Прес-релізи

Скачати прес-реліз українською, на русском языке

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, внаслідок некоректного нарахування бюджетної дотації в режимі «квазіакумуляції» ПДВ конкурентні переваги отримали птахівничі підприємства, які відзначаються ритмічністю відвантаження продукції протягом року, та тепличні комбінати, які реалізують свою продукцію переважно у першій половині року. Внаслідок цього їх частка у загальному обсязі бюджетних дотацій буде значно вищою, ніж це планувалось при початковому помісячному розподілі річного обсягу бюджетних дотацій, поінформував завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш.

За його словами, додатковим свідченням некоректності розподілу бюджетної дотації є наявне станом на серпень значення частки птахівничих підприємств у загальній сумі бюджетних дотацій, яке значно перевищило 50%, передбачені положеннями пункту 4 Порядку розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції у 2017 році, затвердженого постановою КМУ від 08.02.2017 № 83.

Частка дотацій птахівничим підприємствам за березень-травень, які виплачувались відповідно у травні-липні, за березень склала 56,3%, за квітень – 66,9%, за травень – 57,8%.

За результатами п’яти виплат бюджетних дотацій частка птахівничих підприємств у загальній сумі виплачених дотацій сукупно становить майже 56%.

Швидше за все, за результатами року частка птахівничих підприємств сукупно перевищить встановлений ліміт у 50% – внаслідок методичної помилки при нарахуванні дотації, зауважив експерт.

Варто також звернути увагу на те, що частка п’яти найбільших птахівничих підприємств у загальній сумі бюджетних дотацій за результатами перших п’яти виплат у 2017 році складає 47,5%, а у сумі дотацій по птахівничих підприємствах – майже 85%. І це при тому, що всі п’ять підприємств «пропустили» першу, лютневу виплату.

Частка лише одного птахівничого підприємства у загальній сумі бюджетних дотацій за результатами п’яти виплат складає 19,3%, а у сумі дотацій по птахівничих підприємствах – 34,5%.

При такому підході частка сільгосппідприємств – суб’єктів бюджетної фінансової підтримки в режимі «квазіакумуляції» ПДВ, що здійснюють реалізацію продукції переважно у другій половині року, – перш за все йдеться про виробників цукрового буряку – буде меншою від запланованої, оскільки значення коефіцієнта пропорційності у другій половині року буде значно нижчим за відповідний показник у першому півріччі, підсумував Леонід Тулуш.

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 3112
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Некоректне нарахування бюджетної дотації в режимі «квазіакумуляції» ПДВ зумовило формування необґрунтованих переваг для окремих груп агровиробників – з-поміж інших суб’єктів, які мають право на отримання даної форми державної фінансової допомоги, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш.

Як наслідок, розподіл бюджетних дотацій, на які в держбюджеті поточного року передбачено 4 млрд грн для більш як 2,2 тис. суб’єктів підтримки, включених у відповідний реєстр, буде необ’єктивним – порушується планова розбивка помісячних обсягів фінансування, сформована на початку бюджетного року, поінформував науковець.

Читати далі:

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

У січні-червні 2017 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом склав 3,8 млрд дол. США. При цьому додатне для нашої держави сальдо перевищує 1,7 млрд дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, найбільшими торговельними партнерами для України в ЄС залишаються шість країн – Нідерланди, Іспанія, Італія, Польща, Франція і Німеччина. Їх сукупна частка в обороті перевищує 73%.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення вбачається можливим лише після створення необхідних регуляторів і відповідних інститутів для його ефективного й прозорого функціонування. За нинішніх умов Україна не готова до запровадження земельного ринку, зазначила завідувач відділу земельних відносин та природокористування Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська.

На її думку, перш за все, слід навести лад у земельних відносинах. Вирішити існуючі проблеми з наповненням Державного земельного кадастру. Адже майже у кожному земельному масиві є декілька ділянок, відомості про які до кадастру не внесені. Це, зокрема, земельні ділянки, сформовані до 2004 року, – коли кадастрові відомості почали вноситись у електронній формі, невитребувані та/або нерозподілені земельні ділянки тощо.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

У січні-червні 2017 року обсяги експорту вітчизняного цукру збільшилися проти показників І півріччя 2016 року майже у 6,5 разу – з 61 тис. т до 394 тис. т, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За 6 місяців цього року Україна експортувала цукру та кондитерських виробів на 257,4 млн дол. США. Це на 318% перевищує показники відповідного періоду 2016 року, коли обсяги поставок за кордон вітчизняної продукції цієї групи продуктів склали 80,8 млн дол. США.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Як свідчить світовий досвід, існують різноманітні моделі обігу земель. Але вони можуть бути ефективними, лише якщо враховують конкретні особливості тієї чи іншої країни та її національні інтереси, зазначила завідувач відділу земельних відносин та природокористування Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська.

За її словами, практично кожна країна світу у той чи інший спосіб регулює обіг земель сільськогосподарського призначення.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

У І півріччі 2017 року експорт продукції м’ясної групи збільшився проти січня-червня 2016 року зі 121 тис. т до 176 тис. т – більш, ніж на 45%, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, позитивних зрушень в експорті м’яса та субпродуктів вдалося досягти завдяки триваючій широкій географічній диверсифікації та закріпленні на нових ринках збуту після втрати російського.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Запровадження абсолютно ліберального ринкового обігу земель в нинішніх умовах несе в собі ризики олігархізації та земельної спекуляції, зазначила завідувач відділу земельних відносин та природокористування Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська.

На її думку, серед переваг цієї моделі – реалізація прав власності на земельні ділянки власниками земельних паїв, оборот капіталу та його вливання в аграрну сферу, а також пожвавлення в усіх сегментах земельного ринку.

Але запровадження цієї моделі призведе до неконтрольованої спекуляції на земельному ринку та знецінення земельних ділянок на початковому етапі запуску обігу земель, що відбудеться, навіть, попри окремі запобіжники.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

За підсумками 2016/2017 маркетингового року Україна встановила новий абсолютний рекорд з експорту зернових – 43,9 млн т, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов. З них зарубіжні поставки кукурудзи становили 20,7 млн т, пшениці – 17,5 млн т, ячменю – 5,4 млн т.

За його словами, найбільшими покупцями українського зерна у І півріччі 2017 року, як і раніше, були країни Африки, Азії та Європи.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Запровадження ринкового обігу земель у форматі продажу прав оренди, як це нещодавно пропонувалося профільним міністерством, може призвести до подальшого посилення політичної і ринкової влади великих інтегрованих агроформувань та поглиблення процесів обезлюднення сільських територій, зазначила завідувач відділу земельних відносин та природокористування Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська.

За її словами, зазначена модель, звичайно, має деякі позитивні сторони. Зокрема, у разі її запровадження відбудеться певна активізація обігу прав оренди, що можуть бути використані як застава для залучення довгострокових банківських кредитів, слід очікувати незначного пожвавлення в окремих сегментах земельного ринку, а також залучення коштів на міжнародних фінансових ринках.

Детальніше

   

Сторінка 1 з 22

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>