Прес-релізи

Скачати прес-реліз

Споживчі ціни в липні 2025 року знизилися проти попереднього місяця на 0,2 % за рахунок зниження цін на продукти харчування (-1,3 %), на одяг та взуття (-4,6 %), предмети домашнього вжитку, побутову техніку та поточне утримання житла (-0,1 %), на зв’язок (-0,1 %), та на відпочинок і культуру (-0,1 %). Серед продуктів харчування внаслідок масового надходженням на ринок продукції нового врожаю найбільше – 23,9 % – знизились споживчі ціни на овочі. Подібна динаміка щодо загального рівня інфляції, а також споживчих цін на продукти харчування стала майже постійною для липня місяця упродовж багатьох років. Так, торік у липні інфляція в Україні була нульовою, а ціни на овочі знизились на 19,6 %. У липні 2023 року ці цифри складали відповідно -0,6 % та -18,2 %, поінформував в.о. директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи повідомлення Держстату України щодо індексів цін у липні 2025 року.

За його словами, найвідчутніше серед овочів подешевшали буряк (-55,3 %), цибуля (-44,8 %) та морква (-37,9 %). Суттєво зменшились споживчі ціни  на капусту (-24,5 %).

Серед інших продуктів харчування ціни знизилися лише на цукор (-2,8 %), скоріше за все у зв’язку з зменшенням попиту внаслідок неврожаю ягід та кісточкових фруктів, втраченого внаслідок весняних заморозків.

Найбільше зростання споживчих цін у липні 2025 року відбулося на паливо та мастило (+4,1  %), алкогольні напої, тютюнові вироби (+1,8 %), фрукти (+1,7 %), яйця (+1,5 %), макаронні вироби (+1,4 %), м’ясо та м’ясопродукти (+1,4 %), послуги ресторанів та готелів (+1,1 %). Здорожчання інших товарів та послуг відбулося в межах одного відсотка, зокрема по продуктах харчування  – від 0,2 % на масло та до 0,9 % на хліб, зазначив науковець.

У річному вимірі – проти цін липня 2024 року – найбільше зросли споживчі ціни на продукти харчування – загалом на 22,5 %. Зокрема, яйця подорожчали на 82,4 %, фрукти – на 52,1 %, олія соняшникова – на 30,4  %, м’ясо та м’ясопродукти – на 24,2 %. Споживчі ціни на електроенергію, , гарячу воду та опалення природний газ залишились на рівні липня 2024 року, а на одяг і взуття та цукор – навіть зменшилися на 5,4 %.

У 2025 році – порівняно з цінами грудня 2024 року – найбільша динаміка зростання споживчих цін відбулася по фруктах (+60,5 %), водночас знизилися ціни по овочах (-22,8 %), яйцях (-15,5 %), одягу і взуттю (-4,9 %), цукру (-0,5 %), послугах відпочинку і культурі (-0,4 %).

За січень-липень 2025 року у порівнянні з відповідним періодом 2024 року зменшилися споживчі ціни лише на одяг і взуття (-4,4 %), проте вони зросли на яйця (+41,3 %), електроенергію (+38,4 %), олію соняшникову (+32,3 %), а також на овочі, масло та фрукти (+30 %).

Отже, найбільш відчутним чинником інфляції в Україні залишаються споживчі ціни на продукти харчування. У найближчі місяці їх подальше зростання, особливо на овочі, буде стримуватися надходженням нового врожаю. Водночас по продукції плодово-ягідних культур, де вже однозначно відбудеться зменшення виробництва, зростання споживчих цін продовжиться, підсумував Юрій Лупенко.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Скачати прес-реліз

У січні-червні 2025 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом зменшився проти минулорічних показників за відповідний період на 0,6 млрд дол. США (-7 %) і становив 7,6 млрд дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

При цьому, зазначив він, позитивне для нас сальдо скоротилось до 3,2 млрд дол. США на тлі одночасного зниження експорту (-0,9 млрд дол. США) при збільшенні імпорту (+0,2 млрд дол. США).

Головними торговими партнерами в сегменті аграрної продукції для України серед країн цього регіонального об’єднання виступають Польща, Італія, Іспанія, Нідерланди, Німеччина та Франція.

Сукупний оборот України з цими державами складає близько 73 % загальної вартості, зауважив Микола Пугачов.

Режим лібералізації торгівлі, який запроваджувався Європейським Союзом для української продукції три роки поспіль, був припинений 5 червня цього року.

На зміну йому з 6 червня 2025 року встановлюється перехідний період до кінця року в рамках функціонування діючої зони вільної торгівлі між сторонами. Він включатиме квоти, що застосовувались перед повномасштабним вторгненням рф на територію України, на рівні 7/12 їх річного обсягу.

Безперечно, зазначив науковець, діючі зараз умови впливатимуть на показники торгівлі між сторонами за підсумками 2025 року, але не змінять суттєво географічну структуру агропродовольчого експорту України. Орієнтація продажів на Європейський Союз, яка встановилась від початку повномасштабної збройної агресії рф проти України у 2022 році, в нинішньому році залишається досить міцною і складає близько половини вартості всього галузевого експорту. Водночас цілком реальним виглядає поступове розширення ринків збуту за межами Євросоюзу для деяких продуктів, що потрапляють під дію квот.

Одночасно ведуться консультації щодо нових умов торгівлі на тривалий період, які були б оптимальними для українських компаній та наших європейських партнерів, враховуючи обставини, що постійно змінювались з 2022 року, підсумував Микола Пугачов.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Скачати прес-реліз

За даними Державної митної служби, у січні-червні 2025 року в Україну було ввезено агропродукції на 4262 млн дол. США. Це на 398 млн дол. США більше, ніж за 6 місяців минулого року, повідомив провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Богдан Духницький.

За його словами, основними постачальниками агропродовольчої продукції в Україну традиційно виступають держави Європейського Союзу. На них припадає понад 52 % імпортних поставок. За І півріччя 2025 року у цьому регіоні було закуплено  сільгосппродукції на суму в 2235 млн дол. США.

Детальніше

Скачати прес-реліз

За даними Державної митної служби України, експорт агропродовольчої продукції у січні-червні 2025 року склав 11305 млн дол. США. Це на 9 % менше минулорічних показників за відповідний період у 12451 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, частка експорту агропродовольчої продукції в загальному експорті України за результатами шести місяців 2025 року складає близько 57 %, зауважив вчений.

Детальніше

Скачати прес-реліз

03 квітня 2025 року Європейський парламент проголосував на підтримку з надання в ЄС еквівалентності системі сертифікації та насінню олійних культур та насінню буряків, які виробляються в Україні. Це означає, що на додаток до вже сертифікованих у 2020 році насіння зернових, сорго та кукурудзи, Україна отримала право експортувати на ринок Європейського Союзу – один із найбільш привабливих і водночас найбільш захищених від іноземного насіння ринків світу – насіння соняшника, ріпаку, сої та цукрового буряка, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук.

Безперечно, зауважив науковець, рішення Європарламенту відкриває нові позитивні можливості для України, але й становить небезпеку для вітчизняного насінництва.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Роботу з подолання негативних наслідків збройної агресії рф проти України для відновлення інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення аграрного виробництва слід починати вже зараз, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук, виступаючи на засіданні Бюро Президії Національної академії аграрних наук України, яке відбулося 21 травня 2025 року.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, прямі втрати сільського господарства внаслідок широкомасштабної збройної агресії рф та тимчасової окупації її території станом на початок 2025 року склали 11,2 млрд дол. США, включаючи, зокрема, втрати:

• від знищення та пошкодження сільськогосподарської техніки на суму 6,5 млрд дол. США (58 %);
• від руйнування та виведення з ладу зерносховищ – 1,9 млрд дол. США (17 %);
• внаслідок викрадення та втрати факторів виробництва та готової продукції – 1,9 млрд дол. США (17 %);
• від іншої нанесеної шкоди – 0,9 млрд дол. США (8 %).

  Детальніше

Скачати прес-реліз

До початку збройної агресії рф проти нашої держави ринок сільськогосподарської техніки України був насичений самою різноманітною технікою – вітчизняною та іноземною, що відповідала вимогам покупців залежно від технологій виробництва сільськогосподарської продукції, фінансового стану господарства, якості, тощо. У 2024 році порівняно з довоєнними роками і в агропідприємствах, і в господарствах населення, через окупацію та знищення техніки, зниження прибутковості, скорочення обігових коштів відбулося помітне зменшення придбання сільськогосподарських машин, висловив занепокоєння завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук, виступаючи на засіданні Бюро Президії Національної академії аграрних наук України, яке відбулося 21 травня 2025 року.

За результатами проведеного науковцями Інституту аграрної економіки дослідження, у 2024 році проти 2021 року суттєво скоротилася забезпеченість сільгосппідприємств тракторами (-22,4 %), комбайнами зерно-, кукурудзо- та кормозбиральними (-13,5 %), плугів (-12,0 %), сівалок (-16,4 %) та  культиваторів (-4,6 %).

Детальніше

Скачати прес-реліз

Матеріально-технічне та інвестиційне забезпечення є важливою складовою ефективного функціонування і розвитку сільськогосподарських підприємств. Воно сприяє нарощуванню обсягів їх виробництва, збільшенню виробничого потенціалу, а також зростанню результативності галузі в цілому та зміцненню продовольчої безпеки країни, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук, виступаючи на засіданні Бюро Президії Національної академії аграрних наук України, яке відбулося 21 травня 2025 року.

За його словами, потреба в капітальних інвестиціях зумовлена необхідністю відновлення наявної матеріально-технічної бази, запровадження інновацій, нарощування обсягів виробництва, а також освоєння нових видів сільськогосподарської діяльності.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Вже четвертий рік поспіль Україна відзначатиме одне з найбільших християнських свят – Великдень – в умовах воєнного стану. Навряд чи це дозволить багатьом українським родинам відзначити його традиційно – з приготуванням та освяченням Великоднього кошика, зібранням за святковим столом, куштуванням фарбованих яєць та найсмачнішого кулінарного витвору – Паски. Купівельна спроможність середнього українця невпинно зменшується. Особливо це стосується постраждалих областей, де проходили і тривають бої з російськими агресорами. Отже, при підготовці до Великодня українці змушені будуть економити. Для тих, у кого буде така можливість, зокрема, й приготувати традиційні страви, ми порахували цьогорічну вартість великоднього кошика за середніми цінами станом на середину квітня, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, у квітні 2025 року традиційні паска, яйця, домашня ковбаса, буженина, сало, вершкове масло, м’який і твердий сири, хрін та сіль обійдуться на родину з 4-х осіб близько 1663,26 грн, тобто на 17,0 % дорожче, ніж торік, коли такий же набір продуктів коштував 1422,05 грн.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Вже 5 років поспіль Україна нарощує експорт насіння сільськогосподарських культур, переважно зернових та олійних, зменшуючи при цьому обсяги їх постачання з-за кордону, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук.

За його словами, за цей час експорт насіння зріс більш як у 6 разів – з 20,0 млн дол. США до 122,0 млн дол. США.

Детальніше