Архів новин
2024 року імпорт агропродукції до України забезпечувався здебільшого Європейським Союзом – Богдан Духницький
За даними Державної митної служби, у 2024 році в Україну було ввезено агропродукції на 7,82 млрд дол. США. Це на 9,7 % більше, ніж у 2023 році, коли імпорт агропродовольчої продукції склав 7,13 млрд дол. США, поінформував провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Богдан Духницький.
За його словами, країни – члени ЄС утримали торік свої позиції основного постачальника сільськогосподарської продукції до України.
У 2024 році вартість поставок з Євросоюзу збільшилася проти показників 2023 року у 3680 млн дол. США майже на 9 % і становила в підсумку 4006 млн дол. США. При цьому частка країн ЄС шостий рік поспіль перевищила половину вітчизняного імпорту агропродовольства і склала 51,3 %.
2024 року Україна продовжила посилювати європейський вектор аграрного експорту – Микола Пугачов
Характерною рисою 2024 року став початок відновлення Україною обсягів поставок сільськогосподарської сировини і готових харчових продуктів на світовий ринок. Вперше в умовах повномасштабної агресії рф на території нашої держави вітчизняним аграріям вдалося збільшити обсяги експорту продовольчої продукції, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.
За його словами, навіть в умовах війни вітчизняні експортери продовжують ставити рекорди за обсягами поставок сільгосппродукції на зарубіжні ринки. За підсумками календарного 2024 року, знову зафіксовано найбільші в історії України обсяги експорту заморожених ягід та інших фруктів – 104 тис. т, який майже на 20 % перевищив рекорд 2023 року у 87 тис. т. Крім того, оновився рекорд закордонних продажів цукру – 750 тис. т.
2024 року Україна збільшила оборот зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією майже на 12 % – Микола Пугачов
2024 року частка агропродовольчої продукції склала 60 % в загальному експорті України, традиційно зберігши лідерство у його товарній структурі. І хоча цей результат менше показника 2023 року у 62 %, він є другим за величиною за часи незалежності нашої держави, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.
За його словами, характерною рисою 2024 року для вітчизняного аграрного сектору економіки стало синхронне збільшення обсягів як експорту, так і імпорту агропродовольчої продукції.
Вперше в умовах повномасштабної агресії рф на території нашої держави Україні вдалося збільшити обсяги поставок агропродукції. Значною мірою цьому сприяла стабільна робота власного контрольованого морського коридору, через який експортовано близько 60 млн т товарів сільського господарства, наголосив Микола Пугачов.
Україна продовжує залишатися вагомим постачальником продовольства на світовий ринок – Юрій Лупенко
Харчова промисловість України навіть у складних умовах, спричинених повномасштабним вторгненням рф на територію нашої держави, продовжує займати значне місце у товарній структурі зовнішньої торгівлі України, зазначив віце-президент Національної академії аграрних наук України – в.о. директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, виступаючи із доповіддю «Перспективи розвитку переробки сільськогосподарської продукції у повоєнній Україні» на сесії Загальних зборів Національної академії аграрних наук України, яка відбулась 12 грудня 2024 року.
За його словами, у 2023 році із усього обсягу експортованих товарів частка:
- готових харчових продуктів складала 9 %,
- жирів та олій тваринного або рослинного походження – 15,6 %,
- продуктів рослинного походження – 32,4 %, включаючи зернові культури (23 %), а також насіння і плоди олійних культур (7,8 %);
- продуктів тваринного походження – 3,8 %, включаючи м’ясо та їстівні субпродукти (2,5 %), а також молоко та молочні продукти, яйця птиці й натуральний мед (1,1 %).
Стійкість харчової промисловості України в умовах війни підтверджує необхідність прискорення її розвитку – Юрій Лупенко
В Україні, яка має великий потенціал щодо виробництва сільськогосподарської продукції, сформувалася досить потужна і багатовекторна сфера її переробки. Вона представлена насамперед потужностями харчової промисловості, зазначив віце-президент Національної академії аграрних наук України – в.о. директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, виступаючи із доповіддю «Перспективи розвитку переробки сільськогосподарської продукції у повоєнній Україні» на сесії Загальних зборів Національної академії аграрних наук України, яка відбулась 12 грудня 2024 року.
За його словами, динаміка та обсяги виробництва у сфері переробки завжди формувалися залежно від стану та потреб економіки країни. Навіть у кризові роки показники діяльності харчової промисловості здебільшого були більш стійкими до впливу негативних змін порівняно з показниками вітчизняної промисловості в цілому.
Розвиток переробки сільськогосподарської сировини має стратегічне значення в умовах війни і післявоєнної відбудови України – Юрій Лупенко
Україна, яка є одним з ключових гарантів продовольчої безпеки у глобальному масштабі, несе відповідальність за стабільне забезпечення потреб світового продовольчого ринку, зазначив віце-президент Національної академії аграрних наук України – в.о. директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, виступаючи із доповіддю «Перспективи розвитку переробки сільськогосподарської продукції у повоєнній Україні» на сесії Загальних зборів Національної академії аграрних наук України (НААН), яка відбулась 12 грудня 2024 року.
За його словами, нині частка нашої держави у світовому експорті соняшникової олії складає 40,3 %, кукурудзи – 15 %, ячменю – 8,4 %, пшениці – 7,9 %, цукру – 1,1 % .
Прискорення подальшого розвитку переробки сільськогосподарської продукції є одним із нагальних завдань у сфері розвитку агровиробництва в Україні, наголосив Юрій Лупенко.
Ріпак із показником 60% — найбільш рентабельна культура року – коментар Олександра Нечипоренка AgroPortal
У 2025 році аграрії продовжать робити ставку на олійні культури, оскільки ті залишаються більш прибутковими порівняно із зерновими.
Такий прогноз Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».
За інформацією заступника директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» з наукової роботи, члена-кореспондента НААН Олександра Нечипоренка, за підсумками 2024 року найбільш рентабельними будуть олійні культури. Ріпак, зокрема, матиме показник до 60%, соя — до 40%, а соняшник — до 30%.
2025 року аграрії нарощуватимуть обсяги виробництва овочів – коментар Олександра Нечипоренка AgroPortal
Зростання цін на овочеву продукцію стимулюватиме агробізнес до нарощування обсягів виробництва у 2025 році.
Таку думку в коментарі AgroPortal.ua висловив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» з наукової роботи, член-кореспондент НААН Олександр Нечипоренко.
За його словами, втрати внаслідок повномасштабного вторгнення рф на територію України значних площ, на яких вирощувалися овочі, мали свої негативні наслідки. Проте у 2023-2024 роках зросли посівні площі під овочеві культури в центральних та західних регіонах країни. Таким чином, у результаті переміщення аграріїв з півдня та переходу на нові районовані культури обсяги виробництва овочів частково відновились.
Привітання директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Юрія Лупенка з Новим рокм!
Дорогі друзі, колеги, співвітчизники!
Щиро вітаю Вас з Новим 2025 роком!
Хай цей рік принесе усім нам довгоочікувану Перемогу, Мир та здійснення усіх бажань!
Щастя, здоров'я, добра, благополуччя, успіхів Вам і Вашим родинам!
Директор Національного наукового центру
“Інститут аграрної економіки”
Юрій Лупенко
За підсумками 2024 року найбільш рентабельними будуть олійні культури – коментар Олександра Нечипоренка AgroPortal
За підсумками 2024 року найбільш рентабельними будуть олійні культури. Ріпак, зокрема, матиме показник до 60%, соя — до 40%, а соняшник — до 30%.
Такий прогноз Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».
Це, за словами заступника директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» з наукової роботи, члена-кореспондента НААН Олександра Нечипоренка, зумовлено насамперед суттєвим зростанням ціни на ці культури. Наприклад, ціна на соняшник із січня до жовтня збільшилася майже на 158%. Окрім цього, значне проти минулого року покращення рівня рентабельності пов’язане з відновленням експортної активності та зниженням вартості логістики. До того ж отриманий рівень урожайності дозволив стабілізувати витрати на одиницю продукції, що зрештою не призвело до зростання собівартості виробництва згаданих культур.
Сторінка 1 з 158
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>