Ми у ЗМІ

В Україні, за словами фахівців, спостерігається здорожчання цукру. У липні 2024 року, за даними Мінфіну, його можна було придбати за 35,50 гривні за кілограм, а станом на середину серпня ціна на цукор зросла до 36,52 гривні за кілограм.

Індекс споживчих цін на цукор у серпні 2024 року склав 102,93 %. Порівняно з попереднім місяцем середні ціни зросли на 2,93 %. Традиційно цінова ситуація на ринку цукру характеризується зростанням ціни на солодкий продукт з початком року і досягає свого максимуму влітку – в сезон масових заготівель ягід і фруктів населенням, а в період масового цукроваріння (вересень – листопад) спостерігається стабілізація цін на цукор, – говорить провідна наукова співробітниця Інституту аграрної економіки Людмила Пархоменко.

Читати далі:

У ННЦ «Інститут аграрної економіки» додають, що до повномасштабного вторгнення рф виробництво квасолі в Україні поступово зростало й оцінювалось фахівцями ринку приблизно у 80 тис. т на рік. Однак зараз воно дещо знизилось і за підсумками 2023 року склало 71 тис. т, з яких понад 54 тис. т виробили господарства населення.

За обсягами виробництва квасоля значно поступається сої, якої торік було вироблено 4,7 млн т, тому їй поки не вдається вийти за межі нішевого сегмента. Однак, як і будь-яка нішева культура з власною специфікою, квасоля викликає інтерес у фермерів з погляду ефективності її вирощування та користується стабільним попитом на окремих закордонних ринках. Загалом вона вважається однією з найбільш рентабельних зернобобових культур.

Читати далі:

Науковиця "Інституту аграрної економіки" Інна Сало розповіла 24 Каналу, що на динаміку цін на овочеві найбільш істотно впливають такі чинники, як оперативність і обсяги постачання, вартість зберігання та транспортування, підвищені тарифи на електроенергію для промислових виробників, ціни на пальне.

Станом на 16 липня 2024 року ціни на овочі – з розширенням обсягів їх реалізації, за даними Мінфіну України, здешевшали проти цін на кінець червня.

У ціні впали майже всі позиції овочів, представлені на ринках України. Виключення складають лише окремі випадки.

Читати далі:

Науковиця "Інституту аграрної економіки" Людмила Пархоменко розповіла у коментарі 24 Каналу, що у червні 2024 року, за даними Державної служби статистики України, середні споживчі ціни на цукор дещо підвищились.

Порівняно з травнем поточного року цей продукт подорожчав на 3,1% і коштує нині 31,04 гривень за кілограм. Це є наслідком впливу сезонного чинника, адже традиційно літній період масових заготівель ягід і фруктів населенням характеризується зростанням цін на цукор.

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, загалом цінова ситуація на ринку цукру залишається стабільною і суттєвого підвищення цін не очікується.

Читати далі:

Науковиця Світлана Черемісіна розповіла під час розмови з 24 Каналом, що протягом 2023 року поточна цінова ситуація на зернові культури мала вкрай негативну динаміку. Ціна ж на зерно, зокрема і на пшеницю у 2024 році продовжує рости.

Середня ціна пшениці 2 класу станом на кінець 2023 року складала 4 953 гривні за тонну, 3 класу – 4 759 гривень за тонну, що на 15 – 18 % нижче рівня 2022 року.

Кукурудза, за її словами, реалізовувалась у середньому по ціні 4 149 гривень за тонну, що майже на 37 % нижче цін 2022 року. Ячмінь втратив 60 % від ціни 2022 року і коштував 3 390 гривень за тонну. І лише ціна на овес перевищила показник 2022 року на 14 % і становила 6 113 гривень за тонну.

Читати далі:

Провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Іван Свиноус говорить, що спека в червні-липні, яка за прогнозами метеорологів буде спостерігатися і в серпні 2024 року, негативно відображається на продуктивності корів і рівні забезпечення їх кормами. Це, на думку експерта, призводить до скорочення пропозиції на ринку молока, повідомляє 24 Канал.

В умовах нестійкого забезпечення електроенергією більшість сільськогосподарських підприємств використовують як альтернативне джерело енергії дизельні електрогенератори, що призводить до подорожчання вартості молока. При цьому спостерігається стійкий попит на молокосировину з боку переробних підприємств, – говорить Іван Свиноус.

Читати далі:

Сіють і збирають врожай під обстрілами, весь час наражаються на мінну небезпеку і щоразу долають нові негаразди. День фермера відзначають в Україні 19 червня. Нині сільське господарство - одна з найбільш постраждалих галузей української економіки. 7 мільйонів гектарів угідь - під окупацією або ж непридатні для ведення господарства. Про перспективи фермерства розповів д.е.н. Олександр Шпикуляк в ефірі ТСН на телеканалі 1+1.

Переглянути відео

Олександр Нечипоренко, заступник директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» з наукової частини, вважає, що ризик банкрутств у агросекторі залишається актуальним через нестабільність ситуації на фронті та загрозу подальших атак на портову інфраструктуру. На думку експерта, слід також враховувати вірогідні нові регуляторні обмеження, які можуть ускладнити торгівлю та вплинути на конкурентоспроможність української продукції.

«На спроможність фермерів забезпечити посівну в повному обсязі впливали логістичні проблеми та дефіцит ресурсів: постачання добрив, засобів захисту рослин, насіння окремих культур. А за оцінками FAO (Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН), третина сільськогосподарських земель могла залишитися необробленою через брак трудових ресурсів, – зазначає Олександр Нечипоренко. – У багатьох аграріїв, особливо на сході країни, виникали проблеми через підвищення цін на паливо. Незважаючи на всі виклики, фермери продовжують роботу. Але в окремих випадках все ж змушені скорочувати посівні площі та обмежувати використання засобів захисту рослин і добрив».

Джерело: The Page

Леонід Тулуш, завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики ННЦ «Інститут аграрної економіки», називає такі актуальні програми підтримки:

• «Доступні кредити 5-7-9%» до 90 млн грн або до 150 млн грн для тваринництва до 10 років на інвестиційні цілі;
• «Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%» на техніку, обладнання, транспорт;
• «Доступний факторинг» – кредитування під дебіторську заборгованість до 95% суми грошової вимоги або до 150 млн грн до 360 днів;
• гарантії до 50% кредитних зобов’язань фізосіб-агропідприємців, мікро-, малих і середніх агровиробників із земельними ділянками до 500 га строком до 10 років;
• компенсація вартості сільгосптехніки та обладнання вітчизняного виробництва у розмірі 25% вартості (закладено 1 млрд грн, що має задовольнити заявки близько 4000 аграріїв);

  Читати далі:

«Профільні спеціалісти попередньо оцінюють втрати на рівні щонайменше 25 % медоносних територій і бджолиних роїв, хоча дати точну оцінку нині дуже складно. Виробничий потенціал галузі бджільництва продовжуватиме знижуватись і надалі», — каже в розмові з Тижнем Богдан Духницький, провідний науковий співробітник Інституту аграрної економіки.

В Україні традиційно найбільше виробляють соняшникового, гречаного, ріпакового, акацієвого, липового меду й меду з різнотрав’я, зібраного з квіток кількох рослин.

Переважно солодку продукцію Україна постачає на ринки Євросоюзу. У 2021-му загалом експортувала 57,6 тисячі тонн меду, з них до ЄС — 50,7 тисячі тонн, або 88 %. За 2023 рік експортували 55,4 тисячі тонн меду, зокрема на європейські ринки — 51,7 тисячі тонн. Переважно український мед купували Німеччина, Польща, Франція, Іспанія, Італія, Греція, Румунія, Бельгія та США.

Читати далі: