Прес-релізи

Скачати прес-реліз

2022 року внаслідок повномасштабного вторгнення рф в Україну вітчизняний аграрний сектор лише на блокуванні морських портів та зміні логістики експортних перевезень може втратити 7,5-8,0 млрд дол. США, на вартості непроданого минулорічного зерна – 0,5 млрд дол. США, а на вартості знищених або захоплених окупантами складських приміщень елеваторів – ще додатково 1,3 млрд дол. США. Разом це складе 9,3-9,8 млрд дол. США, або майже сумарний прибуток аграрних підприємств, отриманий за 2020 та 2021 роки, зауважив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук, інформуючи про результати проведених науковцями досліджень.

За його словами, нагальним завданням сьогоденної агрологістики є оптимальне формування й ефективне управління товарно-інформаційно-фінансовими потоками сфер постачання, виробництва і збуту сільськогосподарських продуктів, які були зруйновані або окуповані через воєнні дії росії на території України.

До початку повномасштабної агресії росії залізничний транспорт України був провідною галуззю в дорожньо-транспортному комплексі держави, зазначив Олександр Захарчук. Він забезпечував майже 82 % вантажних і 36 % пасажирських перевезень, здійснюваних всіма видами транспорту.

Станом на початок 2022 року експлуатаційна мережа залізниць України – без урахування окупованих на Сході територій, мережа яких нині не експлуатується – складала майже 19,8 тис. км, понад 47,2 % з яких електрифіковано.

За обсягами вантажних перевезень залізниці України посідають четверте місце на Євразійському континенті, поступаючись лише залізницям Китаю, росії та Індії.

Аналіз обсягів перевезень зернових різними видами транспорту свідчить, що у 2021 році, як і в попередні роки, найбільше перевезено зернових саме Укрзалізницею. Торік вона перевезла 33,6 млн т зернових вантажів. Найбільше за рік зерна було перевезено на експорт – 30,3 млн т. Перевезення зернових вантажів у внутрішньому сполученні у 2021 році склали 3,1 млн т, імпорт – 101,3 тис. т, транзит – 214 тис. т. Частка Укрзалізниці у загальному обсязі перевезень зернових вантажів на експорт складала близько 62,3 %.

Однією з найбільших проблем, особливо в пікові періоди перевезень, була низька пропускна здатність припортової залізничної інфраструктури. На кінець 2021 року максимальна пропускна здатність припортових залізничних станцій становила близько 2100 вагонів із зерном.

З початку широкомасштабної війни у 2022 році мережа залізниць втратила додатково ще 15% своєї експлуатаційної мережі від загальної, крім втраченої у АР Крим й частини Донецької та Луганської областей у 2014 році. Крім того, у березні практично всі експортні обсяги зерна розвернулися у бік західних та південно-західних кордонів, стався транспортний колапс, нагадав експерт. На прикордонних переходах почали утворюватися затори з поїздів, які чекали своєї черги по 20-40 діб

Тим не менше з початком функціонування «зернового коридору» «Укрзалізниця» почала стрімко повертати собі довоєнну продуктивність. У вересні було експортовано 2,7 млн т зерна, у тому числі через західні прикордонні переходи – понад 800 тис. т. У жовтні залізниця збільшила цей показник до 3,6 млн т. За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, за умови продовження роботи «зернового коридору» залізничні перевезення можуть сягнути минулорічного рівня у 4,1 млн т.

Нині для сільського господарства найбільш гостро стоїть проблема тарифів на перевезення урожаю та вартості його зберігання, наголосив Олександр Захарчук.

Лише у січні-лютому 2022 року тарифи на перевезення зернових вантажів залізничним транспортом в Україні зросли на 15-20 % порівняно з аналогічним періодом 2021 року. Подальше зростання вартості залізничної логістики – збільшення тарифів для зернових вантажів з 29 червня 2022 року ще на 70 % – призвело до додаткових витрат аграріїв, що оцінюються у 120 млн дол. США на рік.

В цілому, з початком блокади портів, вартість логістики в структурі експорту зросла у 5-7 разів та досягла показника 180 дол. США на 1 т зерна.

З огляду на таку вартість логістики, виробники зерна вимушені продавати товар вже нижче собівартості. За середніми розрахунками, вартість 1 т пшениці в полі вимушено знизилась до 100-120 дол. США/т при собівартості виробництва щонайменше 120-150 дол. США/т.

При цьому, оскільки у 2022 році планується зібрати не менше 50 млн т урожаю зернових та 15 млн т олійних з врахуванням перехідних запасів, очікувався дефіцит елеваторних потужностей не менше 15-20 млн т. Це може також призвести до значних втрат через відсутність відповідних умов для зберігання врожаю, висловив занепокоєння експерт.

Тому, для реалізації експорту сільськогосподарської продукції необхідно в подальшому розвивати аграрну логістику через будівництво нових перевалочних комплексів та транскордонних терміналів на заході України; будівництво нового транспортного коридору до портів Польщі та Литви на базі широкої залізничної колії; розвитку річкового експорту агропродукції; збереження й підтримку аграрного сектору в умовах неповної роботи портів на рівні держави, підсумував Олександр Захарчук.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 34 71
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз

Прийдешній Новий 2023 рік Україна вперше за роки незалежності відзначатиме в умовах воєнного стану. Навряд чи це дозволить багатьом українським родинам відзначити його традиційно. Для тих, у кого буде така можливість, в тому числі й приготувати традиційні страви, науковці Інституту аграрної економіки порахували вартість новорічного столу 2023 року за середніми цінами супермаркетів України станом на початок грудня 2022 року. За нашими розрахунками, новорічне меню зі страв, які є традиційними для столу середньостатистичної родини: салати, м’ясні та рибні продукти, овочі, фрукти, хлібобулочні та кондитерські вироби, напої тощо, – обійдуться на родину з 4‑х осіб близько 2655,17 грн, тобто на 43,9 % дорожче, ніж торік, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, салат «Олів’є» (3 кг продуктів традиційної рецептури) обійдеться у 281,71 грн. Це на 41,9 % більше, ніж при святкуванні Нового 2022 року. Найдорожчими інгредієнтами страви є ковбаса – 115,45 грн за 0,5 кг (зростання цін на 15,5 % в залежності від виробника), 0,5 кг зеленого горошку – 44,99 грн (на 28,5 %), 6 яєць – 44,40 грн (у 2,2 разу), 200 г солоних огірків – 34,80 грн (у 2 рази) та 180 г майонезу – 21,41 грн (на 58,6 % в залежності від марки). Ще у 20,66 грн обійдуться 2 моркви (380 г, 7,45 грн), 5 картоплин (840 г, 6,64 грн) та 2 цибулини (230 г, 6,57 грн). Якщо станом на кінець 2022 року порівняно з 2021 роком ціна на картоплю зменшилася на 9,1 %, то на моркву і цибулю зросла у 2,2 разу та 2,8 разу відповідно.

На 2,5 % дорожче рівня минулого року коштуватиме салат «Оселедець під шубою» (1,5 кг продуктів) – 134,66 грн. Левову частку його вартості складе філе оселедця – 100 грн за 0,5 кг. Майонез (180 г) обійдеться у 21,41 грн, 1 морквина (190 г) – 3,74 грн, 1 буряк (250 г) – 2,60 грн, 1 цибулина (170 г) – 4,70 грн, 2 картоплини (280 г) – 2,21 грн.

Витрати на м’ясні продукти зросли удвічі, зазначив Юрій Лупенко. Півкіло нарізки з сирокопченої ковбаси «Салямі» коштуватиме 250 грн (у 2,5 разу більше проти цін 2021 року), підчеревини копченої – 237 грн (у 2,1 разу), биток зі свинини свіжий – 250 грн (у 2,2 разу). М’ясо птиці станом на кінець 2022 року залишається найдешевшим з-поміж видів м’яса. За 1 кг філе курячого свіжого доведеться заплатити, в середньому, 134,45 грн (зростання ціни на 12 %). Загалом, вартість 2,5 кг м’ясних продуктів на новорічному столі складе 871,45 грн.

Традиційний для українського столу оселедець (0,5 кг філе) обійдеться у 100 грн, твердий сир (300 г) – 114,17 грн і пачка масла вершкового (200 г) – 65,40 грн. Молочні продукти в цьому році подорожчали на 30,8-52,2 %.

Вартість овочів на новорічному столі складе, в середньому, 254,95 грн (на 37,5 % дорожче вартості минулого року). Картопля (2 кг) коштуватиме цього року 15,80 грн, гриби (1 кг) – 77,90 грн, перець солодкий (0,5 кг) – 59,50 грн, огірки свіжі (0,5 кг) – 34,75 грн, помідори свіжі (1 кг) – 67 грн.

Фрукти на святковому столі обійдуться у 168,92 грн (зростання вартості на 59,7 %.). За 2 кг мандаринів заплатимо 99,80 грн., 1 кг бананів обійдеться, в середньому, у 58 грн, 1 лимон (200 г) – 11,12 грн.

Батон білого хліба коштуватиме 25,80 грн (на 3,4 % більше). Шоколадні цукерки – в середньому 185 грн за 1 кг (на 8,8 % більше).

Пляшка вина ігристого «Артемівське» (0,75 л) обійдеться у 140 грн. У півтора рази більше – 209 грн – доведеться заплатити за пляшку (0,5 л) бренді «Шабо» 5‑річної витримки. Зростання цін, відповідно,на 28,4 % і 16,1 %.

Безалкогольні напої обійдуться у 104,11 грн. За 2 л соку «Садочок» доведеться заплатити 50 грн, за воду «Моршинська» (1,5 л) – 20,32 грн, за солодку воду «Живчик» (2 л) – 33,79 грн.

Вартість бюджетного варіанту новорічного столу для середнього українця становитиме 2655,17 грн.

Сім’ям, які мають можливість купувати делікатеси, доведеться додатково заплатити близько 525 грн. Баночка червоної ікри (120 г) обійдеться у 280 грн, а 200 г червоної риби – у 245 грн.

Відтак вартість новорічного столу з делікатесами підвищиться до 3180,17 грн, зауважив науковець.

Вартість бюджетного варіанту новорічного столу у Києві складе 2933,77 грн, що на 38,2 % більше вартості новорічного столу 2022 року. Стіл з делікатесами обійдеться мешканцям столиці у 3523,77 грн, підсумував Юрій Лупенко.

Цьогорічне, досить суттєве зростання вартості новорічного столу однозначно спричинене наслідком воєнних дій – суттєвими грошовими та матеріальними втратами вітчизняної економіки і українських сімей, скороченням виробництва, дефіциту та здорожчанням пального, перебоями та ускладненнями внутрішнього переміщення продукції, невизначеністю багатьох людей навіть у найближчих планах, пояснив Юрій Лупенко. Особливо це відчутно в зонах бойових дій, тимчасової окупації, великого скупчення переселенців. А відтак, більшість українців змушені будуть економити на традиційному наборі продуктів.

Переконаний, що небайдужі люди допоможуть зустріти Новий 2023 рік і тим сім’ям, у яких війна забрала навіть можливість самостійно влаштувати це свято, наголосив науковець.

А нинішній, надзвичайно важкий період історії, лише загартує український народ у боротьбі за свою державу, свою незалежність. І обов’язково завершиться Перемогою над російським агресором, підсумував Юрій Лупенко.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 34 71
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз

За результатами восьми місяців 2022 року оборот зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією між Україною та Азією склав 5164 млн дол. США. Це на 38 % менше відповідного показника 2021 року у 8356 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

За його словами, загалом у поточному році вітчизняний експорт (‑3030 млн дол. США) знижується в абсолютному виразі відчутніше, ніж імпорт (‑163 млн дол. США). Тому позитивне для України сальдо аграрної торгівлі з країнами Азії скоротилось до 3655 млн дол. США.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

За підсумками 2021 року чистий прибуток підприємств сільського, лісового та рибного господарства склав 238,8 млрд грн, у 2,9 разу перевищивши показник 2020 року у 81,1 млрд грн, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи нещодавно оприлюднені дані Державної служби статистики України щодо підсумків діяльності підприємств за видами економічної діяльності за 2021 рік.

За його словами, це – найвищий показник за усю історію галузі за часів незалежності України, який у 2,4 разу перевищив попередній рекорд у 102,8 млрд грн, досягнутий у 2015 році.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

Риба та морепродукти традиційно входять до топ-3 основних видів імпортованого до України агропродовольства. За вісім місяців 2022 року частка продуктів цієї групи у структурі зарубіжних поставок сільгосппродукції до України склала 9 %, поінформував старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Богдан Духницький.

За даними Державної митної служби України, у січні-серпні 2022 році обсяги імпорту продукції групи «Риба, ракоподібні і молюски» становили 362 млн дол. США, на 27 % зменшившись у порівнянні з відповідним періодом 2021 року, зауважив експерт.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

За вісім місяців 2022 року найбільша частка – 10 % – у структурі зарубіжних поставок сільгосппродукції до України припала на продукцію групи «Плоди та горіхи» – переважно за рахунок цитрусових, бананів та інших екзотичних плодів, зазначив старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Богдан Духницький.

За даними Державної митної служби України, у січні-серпні 2022 року обсяги імпорту плодів та горіхів становили 398 млн дол. США. Це фактично на 16 % менше відповідного показника 2021 року у 471 млн дол. США, поінформував науковець.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

За даними Державної митної служби, у січні-серпні 2022 року в Україну було ввезено агропродукції на 3977 млн дол. США. Це на 22 % менше, ніж за 8 місяців минулого року, поінформував старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Богдан Духницький.

За його словами, основними постачальниками агропродовольчої продукції до України, як і зазвичай, виступають держави Європейського Союзу. Обсяги імпортних поставок з цього регіону склали 2176 млн дол. США, тобто майже 55 % закупівель.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

За січень-червень 2022 року Україна імпортувала 9,2 тис. т насіння зернових та 15,9 тис. т насіння олійних культур на загальну суму 266,3 млн дол. США. Це майже на 20 % менше, ніж торік, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

За його словами, хоча в цілому імпорт насіння зернових та олійних у першому півріччі 2022 року все ще більш ніж у 9,6 разу перевищує обсяги вітчизняного експорту насіннєвого матеріалу у 27,8 млн дол. США за аналогічний період, ще рік тому це співвідношення було більш ніж у 20 разів на користь імпорту.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

У січні-серпні 2022 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом збільшився проти минулорічних показників за відповідний період на 35 % і сягнув показника у 9,2 млрд дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

При цьому, зазначив він, відбулося зростання додатного для нашої країни сальдо до рівня 4,9 млрд дол. США, оскільки збільшення вітчизняного експорту (+2,8 млрд дол. США) наклалось на зниження вартості закупівель у представників країн – членів ЄС (-0,4 млрд дол. США).

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

У січні-серпні 2022 року експорт продукції м’ясної групи збільшився проти відповідного періоду 2021 року з 519 млн дол. США до 624 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

Основною причиною цього стало  триваюче зростання вартості зовнішніх продажів м’яса птиці до 586 млн дол. США, що на 33 % перевищило минулорічний показник. При цьому в натуральному виразі експорт даного продукту скоротився на 10 % - до 264 тис. т.

Детальніше

   

Сторінка 1 з 57

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>