Прес-релізи

Скачати прес-реліз

Положення проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції» (реєстр № 3131 від 27.02.2020) не відповідають базовим принципам оподаткування, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, виступаючи на присвяченому розгляду даної законодавчої ініціативи засіданні Аграрного Комітету Торгово-промислової палати України, яке відбулося 23 червня 2020 року.

За його словами, даною законодавчою ініціативою пропонується запровадити новий порядок оподаткування доходів осіб – власників та користувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення, який передбачає рівень сплати податків з доходу від використання таких земельних ділянок не нижче, ніж мінімальний розрахунковий податок – так зване «поставлене податкове зобов’язання» (ППЗ).

Втім, заявлене авторами законопроєкту «створення умов для ліквідації тіньових відносин при використанні земель с/г призначення шляхом забезпечення рівнонапруженого оподаткування доходів, одержуваних від такої землі всіма її власниками та користувачами», базується на хибному трактуванні принципу «рівнонапруженості», вважає науковець.

Адже неможливо досягти «рівнонапруженого» оподаткування, фіксуючи податкове зобов’язання в однаковій абсолютній сумі на кожен гектар земельної площі, незалежно від реально отримуваних доходів господарюючих на них суб’єктів – як це пропонується у документі, пояснив Леонід Тулуш.

Реалізація запропонованого нормотворцями підходу до формування механізму оподаткування доходів від використання сільгоспугідь може мати цілу низку негативних наслідків для вітчизняного аграрного сектору економіки, а також для економіки в цілому, вважає експерт.

Перш за все, запропонована законодавча ініціатива спричинить суттєве зростання необґрунтованого податкового навантаження на частину господарств населення (самогосподарюючих суб’єктів). Це може підштовхнути дрібних аграріїв, які господарюють переважно на власних земельних ділянках, до відмови від використання необґрунтовано «обтяжених» земельних ділянок, вважає Леонід Тулуш.

Натомість, для представників крупного та середнього аграрного бізнесу зростання податкового навантаження не очікується, наголосив експерт. Адже вони, на відміну від малих, використовують орендовані ділянки та найману працю, а відповідно - мають належні суми сплачених у якості податкових агентів податкових зобов’язань в рахунок «поставленого податкового зобов’язання», уточнив він.

Такий дисбаланс в оподаткуванні може призвести до майже неконтрольованого збільшення земельного банку представників крупного аграрного бізнесу, які здатні «потягти» податковий тягар ППЗ за рахунок наявних масштабів та специфіки діяльності, Це, в свою чергу, зумовить суттєве зменшення обсягів виробництва у дрібнотоварному сегменті аграрного бізнес. Наслідком цього стане зниження рівня насиченості ринку низькомаржинальною трудомісткою продукцією, виробництво якої є нецікавим для представників великого та середнього агробізнесу, проте яка є вкрай важливою для збалансованого харчування населення, зауважив науковець.

В перспективі це означатиме зміну існуючого аграрного устрою в Україні із суттєвим посиленням частки крупного аграрного бізнесу у обсягах виробництва сільгосппродукції, прогнозує Леонід Тулуш.

Внаслідок зменшення частки малого аграрного бізнесу відбудеться зниження рівня зайнятості та доходів сільського населення. Додаткові ризики цього чинника полягають у тому, що зазначені процеси торкнуться на лише сільського господарства, а й поширяться на інші галузі малого підприємництва у сільській місцевості, висловив занепокоєння експерт.

Існує також загроза розвитку сімейних фермерських господарств – у разі дочасної відміни заходів, спрямованих на фінансове стимулювання їх реєстрації та виходу із тіні високотоварних селянських господарств. Всі напрацювання в даному напрямі, які були здійснені в останні роки, у разі запровадження ППЗ, втратять економічний сенс, вважає Леонід Тулуш.

Крім того, знизиться доступність агропродукції, оскільки насичення місцевого ринку значною мірою забезпечують саме господарства населення.

У разі практичної реалізації цієї законодавчої ініціативи Україна піде на небезпечний експеримент. Адже в жодній європейській країні не застосовується модель оподаткування доходів аграріїв, подібна тій, що нав’язується ініціаторами проєкту Закону України № 3131.

Лише однією зміною порядку оподаткування земель сільгосппризначення не вдасться досягти поставленої нормотворцями мети «ліквідації тіньових відносин у використання земель с/г призначення», зауважив експерт.

Без комплексного підходу, який би передбачав посилення контролю за ринком засобів виробництва, що споживаються сільськогосподарським виробництвом, усунення проблеми наявності ПДВ-скруток та значного готівкового обігу у галузі, забезпечити вирішення даної проблеми не вдасться, підсумував Леонід Тулуш.

Довідка

Дана законодавча ініціатива реєструється у Верховній Раді України вже вдруге - адже у 2016 році вона вже реєструвалась як з/п "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення системи оподаткування у сфері земельних відносин і сільського господарства" № 5225 від 04.10.2016. Цим документом пропонувалось запровадити мінімальне податкове соціальне зобов'язання – обов’язковий платіж у складі плати за землю, що повинен справлятись із власників та користувачів (у тому числі орендарів) с/г угідь за досить лояльним рівнем ставок (1-2 % на розсуд місцевої ради).

 

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 34 71
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз

У січні-березні 2020 року загальні капітальні інвестиції у національну економіку держави склали лише 76,9 млрд грн. Це на 29,0 % менше показника у 108,3 млрд грн за відповідний період минулого року. При цьому обсяги вкладень у сільському господарстві, мисливстві та наданні пов’язаних із ними послуг зменшилися більш ніж на третину: з 10,9 млрд грн у І кварталі 2019 року до 7,0 млрд грн у січні-березні цього року, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук, коментуючи нещодавно оприлюднені дані Державної служби статистики України щодо залучення інвестицій у І кварталі 2020 року.

За його словами, зменшення інвестицій в аграрний сектор економіки на 35,3 %, яке відбулося за три місяці 2020 року, – це один з найбільших спадів капіталовкладень за останні 5 років, після початку військових дій на сході України та тимчасової втрати територій АР Крим і частини Донецької та Луганської області.

Відтік інвестицій у рибному господарстві був не такий відчутний, зауважив експерт. Він склав лише 3,2 % – з 6,2 млн грн торік до 6,0 млн грн у січні-березні 2020 року.

Найбільше зниження обсягів інвестицій в агропромисловій сфері зафіксовано в сфері лісового господарства та лісозаготівлі. Порівняно з І кварталом 2019 року капіталовкладення зменшилися на 67,1 % – до 33,5 млн грн.

Критичний спад інвестування зачепив й інші галузі національної економіки, наголосив Олександр Захарчук. Капітальні вкладення у мистецтво, спорт, розваги та відпочинок зменшилися на 79,8 %, наукові дослідження та розробки – на 72,6 %, сфера тимчасового розміщення та організації харчування – на 66,7 %, а транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність – на 55,4 %.

Спадний тренд показали й інші основні бюджетно-формуючі галузі  економіки. Зокрема, інвестиції у промисловості зменшилися на 30,7 %, у будівництві - на 11,2 %, у фінансовій та страховій діяльності – на 5,4 %.

Таку динаміку можна було б пов’язати з карантинними обмеженнями, які запровадив уряд через пандемію коронавірусу COVID-19, зазначив Олександр Захарчук.

Проте, констатувати експерт, спад інвестиційного забезпечення відбувся ще раніше – у 2019 році. Він є наслідком непослідовної та недосконалої інвестиційної політики держави в аграрній сфері, в якій переважають принципи залишкового виділення бюджетних коштів на інвестиційні заходи у сільському господарстві.

Як результат, у сільському господарстві, яке традиційно забезпечує близько 11-15% валової доданої вартості держави, накопичуються й поглиблюються численні проблеми, висловив занепокоєння науковець. Основні з них – нерозвиненість виробничої інвестиційної та інноваційної інфраструктури, надмірний знос основних засобів і відсутність умов їх відтворення, недостатня ліквідність інвестицій, невирішеність проблеми іпотеки, брак фінансування заходів з розвитку шляхової мережі на селі тощо.

Для покращення інвестиційного забезпечення розвитку сільського господарства та економіки держави слід сконцентрувати зусилля на реалізації стратегічних та поточних заходів з підвищення ефективності діяльності агропідприємств та формування ними власних інвестиційних ресурсів, створенні дієвого механізму державної підтримки інноваційно-інвестиційної діяльності сільськогосподарських товаровиробників, кардинальному покращенні стану їх кредитного забезпечення та урізноманітненні кредитних інструментів з метою залучення інвестицій а АПК України на довгостроковій основі, підсумував Олександр Захарчук.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 34 71
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз

Масова міграція українців внаслідок запровадження у світі карантинних заходів, пов’язаних із пандемією коронавіруса COVID-19, може сприяти розвитку сільських територій в Україні та прискоренню впровадження там інновацій, здатних зменшити негативний вплив наслідків карантину, вважає завідувач відділу організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Мирослав Козак.

На його думку, цьому сприятимуть два чинники: вимушене повернення селян-заробітчан з-за кордону, а також приплив міських жителів, які на час карантину перебрались в село.

За різними оцінками, чисельність трудових мігрантів складає 1-2 млн українців, тобто 15 % від всього сільського населення. Всі вони, отримавши досвід стандартів якості європейського життя, мають більш прогресивні погляди та власні вмотивовані потреби, а також володіють необхідним рівнем знань і навичок для створення нових бізнес-проектів вже на сільських територіях. Такі люди безумовно можуть стати лідерами, здатними змінити сільський світогляд власним прикладом, адже дана сільська місцевість є їхньою домівкою, місцем проживання їх предків та дітей, підкреслив експерт.

Крім того, на час карантину в село – до родинних домівок – перебралась частина міських жителів. Наразі складно підрахувати точну кількість, проте можна виділити дві категорії населення, які залишаться в селі й після завершення карантину: люди, які втратили роботу в місті і проживатимуть в селі в цілях економії, а також спеціалісти, які вже зараз працюють дистанційно, спрогнозував Мирослав Козак.

Запровадження карантинних заходів прискорило існуючі тенденції дистанційної роботи, а також поширення її на нові сфери, зазначив він. Компанії та працівники вже вклали інвестиції у необхідне обладнання, інфраструктуру, програмне налаштування, а також здобули нових навичок. Після скасування карантину деякі підприємства свідомо залишать частину співробітників на дистанційному режимі.

Нагальним завданням влади у сфері розвитку сільських територій є створення для цих груп людей необхідних преференцій, які стимулювали б їх створювати та розвивати бізнес саме в Україні. Це дасть можливість запустити такі механізми розвитку сільських територій, які не лише зменшать негативний вплив наслідків карантину, але й матимуть довготерміновий ефект розвитку сільських територій, наголосив Мирослав Козак.

Основою таких змін, вважає науковець, мають стати інфраструктурні інновації з урахуванням викликів сьогодення.

Вже нині такі елементи інфраструктури як швидкісний інтернет, інтернет-банкінг, хмарні технології, інноваційні поштові служби дали змогу ефективно організувати велику кількість робочих місць вдома.

В першу чергу слід зосередити увагу на елементах інфраструктури, які формують комфортні умови проживання (роботи). Нині існує велика кількість інновацій, що можуть швидко, якісно та за помірну ціну вирішити будь-які організаційно-побутові питання.

Таке покращення інфраструктури сприятиме і подальшому розвитку сільського туризму, який набуває нових перспектив, зауважив Мирослав Козак. Оскільки країни традиційного туризму після закінчення карантину не одразу відкриють кордони, 2020 року велика кількість населення України місцем відпочинку оберуть територію власної країни.

При цьому слід взяти до уваги, що цьогорічний турист –це не містянин, який максимально хоче втекти від міста і всіх його благ до «дикого» села, а скоріше навпаки – це люди, що звикли до використання благ цивілізації. Отже, виростуть і вимоги до якості помешкань, тобто до комфорту перебування, від задоволення яких у свою чергу залежатиме, чи надаватимуть українці перевагу відпочинку в Україні після завершення пандемії.

Також інфраструктурні інновації сприятимуть збільшенню сфер диверсифікації зайнятості на сільських територіях та розвитку малого й середнього бізнесу з формуванням локалізованих закритих продовольчих ланцюгів – просування інноваційної концепції слоуфуд (slow food) та крафтового виробництва, підсумував Мирослав Козак.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 34 71
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз

У квітні 2020 року порівняно з березнем цього року середні споживчі ціни на крупи гречані зросли на 17,99 %. Серед 53 найменувань товарів та послуг, споживчі ціни яких відстежуються Держстатом помісячно, цей показник поступається лише цибулі ріпчастій (+65,26 %), зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи нещодавно оприлюднені дані Державної служби статистики України щодо зміни споживчих цін на товари та послуги за січень-квітень 2020 року.

Загалом споживчі ціни у квітні зросли проти березня на 0,8 %, а на продукти харчування – на 2,2 %. Це вкотре підтверджує, що гречка є надзвичайно чутливим для внутрішнього ринку продуктом, динаміка цін на яку визначається переважно психологічними чинниками, підкреслив науковець.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у 2020 році обсяги споживання пального в сільському господарстві матимуть доволі стабільний характер, з певним зниженням використання дизельного пального та цін на нього, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

За його словами, серед основних споживачів паливно-енергетичних ресурсів аграрний сектор економіки займає домінуюче місце.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

Споживчі ціни на продукти харчування в Україні у квітні 2020 року зросли проти березня на 2,2 %. І хоча цей показник перевищує рівень квітня останніх трьох років, який складав 1,2-1,5 %, він є меншим за відповідний показник 2014-2015 років у 4,0-4,3 %. У березні зростання зазначених цін проти лютого складало 0,4 %. Відносно невисокий рівень зростання цін свідчить, що в період дії карантинних заходів, запроваджених в Україні з 12 березня 2020 року цілком можливого зростання споживчих цін на продукти харчування не відбулося, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи нещодавно оприлюднені дані Державної служби статистики України щодо зміни споживчих цін на товари та послуги за січень-квітень 2020 року.

Зазвичай у період обмежень та невизначеності населення намагається збільшити запаси товарів першої необхідності, передусім продуктів харчування, що часто призводить до різкого збільшення попиту на них, перебоїв у постачанні та зростання цін на такі товари. Саме така ситуація спостерігалася нещодавно з милою серцю кожного українця гречаною крупою, нагадав науковець.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, за існуючих умов інвестиційної діяльності у 2020 році загальні обсяги капітальних інвестицій у виробництво продукції сільського господарства у цінах 2019 року становитимуть близько 51 млрд грн або 2,0 млрд дол. США. Це на 5 % менше показника 2019 року та на 17-20 % менше результатів 2017 і 2018 років, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

Втім, зауважив він, у разі погіршення ситуації та за умов синергії наявних та нових негативних чинників, зокрема: погіршення фінансового стану підприємств, зменшення реалізації інвестиційних проектів в агропромислове виробництво, а також світова економічна криза, пов’язана з пандемією COVID-19, – можна очікувати зниження обсягу інвестицій додатково ще на 15-20% – до 1,6-1,7 млрд дол. США.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

В умовах глобалізації жодна країна не забезпечує себе насінням на всі 100 %, неодмінно зберігаючи при цьому частку власного виробництва цього специфічного товару з високим вмістом інтелектуальної власності. Адже вартість 1 тонни насіннєвої пшениці дорівнює вартості 5 – 10 тонн товарного зерна пшениці, а продавши за кордон 1 тонну насіннєвої кукурудзи можна придбати до 50-70 тонн товарного зерна кукурудзи, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

У цьому контексті, вважає експерт, найбільш вагомим показником ефективності розвитку країни на світовому ринку насіння є співвідношення експорту цього виду сільгосппродукції до його імпорту.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

Фінансовий результат до оподаткування великих та середніх підприємств сільського, лісового та рибного господарства за підсумками діяльності у 2019 році склав майже 20,2 млрд грн. Це у 2,1 разу менше результату 2018 року, коли відповідний показник склав 42,6 млрд. грн, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи нещодавно оприлюднені попередні дані Державної служби статистики України щодо фінансових результатів діяльності великих і середніх підприємств у 2019 році.

За його словами, для великих та середніх сільськогосподарських підприємств 2019 рік вийшов набагато гіршим у фінансовому плані, ніж попередній.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

Україна у 2019 році продовжила займати чільні місця у світовому рейтингу експортерів окремих агропродовольчих товарів, поінформував старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Богдан Духницький.

Згідно з оперативними даними Державної служби статистики України та Міжнародного торгового центру (ITC), Україна традиційно зберегла за собою перше місце за обсягами експорту соняшникової олії.

Детальніше

   

Сторінка 1 з 45

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>