Ми у ЗМІ

За оцінками науковців "Інституту аграрної економіки", вирішальним чинником збереження обсягів цих поставок в умовах повномасштабного вторгнення  Росії стало збільшення продажів до Євросоюзу, яке торік досягло свого найбільшого значення за період незалежності нашої держави. Згідно підрахунків, у 2022 році обсяги поставок української аграрної продукції до країн – членів ЄС збільшилися проти показника 2021 року на 66 відсотків і склали 13,1 млрд доларів.

Загалом у 2022 році взаємна торгівля сільськогосподарською продукцією між Україною і Євросоюзом становила 16,5 млрд доларів. Як зазначили аналітики, це найвищий показник за часів дії Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, який на 39 відсотків перевищив попередній рекордний показник 2021 року.

Читати далі:

Ціна м'яса знизилась

Науковиця Інституту аграрної економіки Наталія Копитець у коментарі 24 Каналу розповідає, що у лютому 2023 році зберігалася тенденція коливання роздрібних цін на основні види м’яса. При цьому курятина здорожчала, свинина подешевшала, ціни на яловичину залишилися майже на тому ж рівні.

Моніторинг роздрібних цін у продуктових супермаркетах наприкінці лютого свідчить, що найбільших змін у лютому місяці порівняно з січнем 2023 року зазнали роздрібні ціни на курятину – куряче стегно, гомілку та філе.

Читати далі:

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у березні 2023 року цінова ситуація на крупи буде стабільною, але подальшого здешевлення не відбуватиметься.

З початку року найбільше подешевшали у ціні крупи: гречка – з 74,69 гривні за кілограм до 68,87 гривні, а пшеничні крупи — з 18,77 гривні до 17,96 гривні.

Однак вже у березні для українців може здорожчати хліб – на 1—3%. Все через наслідки енергетичної кризи. Досить високими лишаються ціни на мандарини, апельсини, лимони та банани.

Крім того, до кінця березня очікується ще й зростання цін на плодові через сезонний чинник. А під час Великого посту – підвищення попиту на плодоовочеві.

Джерело: 24 канал

Орієнтація на експорт готових харчових товарів, а не сільськогосподарської сировини, є важливим стратегічним напрямом державної політики. Особливо це є актуальним в умовах війни, коли через логістичні проблеми вигідніше транспортувати менші обсяги переробленої продукції, яка є дорожчою порівняно із сировиною.

Проте реалізація цих стратегічних цілей є досить складним завданням. На ринку харчових товарів жорстка конкуренція, країни захищають власні ринки і своїх громадян від неякісної продукції. Щоб українські вироби дійшли до полиць іноземних супермаркетів, вітчизняні товаровиробники повинні забезпечити високу якість продукції та її виробництва, пройти відповідні сертифікації, постійно підтримувати марку. Але без реклами на українську продукцію можуть не звернути увагу іноземні споживачі й не купити її.

Читати далі:

Повномасштабне вторгнення російських окупантів на українську землю торкнулось як виробників молочної сировини, так і її переробників та споживачів. Адже відбулись порушення ланцюгів постачання між фермами, переробними підприємствами та торговельними мережами. Також було зруйновано чимало виробничої та логістичної інфраструктури.

"Фермери з метою економії кормів переводили корів на дворазову годівлю та оптимізували раціони, що відповідно знижувало надої. На окупованих територіях ферми зазнали повного або часткового руйнування. На багатьох із них не було можливості доїти та годувати тварин, що мало відповідні наслідки, зокрема призвело до важких захворювань тварин. Багато ферм було пограбовано, поголів’я знищено окупантами", – сказала агенції УНІАН головний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції "Інституту аграрної економіки" Ольга Козак.

Читати далі:

Восени 2022 року до різкого подорожчання яєць привели пов'язані з війною проблеми галузі — руйнування птахофабрик, зменшення поголів'я несучок тощо. Світлана Пашко, старша наукова співробітниця відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", нагадує, що з початком повномасштабного російського вторгнення на територію України більшість виробників курячих яєць, які перебували в центральних регіонах України, опинилися в зоні бойових дій, потужності в Донецькій, Харківській, Херсонській та Київській областях було втрачено, що вплинуло на зниження пропозиції яєць на ринку та їх подорожчання.

За прогнозними розрахунками вчених Інституту аграрної економіки, ціни на курячі яйця зберігатимуться до Великодніх свят на рівні 70,60-71,50 грн за десяток, залежно від марки та умов у певній мережі супермаркетів.

Читати далі:

Експерти Інституту аграрної економіки резюмують, що з початку року здорожчали овочі борщового набору:

• капуста білокачанна – до 13,40 гривні за кілограм, зросла на 2,3%,
• буряк – до 12,50 гривень за кілограм, на 4,3%,
• картопля – до 10 гривень за кілограм, на 3,7%.

Високою лишається ціна на цибулю ріпчасту та моркву – 35,50 гривень за кілограм та 25,80 гривні за кілограм, що перевищує ціни на початку 2023 року на 2,6% та 0,8% відповідно, – зазначає Інна Сало.

Читати далі:

Інститут аграрної економіки порахував, що найбільшого подорожчання – більше ніж у 2 рази – 2022 року зазнали яйця. М’ясні та ковбасні вироби, сир та риба подорожчали на 30 – 35%. Вітчизняні вино-горілчані вироби зросли в ціні мінімум на 25 – 30%, а імпортні подорожчали майже на 50%.

З початку 2022 року суттєво – більше ніж в удвічі – зросли ціни на цитрусові та банани, які є об’єктивно-необхідним імпортом. На початку грудня 2022 року апельсини коштували 64 – 70 гривень за кілограм, мандарини 50 – 58 гривень за кілограм, лимони – 60,50 гривень за кілограм, банани – 60 гривень за кілограм.

Читати далі:

До кінця року загальна цифра прямої шкоди знову зросла й наблизилася до $10 млрд. За словами завідувача відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Олександра Захарчука, у 2022 році внаслідок російського вторгнення український аграрний сектор отримає $9,3–9,8 млрд збитків.

Цю цифру формують блокування морських портів і зміна логістики експортних перевезень ($7,5–8,0 млрд), вартість непроданого торішнього зерна ($0,5 млрд), вартість знищених чи захоплених окупантами складських приміщень та елеваторів ($1,3 млрд). «Разом це становить $9,3–9,8 млрд, або майже сумарний прибуток аграрних підприємств, отриманий за 2020 та 2021 роки», – зазначає він.

Джерело: mind

Запровадження та використання зернового коридору розширило логістичні потужності для українського експорту, які від початку війни й фактично до серпня обмежувалися наявними можливостями сухопутного транспорту — залізничного й автомобільного.

«Завдяки цьому за дев’ять місяців війни — березень-листопад — Україна змогла експортувати всіма видами транспорту 12,3 мільйона тонн кукурудзи, близько 7 мільйонів тонн  пшениці та по 2,8 мільйона тонн олії й ріпаку», — вважає Юрій Лупенко.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, обсяги виробництва продукції вирощування худоби і птиці та виробництва молока 2022 року зменшаться порівняно з торішніми на 10—12% і дадуть змогу забезпечити мінімальні потреби внутрішнього ринку.

Читати далі: