Архів новин

У лютому 2026 року в Україні очікується сезонне зростання цін на овочі та фрукти, яке буде помірним, але відчутним для споживачів. Як повідомила головний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", доктор економічних наук Інна Сало, на формування цін на плодоовочеву продукцію взимку впливатимуть відразу кілька факторів — обсяги поставок, витрати на зберігання і транспортування, підвищені тарифи на електроенергію для промислових виробників, а також подорожчання палива. Додатковим фактором є структура виробництва: близько 88% овочів і майже 80% плодів в Україні вирощуються господарствами населення, тому ціни значною мірою залежать від можливостей зберігання і логістики.

Станом на середину січня 2026 року, порівняно з кінцем грудня 2025-го, ціни на овочі борщового набору вже зросли. Зокрема, буряк подорожчав до 11,57 грн за кілограм, морква — до 12,10 грн/кг, білокачанна капуста — до 10,02 грн/кг, ріпчаста цибуля — до 8,16 грн/кг, картопля — до 16,90 грн/кг. Подорожчання відбулося в межах від 2,7% до майже 11%.

Детальніше

Помірне зростання цін у лютому очікується і на хлібобулочні вироби, але, за словами вчених, дефіциту хліба не прогнозується. Як повідомила головний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", доктор економічних наук Світлана Черемісіна, в лютому 2026 року зростання цін продовжиться. Зокрема, пшеничний хліб з борошна вищого сорту коштуватиме 61,5–62,5 грн за кілограм, з борошна першого сорту — 49–50 грн/кг, житній хліб — 52,5–53,5 грн/кг, а батон — 31–32 грн за 500 грам. Це означає подорожчання в межах 1,5–3%.

Експерт підкреслила, що навіть з урахуванням складної ситуації в енергетиці різкого стрибка цін або дефіциту хліба в 2026 році не очікується.

Детальніше

Олександр Захарчук, завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Інституту аграрної економіки" пояснює у коментарі УНІАН:

"Повномасштабна агресія РФ проти України, розпочата у 2022 році, кардинально порушила стабільність аграрних логістичних ланцюгів України, спричинивши колапс традиційних маршрутів, значно збільшивши операційні витрати та створивши загрозу глобальній продовольчій безпеці, - розповідає науковець. – Обсяг експорту олійних культур до початку збройної агресії був 6,1 мільйона тонн олії у 2020 році та 4,6 мільйона тонн у 2021 році. У 2022 році обсяг експорту зменшився до 3,3 мільйона тонн. Після зростання експорту у 2023 та 2024 роках було 5,6 і 5,8 мільйона тонн відповідно, а за 10 місяців 2025 року експорт знову опустився до 3,5 мільйона тонн".

Детальніше

У Інституті аграрної економіки стверджують про "вповільнення" морського експорту, аж до зупинки. Раніше альтернативою Великій Одесі був Дунай, але під ударом зараз і дунайські порти.

"Станом на середину січня 2026 року поставки через морські порти фактично припинилися. Тривале збереження такої негативної ситуації містить у собі цілу низку ризиків. Серед них – недоотримання валютної виручки експортерами соняшникової олії, додатковий тиск на зовнішньоторговельний баланс і курс гривні, а також диспропорції на внутрішньому ринку, коли через обмеження закордонного збуту можуть скорочуватись закупівлі насіння соняшнику та змінюватись попередньо заплановані структури посівних площ", - зауважує Богдан Духницький, провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції інституту, у розмові з УНІАН.

Детальніше

Прибуток з одного центнера вирощеної пшениці у фермерських господарств значно вищий, ніж у агрохолдингів. Про це свідчать дані ННЦ "Інститут аграрної економіки", розповів старший науковий співробітник інституту Дмитро Людвенко у ході круглого столу «Найбільш прибуткові культури у 2026 році: що вирощувати фермерам», організованого Всеукраїнським конгресом фермерів.

Фахівці ННЦ "Інститут аграрної економіки" досліджували прибуток усіх категорій господарств і виявили таку тенденцію.

«У фермерів прибуток з 1 ц пшениці виходить близько 150 грн. А у великих підприємств — 90 грн. При цьому середня врожайність у фермерів 30 ц/га, а у підприємств — в районі 50-100 ц/га. Таким чином, прибуток з одного гектара, що у фермера, що у підприємства однаковий — 4,5 тис. грн. Але, як то кажуть, є нюанс. Рентабельність у фермера 31,4%, а у підприємства 15,9%», — каже Дмитро Людвенко.

Детальніше

Зростання цін на пальне, добрива та насіння, дефіцит робочої сили та воєнні ризики формують складні умови для аграрного сектору у 2026 році. Хоча різкого скачка витрат експерти не прогнозують, агровиробники змушені працювати в умовах постійної невизначеності, коли кожен фактор може вплинути на собівартість і врожайність.

Про основні виклики в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" розповів Олександр Захарчук – завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", член-кореспондент НААН.

Детальніше

Не всім у Європі і не завжди подобається конкуренція з українськими агровиробниками. Цього року був не один привід про це згадати. Богдан Духницький, доктор економічних наук, провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», нагадує, що упродовж 2025 року загальні умови торгівлі між Україною та Євросоюзом змінювались тричі.

Як відомо, від початку нинішнього року до 5 червня включно діяв режим торгових преференцій з опцією швидких коригувальних заходів у вигляді застосування мита щодо семи товарних позицій – м’яса птиці, яєць, меду, цукру, кукурудзи, вівса, круп, якщо обсяги їх імпорту з нашої країни до ЄС перевищуватимуть 5/12 середнього річного рівня, розрахованого з 1 липня 2021 року по 31 грудня 2023 року. З 6 червня 2025 року був запроваджений перехідний період у рамках діючої зони вільної торгівлі між сторонами, коли застосовувалась вже більша кількість квот згідно з умовами, актуальними перед повномасштабним вторгненням рф на територію України. Важливий нюанс при цьому полягав у їх пропорції на рівні 7/12 передбаченого річного обсягу, тобто до кінця 2025 року. Паралельно відбувався процес переговорів щодо нових умов торгівлі агропродовольчою продукцією на довший період. Як результат, з 29 жовтня 2025 року набули чинності оновлені правила торгівлі з Європейським Союзом. Продовжує Богдан Духницький.

Детальніше

У коментарі для 24 Каналу науковиця Інституту аграрної економіки Інна Сало розповіла, що на формування цін на овочеві впливають обсяги постачання, вартість зберігання та транспортування, підвищені тарифи на електроенергію для промислових виробників, а також пальне.

• Наприкінці грудня 2025 року деякі позиції з борщового набору дещо зросли, за даними Мінфіну: буряк здорожчав до майже 11 гривень за кілограм в середньому, а морква до – 11,03 гривні за кілограм в середньому.
• Натомість картопля – до 16,45 гривні за кілограм, а цибуля ріпчаста – до 7,76 гривні за кілограм. Лише вартість капусти білокачанної знизилася – до 9,52 гривні за кілограм.

  Детальніше

Науковиця Інституту аграрної економіки Наталія Копитець для 24 Каналу зауважила, що, за прогнозами, ціни на основні види м'яса (яловичина, свинина, курятина) у січні 2026 року не зміняться і залишаться на рівні цін, які склалися в останній декаді грудня 2025 року.

Відтак станом на 24 грудня 2025 року порівняно з аналогічним періодом у 2024 році роздрібні ціни на основні види зросли від 16,8% до 71%.

З-поміж основних видів м'яса за рік найбільше здорожчали ребра яловичини. Роздрібні ціни на цей продукт зросли від 172,29 гривні за кілограм до 294,55 гривні за кілограм (+71%).

Детальніше

Для 24 Каналу науковиця Світлана Черемісіна розповіла, що торішня тенденція поступового щомісячного здорожчання продуктового кошика, до якого належать крупи, хліб та хлібобулочні вироби, зберігатиметься й у 2026 році.

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, очікується, що у січні 2026 року хліб пшеничний із борошна вищого ґатунку додасть у ціні мінімум 2 – 3% і коштуватиме 61 – 62 гривні за кілограм.

А от хліб пшеничний із борошна першого ґатунку зросте в ціні до 49 – 50 гривні за кілограм (+2 – 3%), хліб житній – до 53 – 54 гривень за кілограм (+3 – 4%), батон – до 31,32 гривні за 500 грамів (+1,5 – 2%).

Детальніше