Ми у ЗМІ

Торік Україна імпортувала продовольства на 7,8 млрд USD та збільшила імпорт майже на 10%. Є частина імпортних товарів, які не можна замінити, однак багато позицій є імпортозаміщуваними. Що потрібно аби Україна стала більше виробляти продуктів, які наразі імпортує? Які позиції можна замінити буквально за сезон та яким чином? Думками ділиться заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН України Микола Пугачов.

Загалом у 2024 році основними товарними групами імпорту агропродовольчої продукції в Україну були: риба і морепродукти – 929 млн дол. США, плоди, ягоди, горіхи – 866 млн дол. США, алкогольні та безалкогольні напої – 808 млн дол. США, різні харчові продукти – 549 млн дол. США, вироби з какао – 505 млн дол. США, тютюнові вироби – 490 млн дол. США, корми для тварин, залишки – 434 млн дол. США, насіння і плоди олійних – 430 млн дол. США.

Читати далі:

Ще трохи і в поле. Про те, що скільки вартує, аби виросло те, що можна продати, говоримо з Олександром Захарчуком, завідувачем відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».

Наскільки комплекс весняно-польових робіт 2025 буде дорожче, ніж у 2024

Матеріальні витрати відіграють значну роль у собівартості вирощування сільськогосподарських культур. На них припадає до 60% від загальної собівартості сільськогосподарської продукції. Тому оптимізація матеріальних витрат шляхом зменшення їх використання та запровадження різноманітних інноваційних рішень може забезпечити суттєву економію для підприємств агробізнесу.

Читати далі:

Вже в березні поточного року ціни на молочні продукти знизяться. Про це розповів у коментарі Главреду провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Іван Свиноус.

За його словами, весна — це початок періоду "великого молока", оскільки більшість корів телиться, що призводить до збільшення пропозиції молока та молочних продуктів на ринку.

Крім того, зростання пропозиції молока за обмеженого попиту, зумовленого низькою купівельною спроможністю населення, призводить до зниження закупівельних цін на продукт незалежно від його сорту.

Читати далі:

Ціни на деякі види м'ясної продукції у березні можуть зрости. Вартість деяких позицій підніметься до 5%. Про це в коментарі Главреду розповіла провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Наталія Копитець.

За її словами, станом на 19 лютого 2025 року роздрібні ціни на основні види м’яса в продуктових супермаркетах зросли на 0,6-10,3 % у порівнянні з початком року. Найбільше подорожчала курятина, зокрема курячі стегна (+10,3 %), гомілки (+5,7 %) та філе (+2,6 %). Також відчутне зростання зафіксовано на свинячу лопатку (+5,2 %).

Зокрема, яловичі ребра тепер коштують 175,45 грн/кг (+1,8 %), а яловичий гуляш – 313,98 грн/кг (+3,3 %). Ціни на свинину також зросли: свиняча грудинка – 179,30 грн/кг (+1,1 %), підчеревина – 181,50 грн/кг (+2,0 %), лопатка – 194,63 грн/кг (+5,2 %), свинячі ребра – 178,97 грн/кг (+1,5 %).

Читати далі:

Протягом 2024 року в Україні спостерігалося суттєве подорожчання продукції хлібопекарської галузі. У 2025 році ріст цін збережеться. Про це у коментарі Главреду розповіла головна наукова співробітниця відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Світлана Черемісіна.

Вартість хлібобулочних виробів стабільно зростала в межах 1,5-3% щомісяця у 2024 році. На кінець року ціни на хліб склали:

• хліб пшеничний з борошна вищого ґатунку подорожчав до 51,91 грн/кг (+17,8 %),
• хліб пшеничний з борошна першого ґатунку – до 42,52 грн/кг (+19,0 %),
• хліб житній – до 45,12 грн/кг (+20,6 %),
• батон додав у ціні 20,6% і зараз коштує 27,78 грн. за 500 грам.

  Читати далі:

Ціни на овочі в березні 2025 року залишаться відносно стабільними, але деякі продукти можуть подорожчати до 5%, розповіла в коментарі Главреду головна наукова співробітниця Інституту аграрної економіки Інна Сало.

Фактори, які впливають на вартість овочів, включають сезонні коливання, витрати на транспортування та зберігання, тарифи на електроенергію та вартість пального.

За інформацією Мінфіну України, станом на 19 лютого 2025 року ціни на овочі борщового набору знизилися у порівнянні з кінцем січня:

• картопля – 31,85 грн/кг (-4,9%),
• морква – 35,07 грн/кг (-6,3%),
• буряк – 23,43 грн/кг (-5,1%),
• цибуля ріпчаста – 15,65 грн/кг (-1,4%).

  Читати далі:

Як розповів Главреду провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Іван Свиноус, весняні місяці є початком періоду "великого молока", що характеризується зростанням пропозиції на ринку молока та молокопродуктів. Зростання пропозиції молока при обмеженому попиті внаслідок низької купівельної спроможності населення призводить до зниження закупівельних цін на продукт незалежно від його ґатунку.

За його словами, основними чинниками, що стримують зниження закупівельних цін на молоко, що надходить на переробку від господарств корпоративного сектору аграрної економіки, є дорожчання енергоносіїв та інфляційні процеси в економіці країни, а також дефіцит високоякісної молочної сировини.

Читати далі:

Головний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Інна Сало зауважує, що на динаміку цін на овочеві істотно впливають сезонні коливання, оперативність і обсяги постачання, вартість зберігання та транспортування, підвищені тарифи на електроенергію для промислових виробників, ціни на пальне. Відтак, за її словами, у березні 2025 року очікується незначне сезонне здорожчання овочів – до 5 %.

"Перш за все, через втрату якісних показників, що пов’язані переважно зі складнощами зберігання найбільш помітно можуть зрости ціни на капусту білокачанну – до 52,5 грн/кг (+2%), а також на моркву – до 36 грн/кг (+2,6%). Ціна на картоплю може зрости до 33 грн/кг (+3,6 %), що, звісно, залежатиме від обсягів постачання, умов зберігання та логістики. Ціна на цибулю ріпчасту, за достатнього рівня пропозиції, залишатиметься практично сталою – до 16 грн/кг", – уточнила експерт.

Джерело: Главред

За даними Державної служби статистики України, лише протягом грудня 2024-го — січня 2025 року хліб пшеничний з борошна вищого гатунку зріс в ціні на 1,8%, хліб пшеничний з борошна першого гатунку і хліб житній — на 3%. А вартість батона збільшилася на 3,1%, — розповідає Світлана Черемісіна, головна наукова співробітниця відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції ННЦ “Інститут аграрної економіки”.

Протягом минулого року ціна борошна збільшилася на 27% — до 19,93 гривні за кілограм, тобто майже на третину, олії соняшникової — на 23,5% (72,73 грн/кг). Вартість цукру залишається відносно стабільною. Здорожчання становило лише 2,9% (33,16 грн/кг). Усе це позначається на кінцевій вартості хлібобулочної продукції. 

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, очікується подальше поступове зростання вартості хліба. Та значних цінових стрибків очікувати не варто. Щомісячно ця продукція може додавати в ціні 2 — 3%.

Джерело: Експрес

Що ж до потреб, то у ННЦ «Інститут аграрної економіки» порахували, що відповідно до норми висіву зернових культур щорічна потреба в насінні для посіву становить близько 1,2 млн т. Для посіву олійних культур щороку необхідно близько 300 тис. т насіння, а цукрових буряків — від 600 до700 т.

Науковці наголошують, що нині вже майже половина сортів, зареєстрованих у Державному реєстрі сортів рослин України, — іноземної селекції. І їхня частка постійно зростає.

Олександр Захарчук, завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН – Частка сортів українських заявників, що міститься у Державному реєстрі сортів рослин України, у 2024 році становила трохи більше 44%. З них по окремих культурах: кукурудза — 45,3%, соняшник — 32,9%, овочі — 23,3%, ріпак — 19,1%, буряки кормові та цукрові — 19,2%.

Пріоритетність вітчизняної селекції відмічена для сортів зернових колосових, кормових, лікарських і декоративних видів. Торік у групі зернових частка у структурі Реєстру сортів пшениці озимої українських заявників становила 63,1%, ячменю ярого — 66%. Частка кормових сортів складала 52,3%, лікарських — 64,2%, декоративних — 88,7%.

Читати далі: