Прес-релізи

Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Протягом 2018-2025 років у харчовій промисловості слід вирішувати локальні завдання щодо модернізації, реконструкції, технічного оновлення і переозброєння виробничих потужностей, а також розвитку її логістичної інфраструктури і реалізацію інших окупних проектів, в яких будуть зацікавлені переважно національні інвестори, зокрема агрокомпанії, вважає провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кісіль.

Адже пріоритети інвесторів в агропродовольчій сфері економіки України змінюються залежно від їх очікувань на окупність капіталу, що вкладається, зазначив науковець.

За його словами, нині у цій сфері вони віддають перевагу інвестиційно привабливому сільському господарству, де норма прибутку на капітал найвища. Тому капітальні інвестиції на розвиток виробництва продукції сільського господарства зростають високими темпами. У 2017 році вони склали 63,3 млрд грн, що на третину (+31,2%) перевищує показники 2016 року і у півтора рази (+51,4%) – 2015 року.

Натомість капітальні інвестиції у виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів, де має місце певний надлишок виробничих потужностей, торік склали лише 18,9 млрд грн – у 3,4 разу менше, ніж у сільське господарство.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, остання сприятлива для інвесторів у сільському господарстві фаза циклу Саймона Кузнеця розпочалася у 2010 році і досягла піку у 2017 році. Ця тенденція зберігатиметься до 2025 року, поступово послаблюючись.

Після 2025 року прогнозується збільшення кількості зношених і застарілих виробничих потужностей, які слід замінити, більш високі темпи зростання цін на харчові продукти порівняно з цінами на сільськогосподарську сировину і підвищення рівня інвестиційної привабливості харчової промисловості, зазначив Микола Кісіль.

З огляду на це, на його думку, у період 2018–2025 років органам влади та управління економікою через ринкові механізми слід більш активно залучати капітал національних агрокомпаній в експортоорієнтовані проекти перероблення сільськогосподарської продукції.

Агроінвесторам за цей час необхідно буде розробити чи переглянути свої інвестиційні та інтеграційні стратегії, а також розробити нові програми й проекти, з метою створення інноваційних, екологобезпечних, експортноорієнтованих і ефективних виробництв харчової продукції та її логістики.

Економічні цикли розвитку української агропродовольчої сфери співпадають з відповідними світовими тенденціями, тому слід очікувати, що з 2025 року темпи зростання цін на світовому ринку харчової продукції будуть циклічно зростати, що сприятиме припливу інвестицій і досягненню прийнятного рівня їх окупності, підсумував Микола Кісіль.

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 3112
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Внесений до Верховної Ради України групою народних депутатів проект Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» (реєстр. №6527-д від 25.06.2018) містить положення, які суперечать ключовим принципам Міжнародного Кооперативного Альянсу, зауважив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи ситуацію, що склалася навколо даного законопроекту.

З огляду на це, наголосив він, прийняття проекту документу яким пропонується викласти в новій редакції Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» та внести зміни до Цивільного і Господарського кодексів України, законів України «Про кооперацію», «Про особисте селянське господарство», «Про фермерське господарство», «Про державну підтримку сільського господарства України», значно ускладнить процес розвитку сільськогосподарських кооперативів в Україні.

Запропоновані законопроектом новації передбачають внесення до чинного кооперативного законодавства норми, що не відповідають ідеям і змісту сільськогосподарської кооперації, зауважив академік.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Птахівничі підприємства за останні роки отримали максимальну вигоду від державної фінансової підтримки розвитку сільського господарства – з-поміж представників усіх інших його галузей, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, презентуючи результати проведеного аналізу ефективності державної фінансової підтримки розвитку аграрного сектору економіки та її впливу на розвиток різних галузей сільгоспвиробництва в Україні.

Насамперед, це стосується податкових преференцій, ефект від застосування яких у сільському господарстві виявився для представників птахівничої галузі найбільш значущим.

Так, протягом 2014-2017 років птахівничі підприємства змогли акумулювати у своєму розпорядженні рекордні для аграрного сектора економіки обсяги державної підтримки у формі податкових преференцій. За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, вони перевищили 20,5 млрд грн або 1,3 млрд дол. США за офіційним курсом НБУ за відповідні періоди.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

2018 року в цілому збережеться тенденція підвищення цін на свинину, але темпи подорожчання цього виду м’яса сповільняться, поінформувала завідувач відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Боднар.

Аналіз цінового продовольчого ланцюга від закупівельних цін на свині до роздрібних цін на свинину, проведений науковцями Інституту аграрної економіки, свідчить про поступальне цінове зростання в усіх його ланках з початку минулого року, яке призупинилося лише у травні 2018 року.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

За січень-квітень 2018 року Україна імпортувала насіння зернових та олійних культур на загальну суму 351,2 млн дол. США. Це у 44 рази перевищує обсяги вітчизняного експорту насіннєвого матеріалу у 8 млн дол. США за відповідний період, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

За його словами, цього року за кордоном закуповувалося переважно насіння кукурудзи (25,3 тис. т), соняшника (22,7 тис. т), ріпаку (0,2 тис. т) та сої (1,5 тис. т). На ці види продукції припадає понад 91% вітчизняного імпорту.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Птахівнича галузь розвивається завдяки концентрації виробництва м’яса та яєць, що дозволяє суттєво підвищити ефективність відповідної діяльності. А застосовувана державою протягом останніх двох десятиліть політика підтримки розвитку сільського господарства лише посилила відповідні процеси, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, презентуючи результати проведеного вченими установи дослідження впливу наданих сільгосппідприємствам податкових преференцій на різні галузі сільгоспвиробництва в Україні.

За його словами, ринок продукції птахівництва, в першу чергу м’яса птиці – на відміну від ринків інших видів тваринницької продукції – характеризується значним внеском агропідприємств.

За даними офіційної статистики, на початку 2000-х років частка сільгосппідприємств у загальних обсягах виробництва м’яса птиці не перевищувала 40%. А вже у другій половині 2000-х років вона склала понад 75% і продовжувала зростати – до понад 85% в останні роки. Натомість, частка сільгосппідприємств у загальних обсягах виробництва м’яса ВРХ становить лише чверть і залишається практично незмінною з 2000-х років, а м’яса свиней – ½ і лише в останні роки поволі зростає.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Експорт насіння вітчизняної селекції у 2018 році складає лише 8,0 млн. дол. США. При цьому 99% цієї суми складає експорт насіння гібридної кукурудзи, що постачається до Білорусі, Молдови, Грузії та Казахстану, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

За його словами, за січень-квітень 2018 року – період найбільш активних закупівель цього виду агропродукції – обсяги зарубіжних поставок українського насіння зернових та олійних культур були вдвічі менше минулорічних показників за відповідний період.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, виробництво м’яса птиці на відміну від інших видів діяльності у сфері тваринництва, зберігає свою прибутковість вже десять років поспіль – з 2008 року. Перш за все, це стосується сільськогосподарських підприємств, які забезпечують утримання значного поголів’я та переробку власно виробленої продукції, поінформував завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, презентуючи результати проведеного вченими установи дослідження впливу наданих сільгосппідприємствам податкових преференцій на різні галузі сільгоспвиробництва в Україні.

За його словами, у 2008-2009 роках рентабельність діяльності, пов’язаної з виробництвом та переробкою м’яса птиці, коливалась у діапазоні 2-3%, а вже у 2010-2012 роках зросла майже утричі – до 6-8%. З 2014 року – після суттєвого зростання цін на курятину на внутрішньому ринку – рентабельність виробництва м’яса птиці включно з переробкою сягнула 18-24%.

Тобто впродовж останніх десяти років виробництво м’яса курей у спеціалізованих сільгосппідприємствах із значним поголів’ям жодного року не було збитковим – на відміну від інших видів діяльності у сфері тваринництва, зауважив експерт. Причому діяльність, пов’язана з виробництвом та переробкою м’яса птиці, характеризується чи не найвищим з-поміж інших видів тваринницької діяльності рівнем оборотності, що додатково підвищує рентабельність капіталу таких сільгосппідприємств.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

За останні 20 років вітчизняна галузь птахівництва досягла найвищих темпів зростання в секторі сільгосппідприємств з-поміж інших галузей сільського господарства, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, презентуючи результати проведеного вченими установи дослідження впливу державної підтримки на розвиток окремих напрямів аграрного бізнесу в Україні.

За його словами, значне зростання обсягів виробництва продукції птахівництва в секторі агропідприємств в Україні стало можливим завдяки довгостроковій державній політиці фінансової підтримки розвитку галузі: у першу чергу – наданню податкових преференцій птахівничим підприємствам. Саме цей чинник сприяв припливу інвестицій та активному впровадженню інноваційних технологій, вважає Леонід Тулуш.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Ухвалення 22 травня 2018 року Верховною Радою України законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур» №7403-д від 04.04.2018 може суттєво ускладнити податкове адміністрування в галузі, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, презентуючи результати проведеної комплексної експертної оцінки наслідків практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи.

На його думку, вже восени цього року – після набуття чинності відповідними законодавчими нормами – варто очікувати активне впровадження оптимізаційних схем при реалізації соєвих бобів, вирощених суб’єктами, які не спроможні самостійно організувати експортні поставки своєї продукції. Суть таких схем зводитиметься до «заведення» вирощеної сої на більш крупних суб’єктів, здатних забезпечити самостійний експорт, пояснив він. При цьому слід зважати на те, що лише третина загального обсягу сої виробляється суб’єктами, здатними самостійно, без посередників та кооперування, організувати експортні поставки.

Детальніше

   

Сторінка 1 з 30

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>