Прес-релізи

Скачати прес-реліз українською, на русском языке

За даними Державної служби статистики України, експорт агропродовольчої продукції у січні-червні 2017 року склав 8,77 млрд дол. США. Це майже на 2 млрд дол. США – тобто на 28% – перевищило відповідний показник I півріччя 2016 року, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, визначальними позиціями у товарній структурі вітчизняного агропродовольчого експорту залишаються зернові культури, насіння олійних, олія (в основному, соняшникова) та продукти переробної промисловості. Їх сукупна частка становить 90% в аграрному експорті.

Основними ринками збуту залишаються три регіони – країни Азії, Африки та ЄС. Загалом на них припадає близько 90% вартості українського експорту сільгосппродукції, зауважив науковець.

Позицію основного імпортера вітчизняної агропродукції утримують азійські країни, які за січень-червень 2017 року закупили українського продовольства на 3,5 млрд дол. США, зазначив експерт. Частка Азії за цей період склала 39,8% від загального експорту аграрної продукції.

Близько третини вітчизняного експорту сільгосппродукції – 31,8% – припадає на країни Європейського Союзу. За І півріччя 2017 року вони закупили українського продовольства на 2,8 млрд дол. США.

Обсяги експорту до країн Африки склали 1,6 млрд дол. США – 18,2% від загального експорту аграрної продукції.

Характерною ознакою I півріччя 2017 року стало збільшення обсягів поставок української агропродовольчої продукції до всіх основних регіонів, зауважив Микола Пугачов. Найбільші темпи росту експорту спостерігаються до країн Африки та ЄС.

Намітилося пожвавлення експорту вітчизняної сільгосппродукції до країн СНД, у торгівлі з якими в останні роки спостерігалося стабільне падіння. Країни цього регіону за січень-червень 2017 року імпортували українського продовольства на 0,6 млрд дол. США, що склало 6,8% від загального експорту аграрної продукції.

За результатами І півріччя 2017 року рейтинг країн – імпортерів вітчизняної агропродукції традиційно очолила Індія, яка закупила українського продовольства на 1035 млн дол. США.

Друге місце утримує Єгипет, який імпортував з України сільгосппродукції на 862 млн дол. США.

Значну виручку українські експортери отримали також з Нідерландів (589 млн дол. США), Іспанії (584 млн дол. США), Туреччини (485 млн дол. США), Італії (439 млн дол. США) та Китаю (435 млн дол. США).

Ці сім країн забезпечили понад 50% доходів від експорту продукції агропромислового комплексу у І півріччі 2017 року, підсумував Микола Пугачов.

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 3112
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

В умовах дії мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення дозволяється передавати земельні ділянки у спадок, оренду чи емфітевзис, обмінювати на іншу земельну ділянку, викуповувати для суспільних потреб, а також надавати інвесторам за угодами про розподіл продукції.

Водночас забороняється здійснювати купівлю-продаж сільгоспугідь, віддавати їх під заставу, змінювати цільове призначення земельних ділянок, вносити до статутного капіталу та дарувати, зазначила завідувач відділу земельних відносин та природокористування Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська.

За весь період реформування зафіксовано понад 1,5 млн або 22% нотаріально посвідчених переходів прав власності на земельні паї. В основному трансакції пов’язані із успадкуванням (92%). Це означає, що 1,4 млн власників земельних паїв померли, а земельні наділи перейшли до спадкоємців. Зафіксовані випадки дарування (понад 6%), міни (0,4%) та продажу (1,0%).

Операції щодо обміну земельних ділянок активізувалися протягом останніх двох років. Саме на цей період припадає близько 60% усіх угод. Нині цей інструмент дедалі частіше використовується у тіньових схемах відчуження земель, що діють в обхід мораторію, пояснила експерт.

Із 27,5 млн га розпайованих земель, за результатами досліджень науковців Інституту аграрної економіки, у 2016 році 19,7 млн га (71,6%) передано в оренду, 4,8 млн га (17,6%) приєднано до індивідуального, у т.ч. особистого селянського господарства без створення юридичної особи. А власники ще 3 млн га досі не визначилися, як розпорядитися своїм земельним паєм, або ж він використовується без належного документального оформлення.

У 2016 році переважна більшість договорів оренди укладені на 8-10 років, тобто домінує середньострокова оренда (близько 45%). Зростає частка довгострокової оренди – понад 10 років: 2016 року вона становила 17% проти 1,8% у 2000 році.

Економічний ефект від запровадження лише інституту оренди оцінюється в 14 млрд грн, у т.ч. 12,9 млрд грн – оренда земель приватної власності, 1,1 млрд грн – земель державної власності, поінформувала Ольга Ходаківська.

Попри наявність значної кількості негативних та проблемних аспектів у земельних відносинах слід відмітити й важливі кроки, зроблені у напрямі їх удосконалення та наближення до цивілізованого обігу земель, зокрема: законодавче урегулювання правового режиму земель відумерлої спадщини; спрощення порядку реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення; запровадження принципу екстериторіальності погодження проектів землеустрою, що суттєво знизило корупціогенні ризики при розгляді землевпорядної документації; посилення захисту даних Державного земельного кадастру шляхом упровадження технології Blockchain; уведення онлайн-режиму аукціонів з продажу прав оренди земель державної власності.

Вагомим зрушенням у сфері земельних відносин є запровадження земельних торгів (аукціонів), на яких нині відпрацьовано механізм продажу прав оренди земель державної власності. Так, станом на 1 липня 2017 року до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставлено на земельні торги, включено 6299 земельних ділянок загальною площею 125,9 тис. га. Середній розмір орендної плати за земельні ділянки, набуті в оренду на конкурентних засадах, у 2016 році становив 9% нормативної грошової оцінки, а за перше півріччя 2017 року – 13%, зазначила Ольга Ходаківська.

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 3112
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

На тлі зменшення обсягів виробництва яєць, вовни, меду 2016 року сільськогосподарські підприємства збільшили виробництво молока на 36,4 тис. т, що на 1,4% перевищило показники 2015 року, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи дані, опубліковані Державною службою статистики України у статистичному збірнику «Тваринництво України 2016».

Середньорічний удій молока від однієї корови минулого року збільшився до 4735 кг проти 4644 кг у 2015 році. Найвищі надої у Київській області, де від однієї корови отримують 6223 кг молока. Друге місце посідає Полтавщина із показником у 5930 кг на рік.

Більше 6 тис. кг молока від однієї корови надоюють також у сільгосппідприємствах шести регіонів.

Незважаючи на незначне зростання обсягів виробництва молока з розрахунку на одну особу вони зменшилися на 1,8% – з 247,8 кг у 2015 році до 243,3 кг минулого року.

Це, перш за все, спричинене зменшенням поголів’ям корів, підсумував Юрій Лупенко.

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 3112
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

З усіх видів тварин в усіх господарствах у 2016 році найбільше скоротилось поголів’я свиней, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи дані, опубліковані Державною службою статистики України у статистичному збірнику «Тваринництво України 2016».

В цілому по Україні зменшення поголів’я свиней становило 5,8%, тоді як у господарствах населення склало майже 8%.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

На фоні загального зменшення поголів’я усіх видів тварин в усіх господарствах у 2016 році у деяких регіонах є позитивні зрушення у вирощуванні великої рогатої худоби (ВРХ), зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи дані, опубліковані Державною службою статистики України у статистичному збірнику «Тваринництво України 2016».

Минулого року поголів’я великої рогатої худоби наростили в усіх категоріях господарств Вінницької, Житомирської, Запорізької, Миколаївської, Сумської та Хмельницької областей.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Вітчизняне тваринництво з великими труднощами утримує свої позиції, констатував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи дані, опубліковані Державною службою статистики України у статистичному збірнику «Тваринництво України 2016».

Найбільше непокоїть той факт, зазначив він, що поголів’я усіх видів тварин в усіх господарствах у 2016 році зменшилося. При цьому найбільше – на 5,8% – скоротилося поголів’я свиней.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Практична реалізація положень законопроекту №6490 дозволить високотоварним особистим селянським господарствам (ОСГ) повноцінно інтегруватись у систему державних фінансів на вигідних для себе умовах, вважає завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, який виступив одним із розробників законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств» (№6490 від 24.05.2017).

За його словами, положеннями законопроекту передбачається ціла низка новацій, спрямованих на врегулювання проблеми створення сприятливих фінансових умов для розвитку високотоварних ОСГ на основі реєстрації фізичних осіб – підприємців (ФОП) та створення сімейних фермерських господарств (СФГ).

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Неврегульованість податкового механізму та відсутність фінансових стимулів стримує реєстрацію фізичних осіб – підприємців (ФОП) на базі високотоварних особистих селянських господарств (ОСГ), вважає завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, який виступив одним із розробників законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств» (№6490 від 24.05.2017).

За його словами, наразі для ФОП, якими можуть зареєструватись члени високотоварних ОСГ, не передбачена можливість спрощеного оподаткування на базі вартісних характеристик використовуваної земельної ділянки, як це передбачено для сільгосппідприємств.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Стан тваринництва, що склався за 5 місяців поточного року, дає підстави прогнозувати подальше зменшення поголів’я худоби та птиці, виробництва м’яса, молока, яєць і вовни. І хоча ця тенденція стосується здебільшого господарств населення, вона негативно вплине на загальні  обсяги виробництва тваринницької продукції у 2017 році, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За його словами, валова продукція тваринництва прогнозується на рівні 68,5 млрд грн, тобто на 1,6% менше минулорічних показників.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Невизначеність статусу високотоварних особистих селянських господарств (ОСГ) негативно впливає як на фінансову спроможність місцевих бюджетів, так і на рівень доходів самих ОСГ, вважає завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, який виступив одним із розробників законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств» (№6490 від 24.05.2017).

Будь-які ОСГ, в тому числі й високотоварні, відповідно до діючого законодавства не підлягають державній реєстрації як суб’єкти підприємництва. Відповідно до статті 4 Закону України «Про особисте селянське господарство» ОСГ підлягають обліку, який здійснюється сільськими (селищними) радами за місцем розташування земельної ділянки в порядку, визначеному Державною службою статистики України. Остання визначає обсяги діяльності ОСГ на основі опитування, а дані щодо діяльності ОСГ вносяться до погосподарських книг сільських рад на основі відведення земельних ділянок із відповідним цільовим призначенням, пояснив науковець.

Невизначеність підприємницького статусу ОСГ, які виробляють товарну сільгосппродукцію, призначену переважно для продажу, негативно позначається на фінансовій спроможності територіальних громад, в межах яких здійснюють діяльність такі суб’єкти. Адже останні не беруть участі у фінансуванні потреб розвитку місцевих громад. При цьому члени таких ОСГ користуються відповідною соціальною інфраструктурою, отримують належні суспільні послуги (освітні, медичні, охоронні тощо), проте не оплачують їх у вигляді податків.

Детальніше

   

Сторінка 1 з 21

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>