Ми у ЗМІ

Ціна м'яса

Як і прогнозували науковці Інституту аграрної економіки, в останній декаді квітня 2023 року порівняно з відповідним періодом лютого 2023 року відбулося здорожчання основних видів м’яса – яловичини, свинини та курятини.

• Якщо ціни на яловичину – гуляш та ребра, а також на курятину – стегна, гомілки та філе – зросли на 2,5–6,7%, то свинина стала дорожчою на 11,4–23,2%.
• Це зумовлено підвищеним попитом напередодні та в період Великодніх свят.
• Найбільше здорожчання свинини, пояснюється тим, що страви зі свинини є традиційними на Великодньому столі.

  Читати далі:

"В І кварталі 2023 року на вітчизняному ринку молока спостерігалось цінове "затишшя" — ціна залишалась стабільно високою, оскільки сформувалась на позитивних експортних очікуваннях жовтня-листопада 2022 року", — повідомив науковий співробітник Інституту аграрної економіки Леонід Тулуш.

За його спостереженнями, вже на початку 2023 року цінова ситуація по молоку стала змінюватись не на користь вітчизняних молоко-переробників. Наприклад, вартість молока у прибалтійський країнах (Литві, Латвії) стрімко знижувалася і наблизилася до рівня цін в Україні.

Джерело: TELEGRAF

Труднощі воєнного часу

«Насамперед є проблеми з досвідченими механізаторськими кадрами, адже частина з них нині перебуває в лавах захисників Вітчизни. У деокупованих регіонах не вистачає технічних засобів, які знищили чи вивезли окупанти. У всій країні відчутний дефіцит добрив та насіння окремих культур. На тлі мінімального фінансового забезпечення кампанії відбувається зростання цін на всі матеріально-технічні ресурси. Проте посівна вже триває на всіх територіях, де це можливо», — зазначає заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» — виконавчого директора Північного міжрегіонального наукового центру НААН, доктор економічних наук Олександр Нечипоренко.

Читати далі:

Завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики ННЦ «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш вказує, що відповідна фінансова підтримка сфокусована переважно на невеликих фермерських господарствах, і генерованих подібними програмами обсягів фінансових ресурсів недостатньо для повноцінного відновлення сільгоспдіяльності агровиробників — насамперед тих, які функціонують на постраждалих від війни територіях.

У цьому контексті уряду в цілому та Мінагрополітики зокрема необхідно докладати більше зусиль для відновлення дії функціонуючих до російського вторгнення програм державної підтримки сільгосптоваровиробників та запровадження нових інструментів фінансового забезпечення аграріїв. Зокрема, варто відновити практику форвардних закупівель, які можуть стати ефективним інструментом фінансового забезпечення проведення весняно-польових робіт.

Джерело: AgroPortal

За словами  вченого секретаря Національного наукового центру  «Інститут аграрної економіки», члена-кореспондента НААН Олександра Шпикуляка, проєкт закону не враховує інституційних особливостей організації та функціонування підприємств різних форм господарювання в аграрному секторі економіки.

«Документ передбачає зобов’язати всі суб’єкти підприємницької діяльності до перетворення у господарські товариства, тобто корпоративні структури. А світовий досвід доводить домінування в сільському господарстві індивідуально-сімейних форм господарювання. У визначеннях видів  підприємницьких структур немає поняття «фермерські господарства» (ст. 3) як організаційної форми підприємства», — зазначає він.

Читати далі:

Олександр Нечипоренко, заступник директора Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", виконавчий директор Північного міжрегіонального наукового центру НААН підтверджує, що на деокупованих територіях провести повноцінну посівну не буде можливості ще не один рік.

Експерт посилається на попередні оцінки Державної служби України з надзвичайних ситуацій, відповідно до яких станом на жовтень 2022 року близько 1,7 млн га української землі були забруднені вибухонебезпечними предметами та мінами, а розмінування такої території потребуватиме щонайменше 10 років.

Але міни — не єдина проблема. Адже за словами Олександра Нечипоренка в місцях падіння боєприпасів відмічається значне забруднення ґрунтів важкими металами — кадмієм, свинцем та ін. Відповідно, екологічний стан понівечених війною українських земель ще довгі роки не дозволить повноцінно використовувати їх для вирощування сільгоспкультур.

Джерело: ФОКУС

"Очікується, що площі посівів гречки, як і в минулому році, більше як на 20% перевищать середній показник за три передвоєнні роки й становитимуть трохи більше 100 тис. га. При середній врожайності, яка відмічалася за низку попередніх років, гречки може бути більш ніж достатньо, щоб задовільнити потреби країни", — підтверджує Олександр Нечипоренко, заступник директора Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", виконавчий директор Північного міжрегіонального наукового центру НААН.

Джерело: ФОКУС

Олександр Нечипоренко, заступник директора Національного наукового центру Інститут аграрної економіки, виконавчий директор Північного міжрегіонального наукового центру НААН, також прогнозує, що питома вага зернових і зернобобових зменшиться проти довоєнного періоду більш ніж на 7% та становитиме майже 50% усіх посівних площ, а частка пшениці знизиться до 20-21%, тоді як до війни цей показник у середньому сягав 25,8%.

"Скорочення площ під кукурудзу очікується на 1,5-2%. Виросте у структурі посівів і частка соняшнику з 23% до 26,5%, що разом із соєю і ріпаком приносить аграріям найбільш суттєві доходи", — продовжує Нечипоренко.

Читати далі:

Інна Сало, завідувач відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" пояснює зростання цін на плодоовочеву продукцію впливом сезонного чинника та початку Великого посту, що супроводжується підвищенням попиту на овочі та фрукти. Співрозмовниця видання називає наступні актуальні ціни на цю групу товарів:

• капуста білокачанна: 21,14 грн за кг (динаміка з початку року +61,4 %);
• картопля: 10,04 грн за кг, (+2,8%);
• цибуля ріпчаста: 55,79 грн за кг (+61,7%);
• морква: 44,07 грн за кг (+72,4%);
• буряк: 10,48 грн за кг (-12,4%);
• яблука: 14,68 грн за кг (+26,2%);
• мандарини: 72,26 грн за кг (+8,7%);
• банани: 70,42 грн за кг (+1,7%);
• апельсини: 58,40 грн за кг (-10,0%);
• лимони: 61,30 грн за кг (-4,2%).

  Читати далі:

Наталія Копитець, провідна наукова співробітниця відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" додає, що суттєвим фактором, який зумовив ріст цін на м'ясо птиці на 2,0-5,8%, стало підвищення вартості електроенергії. Тобто, спровокована російськими обстрілами криза в енергетиці далася взнаки і тут. Однак Копитець уточнює, що подорожчання курятини також пов'язане з особливостями виробничого циклу: у січні-лютому підприємства нарощують поголів'я курчат-бройлерів для вирощування, а ось із середини березня вже відбуватиметься забій вирощеного молодняку. Відповідно, не виключена стабілізація та корекція цін.

Зі свого боку, завідувачка відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Інна Сало прогнозує, що протягом першого півріччя 2023 року під впливом сезонного чинника очікується зростання цін на фрукти на 10-15% та овочі на 15-20%.

Детальніше