Ми у ЗМІ

За даними Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», мінеральні добрива формують найбільшу частку матеріальних витрат під час вирощування сільгоспкультур – вона сягає 20–25%. Для порівняння, пальне формує 10–12% витрат, насіння – близько 10%, а засоби захисту рослин – 7%.

Щорічна потреба України в добривах у фізичній вазі перевищує 5 млн тонн. У середньому аграрії вносять 1,8-1,9 млн тонн поживних речовин (у діючій речовині) на загальній площі до 23 млн га. За прогнозними оцінками ІАЕ, на весняну посівну 2026 року сільгосппідприємствам знадобиться 0,7–0,9 млн тонн у діючій речовині, або 2,0–2,5 млн тонн у фізичній вазі.

Детальніше

Дефіцит азотних добрив у весняну посівну 2026 року може серйозно вплинути на врожай, насамперед під загрозою яра пшениця, кукурудза та соняшник.

Таку думку в коментарі для Укрінформу висловив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук.

За його словами, загальна щорічна потреба України в добривах перевищує 5 млн т, проте для весняної посівної цього року аграрні підприємства потребують лише 0,7-0,9 млн т у діючій речовині, або 2-2,5 млн т у фізичній вазі.

Читати далі:

У коментарі 24 Каналу експерт Інституту аграрної економіки Богдан Духницький розповів, що традиційно головними в товарній структурі вітчизняного агропродовольчого експорту залишаються зернові культури, олії та жири, олійні, залишки харчової промисловості, м'ясо і субпродукти.

За підсумками 2025 року ці види сільгосппродукції разом з об’єднаною групою молокопродуктів, яєць і меду сформували 86% вартісних обсягів закордонних поставок.

Крім того, до початку повномасштабного вторгнення Росії домінантний асортимент аграрного експорту також складався з зернових та олійних, рослинних олій, залишків і відходів, різних видів м'яса.

Читати далі:

У коментарі 24 Каналу експерт Інституту аграрної економіки Богдан Духницький розповів, що традиційно головними в товарній структурі вітчизняного агропродовольчого експорту залишаються зернові культури, олії та жири, олійні, залишки харчової промисловості, м'ясо і субпродукти.

За підсумками 2025 року ці види сільгосппродукції разом з об’єднаною групою молокопродуктів, яєць і меду сформували 86% вартісних обсягів закордонних поставок.

Крім того, до початку повномасштабного вторгнення Росії домінантний асортимент аграрного експорту також складався з зернових та олійних, рослинних олій, залишків і відходів, різних видів м'яса.

Читати далі:

Протягом повномасштабного вторгнення в Україні зупинили діяльність 30% олійно-переробних заводів. Розповів Суспільному завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент Національної академії аграрних наук України Олександр Захарчук. Замість звичних 22 мільйонів тонн олійних культур, нині переробляють 10 мільйонів. Чому заводи зупиняють роботу та чи призведе це до дефіциту олії на полицях?

Переглянути відео

У лютому 2026 року очікується зниження закупівельних цін на молоко і одночасне подорожчання молочних продуктів у роздрібній торгівлі.

Як пояснив провідний науковий співробітник Інституту аграрної економіки Іван Свиноус, на ціни впливають кілька факторів. "Скорочення поголів'я корів, зростання собівартості виробництва, енергетичні ризики через блекаути та девальвація гривні формують тиск на ринок молока", — пояснив експерт.

Читати далі:

У лютому 2026 року в Україні очікується сезонне зростання цін на овочі та фрукти, яке буде помірним, але відчутним для споживачів. Як повідомила головний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", доктор економічних наук Інна Сало, на формування цін на плодоовочеву продукцію взимку впливатимуть відразу кілька факторів — обсяги поставок, витрати на зберігання і транспортування, підвищені тарифи на електроенергію для промислових виробників, а також подорожчання палива. Додатковим фактором є структура виробництва: близько 88% овочів і майже 80% плодів в Україні вирощуються господарствами населення, тому ціни значною мірою залежать від можливостей зберігання і логістики.

Станом на середину січня 2026 року, порівняно з кінцем грудня 2025-го, ціни на овочі борщового набору вже зросли. Зокрема, буряк подорожчав до 11,57 грн за кілограм, морква — до 12,10 грн/кг, білокачанна капуста — до 10,02 грн/кг, ріпчаста цибуля — до 8,16 грн/кг, картопля — до 16,90 грн/кг. Подорожчання відбулося в межах від 2,7% до майже 11%.

Читати далі:

Помірне зростання цін у лютому очікується і на хлібобулочні вироби, але, за словами вчених, дефіциту хліба не прогнозується. Як повідомила головний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", доктор економічних наук Світлана Черемісіна, в лютому 2026 року зростання цін продовжиться. Зокрема, пшеничний хліб з борошна вищого сорту коштуватиме 61,5–62,5 грн за кілограм, з борошна першого сорту — 49–50 грн/кг, житній хліб — 52,5–53,5 грн/кг, а батон — 31–32 грн за 500 грам. Це означає подорожчання в межах 1,5–3%.

Експерт підкреслила, що навіть з урахуванням складної ситуації в енергетиці різкого стрибка цін або дефіциту хліба в 2026 році не очікується.

Читати далі:

За словами провідного наукового співробітника відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Наталії Копитець, у січні 2026 року відзначається певна стабілізація роздрібних цін на основні види м'яса – яловичину, свинину та курятину, що обумовлено завершенням періоду ажіотажного попиту, який виник у період різдвяно-новорічних свят. Тому в лютому 2026 року подорожчання основних видів м'яса не очікується.

Джерело: Главред

Олександр Захарчук, завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Інституту аграрної економіки" пояснює у коментарі УНІАН:

"Повномасштабна агресія РФ проти України, розпочата у 2022 році, кардинально порушила стабільність аграрних логістичних ланцюгів України, спричинивши колапс традиційних маршрутів, значно збільшивши операційні витрати та створивши загрозу глобальній продовольчій безпеці, - розповідає науковець. – Обсяг експорту олійних культур до початку збройної агресії був 6,1 мільйона тонн олії у 2020 році та 4,6 мільйона тонн у 2021 році. У 2022 році обсяг експорту зменшився до 3,3 мільйона тонн. Після зростання експорту у 2023 та 2024 роках було 5,6 і 5,8 мільйона тонн відповідно, а за 10 місяців 2025 року експорт знову опустився до 3,5 мільйона тонн".

Читати далі: