Тенденція до подорожчання хліба триватиме щонайменше до кінця 2025-го. За оцінками Інституту аграрної економіки, щомісячне подорожчання хліба у середньому становить 1–1,7% залежно від виду борошна та кінцевої продукції.

«Якщо поточна тенденція збережеться, то річні темпи подорожчання продукції хлібопекарської галузі коливатимуться в діапазоні 11–23% залежно від виду продукції», – прогнозує головна наукова співробітниця відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Світлана Черемісіна.

За таких умов до новорічного столу хліб пшеничний із борошна вищого ґатунку може додати в ціні мінімум 8,5% і коштувати 63,5 грн/кг. Хліб пшеничний із борошна першого ґатунку може подорожчати на 7% – до 49,6 грн/кг, а житній – до 50,6 грн/кг (+5,5%). Ціна півкілограмового батона може збільшитися на 5% – до 30,9 грн. Зростання, хоч і не різке, але поступове й стале, і для споживача з найбідніших верств населення воно не залишається непоміченим.

«Справді, показники врожаю зернових в Україні ніколи не були ключовим важелем впливу на ціну хліба, адже із загального обсягу зерна на внутрішнє споживання використовується лише 20–25%. Решта експортується на зовнішні ринки. Протягом останніх трьох років щорічні темпи здорожчання зерна були не такими критичними порівняно з іншими прямими і непрямими складниками процесу хлібовиробництва», – зауважує науковиця.

Середня ціна купівлі пшениці нині становить 7901,3 грн/т – це лише на 12% вище, ніж на початку 2022 року. Водночас закупівельна вартість жита зросла майже на 72% – з 5409 до понад 9277 грн/т. Але навіть таке зростання не є головним чинником ціноутворення на продукцію хлібопекарської галузі, запевнює Черемісіна.

Вартість інших сировинних складників виробництва також зростає. З початку року пшеничне борошно подорожчало на 4,3% (до 12,81 грн/кг), а житнє – одразу на 55,2% (до 13,68 грн/кг). Соняшникова олія додала в ціні 11,4% (до 81,02 грн/кг). Навіть пальне зросло в ціні – бензин на 6,7%, дизель – на 6,9%.

На це все накладається зростання оплати праці. Багато підприємств галузі мають статус критично важливих, що передбачає бронювання працівників і водночас офіційну зарплату не нижче ніж 20 тис. грн. Однак після вирахування податків на руки людина отримує менше ніж 16 тис. грн, що на сьогодні не є високою платою, враховуючи умови і графік роботи пекарів.

Джерело: Укрінформ