Прес-релізи

Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Споживання основних продуктів харчування в Україні залишається нижчим раціональних норм, розрахованих Міністерством охорони здоров’я, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи оприлюднені нещодавно Державною службою статистики України дані щодо споживання продуктів харчування у домогосподарствах.

За його словами, найбільший розрив спостерігається у споживанні плодів, ягід та винограду – 44,4 кг у розрахунку на особу за 2017 рік при раціональній нормі 90 кг (49,3%), а також по овочевій та баштанній продукції – 102 кг проти 161 кг (63,4%).

Рівень споживання м’яса торік складав 56,4 кг проти 80 кг за раціональною нормою (70,5%). Тоді як ще у 2007 році споживання м’яса у домогосподарствах складало 61,2 кг на особу і трималося майже постійно на цьому рівні до 2013 року.

Споживання молока 2017 року становило 231,6 кг проти 380 кг (60,9%), а яєць – 240 шт. проти 290 шт. (82,8%).

Раціональні норми споживання у домогосподарствах досягнуті лише по рослинній олії, а також хлібові і хлібопродуктах, зазначив науковець. Споживання олії торік більш ніж на третину (+38,5%) перевищило нормативні показники у 13 кг і склало 18 кг. Хлібопродуктів середньостатистичний українець торік спожив 100,8 кг при нормі споживання у 101 кг.
Водночас минулого року рівень споживання збільшився проти показників 2016 року по переважній більшості продуктів харчування, крім молока і молочних продуктів, картоплі та овочів і баштанних. По м’ясу та олії він залишився без змін.

Крім того, споживання цукру у 2011 році, риби і рибопродуктах – протягом 2000–2013 років, а по хлібові та хлібопродуктах – до 2016 року – було на рівні або вище раціональних норм, нагадав Юрій Лупенко.

На його думку, в Україні є можливості виробництва для забезпечення раціонального споживання. Торік в Україні рівень самозабезпечення, тобто співвідношення обсягів виробництва та внутрішнього використання, по зерну складав 292,9%, м’ясу і м’ясним продуктам – 105,1%, молоку і молочних продуктах – 107,7%, по яйцям – 119,8%.
Отже, недосягнення норм раціонального споживання значною мірою спричинено недостатнім рівнем доходів домогосподарств, зазначив академік.

Тому для забезпечення раціональних норм споживання необхідно не лише збільшувати виробництво продуктів харчування, а, перш за все, підвищувати купівельну спроможність населення, підсумував Юрій Лупенко.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 3112
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

Споживання основних продуктів харчування в Україні залишається нижчим раціональних норм, розрахованих Міністерством охорони здоров’я, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи оприлюднені нещодавно Державною службою статистики України дані щодо споживання продуктів харчування у домогосподарствах.

За його словами, найбільший розрив спостерігається у споживанні плодів, ягід та винограду – 44,4 кг у розрахунку на особу за 2017 рік при раціональній нормі 90 кг (49,3%), а також по овочевій та баштанній продукції – 102 кг проти 161 кг (63,4%).

Рівень споживання м’яса торік складав 56,4 кг проти 80 кг за раціональною нормою (70,5%). Тоді як ще у 2007 році споживання м’яса у домогосподарствах складало 61,2 кг на особу і трималося майже постійно на цьому рівні до 2013 року.

Споживання молока 2017 року становило 231,6 кг проти 380 кг (60,9%), а яєць – 240 шт. проти 290 шт. (82,8%).

Раціональні норми споживання у домогосподарствах досягнуті лише по рослинній олії, а також хлібові і хлібопродуктах, зазначив науковець. Споживання олії торік більш ніж на третину (+38,5%) перевищило нормативні показники у 13 кг і склало 18 кг. Хлібопродуктів середньостатистичний українець торік спожив 100,8 кг при нормі споживання у 101 кг.

Водночас минулого року рівень споживання збільшився проти показників 2016 року по переважній більшості продуктів харчування, крім молока і молочних продуктів, картоплі та овочів і баштанних. По м’ясу та олії він залишився без змін.

Крім того, споживання цукру у 2011 році, риби і рибопродуктах – протягом 2000–2013 років, а по хлібові та хлібопродуктах – до 2016 року – було на рівні або вище раціональних норм, нагадав Юрій Лупенко.

На його думку, в Україні є можливості виробництва для забезпечення раціонального споживання. Торік в Україні рівень самозабезпечення, тобто співвідношення обсягів виробництва та внутрішнього використання, по зерну складав 292,9%, м’ясу і м’ясним продуктам – 105,1%, молоку і молочних продуктах – 107,7%, по яйцям – 119,8%.

Отже, недосягнення норм раціонального споживання значною мірою спричинено недостатнім рівнем доходів домогосподарств, зазначив академік.

Тому для забезпечення раціональних норм споживання необхідно не лише збільшувати виробництво продуктів харчування, а, перш за все, підвищувати купівельну спроможність населення, підсумував Юрій Лупенко
   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Частка споживчих сукупних витрат на продукти харчування та безалкогольні напої у структурі сукупних витрат домогосподарств у 2017 році склала 47,9%. Це найнижчий показник з 1999 року, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи оприлюднені нещодавно Державною службою статистики України дані щодо характеристики домогосподарств в Україні.

За його словами, у 1999 році частка витрат на харчування складала 64,2% сукупних витрат. Протягом наступних 14 років вона постійно зменшувалася, але при цьому перевищувала половину бюджету домогосподарств. У 2013 році частка витрат на харчування становила 50,1%. У 2014 і 2015 роках вона дещо зросла – до 51,9% і 53,1% відповідно. А вже у 2016 році. вперше з 1999 року, склала менше половини витрат (49,8%). У 2017 році досягла історичного мінімуму у 47,9%, зазначив науковець.

Зменшення частки витрат на харчування, пояснив він, відбулося на фоні різкого зростання частки витрат на непродовольчі товари та послуги. Якщо 1999 року їх частка складала 29,5%, у 2010 році збільшилася до 34,9%, то у 2017 році склала більш ніж 2/5 витрат домогосподарств (41,9%).

Серед них найбільшими темпами зростали витрати на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива. За сім років їх частка збільшилася майже удвічі: з 9,2% у 2010 році – до 17% у 2017 році.

Водночас частка витрат на харчування в Україні є значно вищою, ніж в інших країнах, зауважив академік. Зокрема, торік у Румунії вона складала 26,4%, Чехії – 14,7%, Франції – 12,1%, Данії – 10%, Великобританії – 7,2%. У США у 2016 році цей показник складав 6,2%, Канаді – 9,3%, Австралії – 9,4%, Японії - 15,7%.

Це свідчить про значне відставання рівня життя населення в Україні від рівня розвинутих країн світу і необхідність прискорення економічного зростання. Тенденції до 2013 року і останніх двох років свідчать про можливості підвищення рівня життя громадян в нашій державі, підсумував Юрій Лупенко.

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 3112
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Капітальні інвестиції у сільське, лісове та рибне господарство у І півріччі 2018 року склали 26869,8 млн грн. Це на 9,8% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року, поінформував провідний науковий співробітник Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кісіль, коментуючи нещодавно оприлюднені дані Державного комітету статистики України.

При цьому, зауважив вчений, у сільському господарстві капітальні інвестиції за І півріччя зросли лише на 9,2%, тоді як торік темп приросту капітальних інвестицій у сільське господарство, мисливство та надання пов’язаних з ними послуг до відповідного періоду попереднього року становив 42,1%, а у 2016 році – 73,8%.

Помітного приросту капітальних інвестицій досягнуто у лісовому господарстві та лісозаготівлі – на 66,4%. У рибному ж господарстві вони, навпаки, зменшилися – на 18,6%.

За розмірами капітальних інвестицій, які за фактом поки що не перевищують 110 дол. США на 1 га угідь, Україна помітно поступається розвинутим країнам світу. Там цей показник складає не менше 150 дол. США на 1 га.

У виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів інвестиційні процеси в І півріччі 2018 року дещо оживилися, хоча вони поки що залишаються недостатньо активними, а саме виробництво цієї продукції є інвестиційно непривабливим. Загальний обсяг капітальних інвестицій на його розвиток у січні-червні цього року порівняно з відповідним періодом 2017 року збільшився на 27,4% і становив 9371,8 млн грн. Тобто на виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів припадало лише 39 коп. на 1 грн вкладень у сільське господарство, пояснив науковець. У 2010 році цей показник складав 1 грн, а у 2000 році – 2,16 грн.

З огляду на результати І півріччя, існує достатньо висока вірогідність того, що тенденція уповільнення темпів нарощування капітальних інвестицій у сільське господарство збережеться до кінця року, підсумував Микола Кісіль.

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 3112
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

У січні-червні 2018 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом збільшився до 3,9 млрд дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

При цьому, зазначив він, одночасне зниження експорту та зростання імпорту спричинили зменшення на 0,4 млрд дол. США позитивного для України сальдо до 1,3 млрд дол. США у порівнянні з І півріччям 2017 року.

Найбільшими торговельними партнерами для України в ЄС залишаються шість країн – Нідерланди, Іспанія, Італія, Польща, Франція та Німеччина. Їх сукупна частка складає близько 3/4 обороту взаємної торгівлі сільськогосподарськими товарами, зазначив експерт.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

У І півріччі 2018 року експорт продукції м’ясної групи збільшився проти січня-червня 2017 року з 265 млн дол. США до 304 млн дол. США – більш, ніж на 14%, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, позитивних зрушень в експорті м’яса та субпродуктів вдалося досягти завдяки триваючій широкій географічній диверсифікації та закріпленні на нових ринках збуту після втрати російського.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Рівень рентабельності операційної діяльності підприємств сільського, лісового та рибного господарства у 2017 році склав 22,7% проти 8,9% в цілому по економіці України, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи оприлюднені нещодавно Державною службою статистики України дані щодо прибутковості  підприємств за видами економічної діяльності.

За його словами, підприємства галузі одержали майже 79,1 млрд грн чистого прибутку, що є найвищим показником серед усіх видів економічної діяльності і майже на 25 млрд грн. перевищує прибуток промисловості.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

За січень-червень 2018 року Україна експортувала олійних культур на 651 млн дол. США, що на 6,7% менше показників за відповідний період минулого року, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, основним експортним товаром цієї групи залишається соя, якої у I півріччі 2018 року продано за кордон понад 1,4 млн т на суму 566 млн дол. США – майже 87% експорту олійних. Вартість експорту 128 тис. т насіння ріпаку становить 56 млн дол. США, а 18 тис. т насіння соняшнику – 9 млн дол. США.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Виробництво переважної більшості агропродукції у сільськогосподарських підприємствах України у 2017 році було прибутковим, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи оприлюднені нещодавно Державною службою статистики України дані щодо рівня рентабельності виробництва сільськогосподарської продукції в сільськогосподарських підприємствах.

За його словами, торік рівень рентабельності виробництва зерна склав 25,0% проти 37,8% у 2016 році, насіння соняшнику – 41,3% проти 63%, цукрових буряків – 12,4% проти 24,3%, овочів відкритого ґрунту 15,6% проти 19,7% відповідно. Тобто майже по усіх видах рослинницької продукції – крім нетипової для сільгосппідприємств картоплі –рентабельність виробництва зменшилася. Найбільше вона знизилася по цукрових буряках – майже удвічі, наголосив науковець.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

За попередніми підсумками 2017/2018 маркетингового року Україна експортувала 39,4 млн т зернових. З них зарубіжні поставки кукурудзи становили 17,7 млн т, пшениці – 17,1 млн т, ячменю – 4,3 млн т, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, цей результат майже на 10% менше рекордних показників 2016/2017 маркетингового року, коли на світовий ринок було поставлено 43,9 млн т вітчизняного збіжжя.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Реалізація норм «сімейно-фермерського» Закону забезпечить представникам дрібного аграрного бізнесу розширення можливостей при формуванні напрямів свого розвитку, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, оцінюючи перспективи прийнятого Верховною Радою України 10 липня 2018 року Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств».

За його словами, йдеться, в першу чергу, про можливість переведення своєї напівлегальної діяльності, позбавленої належної підтримки з боку держави, на цивілізовані рейки та залучення до бюджетних програм, спрямованих на стимулювання розвитку аграрного сектора та підвищення рівня соціальної захищеності осіб, які працюють у галузі.

Незважаючи на те, що податкове навантаження на новостворені сімейні фермерські господарства (СФГ) з числа високотоварних господарств населення зросте – у порівнянні із їх нинішньою практикою існування без відповідної підприємницької реєстрації, законодавча новація відкриває нові перспективи для суб’єктів аграрного мікробізнесу, вважає експерт.

Детальніше

   

Сторінка 1 з 32

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>