гривень за тонну,
  • А на жито збільшились на 57,3% – 5 800 гривень,
  • Борошно подорожчало на 5,3% – до 16,52 гривні за кілограм, олія соняшникова на 2,6% – нині 60,49 гривні за літр, а цукор додав в ціні на 7,9% – до 34,78 гривні за кілограм.

    Детальніше

   

24 salo_ovochi_fruktyУ коментарі 24 Каналу науковиця з Інституту аграрної економіки Інна Сало розповіла, що станом на кінець серпня ціни на овочі борщового набору, за даними Мінфіну України, становили: картопля – 24,90 гривні за кілограм, капуста білокачанна – 32,69 гривні за кілограм, морква – 15,60 гривні за кілограм, цибуля ріпчаста – 19 гривень за кілограм, а буряк – 11,54 гривні за кілограм.

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, до кінця вересня 2024 року з підвищенням попиту на овочі за сталої пропозиції очікується незначне їх здорожчання – до 10%. Це, звісно, залежатиме від обсягів постачання овочів, умов їх зберігання та логістики, – говорить головна наукова співробітниця Інститут аграрної економіки Інна Сало.

Детальніше

   

pugachov suspilneЯких цін очікувати на овочі восени-взимку; чи є відчутна різниця в ціні на овочі по областях; в яких регіонах їх вартість буде найдешевшою і де — найдорожчою, — розповів у ефірі "Суспільне. Студія" заступник директора з наукової роботи Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Микола Пугачов.

Джерело: Суспільне

Переглянути відео

   

24 lypenНауковці Інституту аграрної економіки у коментарі 24 Каналу стверджують, що загрози нестачі овочів, фруктів, м'яса та інших категорій продуктів вітчизняного виробництва очікувати не варто. Наразі, за словами фахівців, пропозиція є достатньою для забезпечення внутрішнього попиту та до осені ситуація не зміниться.

Водночас, за словами Інни Сало, ціна на капусту білокачанну суттєво підвищилася через спеку.

Станом на 12 серпня 2024 року ціна на неї, за даними Мінфіну України, зросла проти показника станом на кінець червня цього року у 3,2 раза і становить 35,26 гривні за кілограм. За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, втрати урожаю капусти через шкідників білокрилок і надалі обумовлюватимуть підвищення ціни на неї.

Джерело: 24 канал

   

24 kanalСвітлана Черемісіна: Станом на 9 серпня 2024 року аграріями вже зібрано 27,3 мільйони тонн зернових культур. Зокрема, зібрана площа під пшеницею складає 4732,7 тисячі гектар, тобто 97 % від наявної. Валовий збір пшениці вже зараз становить 20 935,2 тисячі тонн, що відповідає показникам 2022 – 2023 роки. Посівні площі під ячменем зібрано на 1367,4 тисячі гектар (98 %), а урожай складає 5203,6 тисячі тонн. Показник валового збору ячменю поступається минулорічному рівню на 10,4 % або на 605,1 тисячі тонн.

Науковиця зауважує, що гороху наразі обмолочено на площі 207,6 тисячі гектар (99 % від наявної), валовий збір складає 457,7 тисячі тонн, що вже на 24,2 % перевищує тогорічні показники. Збір гречки та проса аграріями вже розпочато.

Нестачі круп та борошна восени 2024 року, за словами Світлани Черемісіної, чекати не варто.

Джерело: 24 канал

   

24 agroНауковці стверджують, що спека негативно впливає як на молочну продуктивність корів, так і на формування кормової бази. Особливо це стосується господарств населення.
Іван Свиноус: Сільськогосподарські підприємства за рахунок впровадження інноваційних технологій у молочному скотарстві та кормовиробництві нівелювали вплив таких кліматичних ризиків, як посуха та висока середньодобова температура. Проте у господарствах населення посуха має суттєвий вплив на виробництво молока, що проявляється у скороченні термінів пасовищного періоду та зменшенні запасів грубих кормів.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, за 8 місяців 2024 року виробництво молока в сільськогосподарських підприємствах становитиме 2013,3 тисячі тонн, що на 6,6 % більше показника за відповідний період 2023 року. Тоді як у господарствах населення валовий надій за січень-серпень 2024 року очікується на рівні 3061,1 тисячі тонн, тобто на 14,4 % менше, ніж за відповідний період торік.

Детальніше

   

miasoНауковці Інституту аграрної економіки стверджують, що через спекотний і сухий липень нестачі основних видів м'яса – яловичини, свинини та м'яса птиці восени 2024 року теж чекати не варто.

Наталія Копитець: В Україні збільшується поголів'я свиней та птиці: порівняно з 2023 роком кількість свиней зросла на 3,1 %, а птиці – на 0,03 %. Проте поголів'я великої рогатої худоби скорочується в усіх категоріях господарств.

Станом на 1 липня 2024 року, за попередніми даними Мінагрополітики, поголів'я свиней в Україні налічувало 5,3 мільйона голів, що на 3,1 % більше, ніж на аналогічну дату минулого року. Лідером за чисельністю свиней є Київська область – 654 тисяч голів. Протягом I півріччя цього року свиней побільшало у:

Детальніше