Прес-релізи

Скачати прес-реліз

У квітні 2023 року споживчі ціни на гречані крупи зменшились проти грудня 2022 року на 19,9 %, на буряк – на 20 %. Це найбільш суттєве зниження серед 33 найменувань продуктів харчування, помісячну динаміку споживчих цін на які відстежує Держстат України, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи оприлюднені Державною службою статистики України ціни на споживчому ринку у квітні 2023 року.

За його словами, у квітні цього року проти грудня 2022 року також суттєво зменшилися ціни на крупи пшеничні (-7 %), яйця (-6,9 %), рис (-4,9 %), ячні (-3,3 %)  та манні (-2,9 %) крупи. Дещо менше – на сало (-2,3 %), олію соняшникову (-1,8 %) та борошно пшеничне (-1 %).

Проти березня у квітні найсуттєвіше знизились ціни на буряк (-9,9 %), яйця (-8,4 %) та гречані крупи (-4,2 %). Значно менше – на рис (-1,6 %), олію соняшникову (-1,4 %), крупи пшеничні (-1,1 %), молоко пастеризоване, картоплю (-0,6 %), борошно пшеничне (-0,4 %),  цукор (-0,3 %). Ціни на макаронні вироби з м’яких сортів пшениці, крупи ячні, сири м’які жирні, масло вершкове та сало зменшились на 0,1-0,2 %, зазначив науковець.

Лідерами зростання споживчих цін на продукти харчування проти грудня 2022 року у квітні поточного року стали морква (+96,5 %), капуста білокачанна (+83,5 %) та цибуля ріпчаста (+72 %), зауважив Юрій Лупенко.

Крім того, зростання споживчих цін на продукти харчування у квітні проти березня 2023 року зберіглося по яблуках (+18,6 %), моркві (+11 %), свинині (+8,5 %), капусті білокачанній (+6,9 %), пшону (+3,3 %), молочним сумішам для дитячого харчування (+3,1 %), яловичині (+2,2 %). По інших продуктах, включаючи цибулю ріпчасту, зростання цін відбулося в межах 1-2 %, а по хлібній групі, ковбасам вареним І гатунку та сметані жирністю до 15 % – на 0,4-0,7 %.

Таким чином, на споживчому ринку під тиском очікування надходження сезонної продукції, в першу чергу від нового врожаю, відбувається суттєве зменшення цін на продукти харчування. За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, найближчим часом слід очікувати зменшення споживчих цін на продукти овочевої групи, борошно, крупи, яйця та молочні продукти, підсумував Юрій Лупенко.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Скачати прес-реліз

Зниження ставки ПДВ при оподаткуванні операцій з постачання молока та молокопродуктів навряд чи призведе до очікуваних розробниками соціально-економічних ефектів, заявив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зниження ставки податку на додану вартість для молока і молочної продукції (реєстр. № 9161 від 31.03.2023).

Даним законопроектом передбачається запровадження зниженої – у розмірі 10 % проти нинішньої у 20 % – ставки ПДВ при оподаткуванні операцій з постачання молока та молочних продуктів, що, на думку розробників, має призвести до «забезпечення доступності життєво необхідних молочних товарів для широких верств населення», «попередження занепаду вітчизняного тваринництва» і «детінізації ринку цих продуктів».

Разом з тим, реалізація такої ініціативи призведе до відчутних втрат бюджету, які самими розробниками оцінюються у обсязі до 22,35 млрд грн, і навряд чи будуть компенсовані детінізацією ринку молока та молокопродуктів.

Також зазначену норму пропонується застосовувати до усієї номенклатури товарних позицій 0401-0406 УКТ ЗЕД, включаючи й молокопродукти преміум-сегменту, які споживаються населенням з високим рівнем доходів, підтримувати яких за рахунок бюджетних коштів недоцільно, особливо під час війни, наголосив експерт.

Щодо заявленого розробниками впливу законопроекту на «попередження занепаду вітчизняного тваринництва», то зміна ставки ПДВ не покращить результативності діяльності виробників, оскільки для них цей податок є нейтральним, пояснив Леонід Тулуш.

Для окремих виробників молока та молокопродуктів рішення щодо зниження ставки ПДВ при оподаткуванні операцій із постачання ними продукції може бути взагалі не вигідним – оскільки операції з постачання вхідних ресурсів – будуть оподатковуватись за стандартною ставкою ПДВ. Модель справляння ПДВ, за якої вихідна ставка ПДВ є суттєво нижчою за вхідну, зумовлюватиме виникнення від’ємного значення ПДВ, яке потребуватиме відшкодування з бюджету. Наразі така процедура є ускладненою і призводить до відволікання обігових коштів суб’єктів господарювання.

У цьому відношенні більшу користь для виробників принесло б рішення щодо зниження ставки ПДВ на операції з постачання окремих видів вхідних ресурсів – в такому випадку зменшилися б обсяги відволікання обігових коштів на сплату ПДВ у ціні їх постачання, переконаний експерт.

З урахуванням низької еластичності попиту на молочні продукти, важко розраховувати на стримування зростання цін внаслідок зниження ставки ПДВ, особливо у сегменті мас-маркету. В кінцевому результаті рівень цін визначається ринковими факторами, зокрема наявними попитом та пропозицією, а також залежить від динаміки цін на виробничі ресурси.

Крім того, оскільки зниження ставки ПДВ стосуватиметься й операцій з імпорту, що автоматично робитиме імпортні молокопродукти більш доступними та сприятиме зростанню обсягів їх імпорту, висловив занепокоєння експерт.

У цьому контексті варто враховувати й положення Меморандуму про економічну та фінансову політику між Україною та МВФ від 24.03.2023 року, відповідно до яких Україна зобов’язалася утримуватись від реалізації заходів, які можуть негативно вплинути на стан держбюджету, нагадав науковець.

Апелювання до положень базової Директиви Ради ЄС №2006/112/ЄС є  непереконливими, оскільки не в усіх країнах ЄС поставки агропродовольчої продукції оподатковуються за зниженою ставкою ПДВ та, головне, відповідні норми мають рекомендаційний характер та є обтяжливими для бюджетів європейських країн, які їх застосовують, підкреслив експерт.

Неочевидним виглядає вплив законопроекту на детінізацію ринку молочних продуктів, оскільки значна частина молокопродуктів виробляється та реалізується особами, які не є платниками цього податку. Крім того, існують менш витратні для бюджету інструменти детінізації ринку молокопродуктів, наприклад запропоновані в проєкті Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки розвитку виробництва та переробки продукції тваринництва (реєстр. № 7072 від 18.02.2022 р), розробленого за участі науковців Інституту аграрної економіки. Серед таких інструментів стимулювання поставок молоко-сировини на офіційну молокопереробку за рахунок виплати відповідної бюджетної дотації зі спеціальним порядком її адміністрування, вважає науковець.

За своєю суттю вибіркова ініціатива щодо зниження ставки ПДВ – лише на операції з постачання молока та молокопродуктів – є спірною, оскільки збільшення доступності вимагають і інші життєво необхідні для населення товари. З огляду на це, незрозуміло, чому перевага надається саме молокопродуктам.

Таким чином, запровадження зниженої ставки ПДВ при оподаткуванні операцій з постачання молока та молокопродуктів у варіанті законопроекту № 9161 призведе лише до непродуктивних втрат доходів держбюджету, не забезпечивши досягнення заявлених розробниками законопроекту економічних ефектів. Більш ефективним для виробників було б зниження ставки ПДВ на операції з постачання окремих видів вхідних ресурсів та стимулювання постачання молоко-сировини шляхом виплати відповідної бюджетної дотації зі спеціальним режимом її адміністрування, що передбачено вищезгаданим законопроектом № 7072, підсумував Леонід Тулуш.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Скачати прес-реліз

У квітні 2023 року зростання цін на споживчому ринку склало 0,2 % проти попереднього місяця. Це найнижчий показник з лютого 2022 р, коли розпочалася повномасштабна військова агресія рф проти України. Ціни на продукти харчування зросли на 0,3 %, що також є найнижчим показником за період війни. Найнижчим є зростання споживчих цін і у річному вимірі: проти квітня 2022 року вони зросли на 17,9 %, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи оприлюднені Державною службою статистики України індекси цін на споживчому ринку у квітні 2023 року.

За його словами, сповільнення темпів зростання цін на споживчому ринку тривало з листопада 2022 року по березень 2023 року, коли вони зросли на 1,5 % проти попереднього місяця. Однак у квітні ці темпи впали майже до мінімуму – до 0,2 %. У квітні проти березня 2023 року ціни на продукти харчування зросли в середньому на 0,3 %. При цьому найбільше зросли ціни на м’ясо й м’ясопродукти (+3,3 %), а також на рибу та продукти з риби (+0,5 %).

Водночас знизилися ціни на яйця (-8,7 %), олію соняшникову (-1,6 %), фрукти (‑1,4 %), молоко (-0,8 %) та цукор (-0,3 %). На рівні березневих залишилися ціни на хліб і хлібопродукти та масло, зазначив науковець.

Ціни на овочі, які у березні цього року зросли на 17,3 % проти лютого і стали основним драйвером зростання цін на продукти харчування, у квітні зросли лише на 0,3 %.

За результатами досліджень науковців Інституту аграрної економіки, торік падіння цін на овочі розпочалося у липні, повторилося у серпні-вересні та листопаді, підкреслив експерт.

Отже, сповільнення зростання і спадні тенденції щодо цін на продукти харчування стають все більш реальними, а з надходженням продукції нового врожаю будуть ще більш відчутними, підсумував Юрій Лупенко.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Скачати прес-реліз

За рік війни продукти харчування в Україні подорожчали на 31,5 %. При цьому споживчі вже у березні 2022 року – після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України – ціни на продукти харчування зросли на 6,4 % проти лютого і до червня продовжували зростати випереджаючими, у порівнянні з 2021 роком, темпами. У жовтні 2022 року було зафіксовано найбільше, крім березня, зростання – на 4,2 %, після чого темпи приросту знизилися до 0,5-0,7 % на місяць, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи оприлюднені Державною службою статистики України індекси цін на споживчому ринку у березні 2023 року.

У березні проти лютого 2023 року ціни на продукти харчування зросли на 2,3 %. Найбільше – на 17,3 % – збільшилися ціни на овочі, на другому місці – яйця (+1,8 %), далі сир і м’який сир (+1 %). Ціни на інші продукти зросли менше, ніж на 1 %, а на олію соняшникову та хліб і хлібопродукти навіть зменшилися, поінформував науковець.

Детальніше

Скачати прес-реліз

За даними Державної митної служби, у січні-березні 2023 року Україна імпортувала агропродовольчої продукції на суму 1790 млн дол. США. Це на 22 % більше, ніж у І кварталі 2022 року, коли було ввезено сільськогосподарських і харчових продуктів вартістю 1469 млн дол. США, поінформував старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Богдан Духницький.

За його словами, країни Європейського Союзу продовжують залишатись найбільшими постачальниками продовольства в Україну. Здійснивши в нинішньому році продажі на 907 млн дол. США, вони зайняли в структурі вітчизняного імпорту 50,7 %. Закупівлі з інших основних регіонів є значно меншими, зокрема, з Азії – 398 млн дол. США (22,2 %), Африки – 79 млн дол. США (4,4 %).

Детальніше

Скачати прес-реліз

За прогнозом науковців Інституту аграрної економіки, у 2023 році виробництво м’яса птиці зросте проти попереднього року на 1,1 % – до 1,7 млн т, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, презентуючи чергову розробку наукового колективу установи «Прогноз виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у 2023 році (березень 2023 року)».

Таке зростання очікується на фоні суттєвого зменшення цього виду продукції – майже на 8 % – у 2022 році переважно внаслідок воєнних дій в Україні, зазначив науковець.

Детальніше

Скачати прес-реліз

За прогнозом науковців Інституту аграрної економіки виробництво валової продукції рослинництва у 2023 році зменшиться проти показників 2022 року на 2,1 %, переважно за рахунок скорочення обсягів озимої пшениці та кукурудзи, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, презентуючи чергову розробку наукового колективу установи «Прогноз виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у 2023 році (березень 2023 року)».

За його словами, посівні площі зернових і зернобобових культур зменшаться проти минулого року майже на 9 %. Найбільше – під житом та рисом (-20 %); в абсолютних величинах, по пшениці – на 690 тис. га, а по кукурудзі – на 285 тис. га. Причому по останніх – під впливом несприятливої кон’юнктури на ринку, яка склалася внаслідок війни в Україні.

Детальніше

Скачати прес-реліз

За розрахунками науковців в 2023 р. обсяги виробництва валової продукції сільського господарства можуть зменшитися проти 2022 р. на 2,1 %. Про це поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, презентуючи чергову розробку наукового колективу «Прогноз виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у 2023 році (березень 2023 року)».

За його словами таке скорочення виробництва агропродукції пов’язане із продовженням війни в Україні та спричиненими нею проблемами розвитку економіки в цілому.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Вже другий рік поспіль Україна відзначатиме одне з найбільших християнських свят – Великдень – в умовах воєнного стану. Навряд чи це дозволить багатьом українським родинам відзначити його традиційно – з приготуванням та освяченням Великоднього кошика, зібранням за святковим столом, куштуванням фарбованих яєць та найсмачнішого кулінарного витвору – Паски. Купівельна спроможність середнього українця дуже обмежена, особливо в постраждалих областях, де проходили бої з російськими окупантами, тому при підготовці до Великодня українці змушені будуть економити. Для тих, у кого буде така можливість, в тому числі й приготувати традиційні страви, ми порахували цьогорічну вартість великоднього кошика за середніми цінами супермаркетів України станом на кінець березня, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, 2023 року традиційні паска, яйця, домашня ковбаса, буженина, сало, вершкове масло, м’який і твердий сири, хрін та сіль обійдуться на родину з 4-х осіб близько 1208,78 грн, тобто на 24,4 % дорожче, ніж торік, коли такий же набір продуктів коштував 972 грн.

Детальніше

Скачати прес-реліз

За результатами 2022 року оборот зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією між Україною та країнами Азії становив 8,6 млрд дол. США – на 43 % менше максимального показника 2021 року у 15,2 млрд дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

За його словами, в цілому торік вітчизняний аграрний експорт (‑6327 млн дол. США) знизився в абсолютних цифрах набагато помітніше, ніж імпорт (‑296 млн дол. США), тому позитивне для України сальдо торгівлі з країнами Азії скоротилось фактично вдвічі – до 6109 млн дол. США.

Детальніше