Прес-релізи

Скачати прес-реліз

Харчова промисловість України навіть у складних умовах, спричинених повномасштабним вторгненням рф на територію нашої держави, продовжує займати значне місце у товарній структурі зовнішньої торгівлі України, зазначив віце-президент Національної академії аграрних наук України – в.о. директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, виступаючи із доповіддю «Перспективи розвитку переробки сільськогосподарської продукції у повоєнній Україні» на сесії Загальних зборів Національної академії аграрних наук України, яка відбулась 12 грудня 2024 року.

За його словами, у 2023 році із усього обсягу експортованих товарів частка:

• готових харчових продуктів складала 9 %,
• жирів та олій тваринного або рослинного походження – 15,6 %,
• продуктів рослинного походження – 32,4 %, включаючи зернові культури (23 %), а також насіння і плоди олійних культур (7,8 %);
• продуктів тваринного походження – 3,8 %, включаючи м’ясо та їстівні субпродукти (2,5 %), а також молоко та молочні продукти, яйця птиці й натуральний мед (1,1 %).

Експорт готових харчових продуктів у 2023 році зменшився проти 2021 року на 14 %, жирів та олій – на 20 %, продуктів рослинного походження – на 25 %.

Водночас поставки за кордон продуктів тваринного походження зросли на 1 %. Це пов’язано зі зростанням експорту м’яса та їстівних субпродуктів (+6 %), а також молока та молочних продуктів, яєць птиці й натурального меду (+7%).

В цілому ж, Україна продовжує залишатися вагомим постачальником продовольства в світі. В частині переробленої продукції у 2023 році експортовано найбільше в світі олії соняшникової – 27,7 % від усього світового експорту. При цьому частка м`яса птиці складала 2,3 %, олії ріпакової – 2,2 %, соєвих бобів – 1,4 %, підсумував Юрій Лупенко.

###

Національна академія аграрних наук України (НААН) розпочала свою діяльність 22 травня 1931 року як Всеукраїнська академія сільськогосподарських наук і з такою назвою проіснувала самостійно та в складі різних відомств до 1990 року. 22 вересня 1990 року академії було надано нову назву – Українська академія аграрних наук (УААН). 29 липня 1991 року закладу надано статус самоврядної організації, яка входить до складу агропромислового комплексу України.

6 січня 2010 року Указом Президента України №8/2010 академії надано статус національної і перейменовано в Національну академію аграрних наук України.

НААН є державною науковою організацією, яка здійснює фундаментальні наукові дослідження, організовує, проводить та координує прикладні дослідження з проблем агропромислового комплексу.

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Скачати прес-реліз

В Україні, яка має великий потенціал щодо виробництва сільськогосподарської продукції, сформувалася досить потужна і багатовекторна сфера її переробки. Вона представлена насамперед потужностями харчової промисловості, зазначив віце-президент Національної академії аграрних наук України – в.о. директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, виступаючи із доповіддю «Перспективи розвитку переробки сільськогосподарської продукції у повоєнній Україні» на сесії Загальних зборів Національної академії аграрних наук України, яка відбулась 12 грудня 2024 року.

За його словами, динаміка та обсяги виробництва у сфері переробки завжди формувалися залежно від стану та потреб економіки країни. Навіть у кризові роки показники діяльності харчової промисловості здебільшого були більш стійкими до впливу негативних змін порівняно з показниками вітчизняної промисловості в цілому.

Зокрема, 2020 року під час пандемії COVID-19 індекс виробництва харчової продукції дорівнював 99,2 % проти 95,5 % в цілому по промисловості. За повномасштабної агресії російської федерації на території України, у 2022 році він становив 78,4% проти 63,3%, а у 2023 року – 106,8 % до 115,6% відповідно.

Упродовж 2015-2023 років найбільшими темпами зростало виробництво цукру (більше ніж у 8 разів), переробки риби (у 5,4 разу) та м’ясної продукції (у 4,3 разу).

У вартісній структурі виробництва найбільшу частку займають олія (24,4 %) і тваринні жири (24,9 %), частка яких впродовж 2015–2023 років майже не змінилася. Проте частка м’яса та м’ясних продуктів за цей період зросла з 11,3 % до 20,5 % завдяки зростанню цін на продукцію.

Через воєнні дії рф на території України у 2023 році проти 2021 року скоротилися вартісні обсяги виробництва олії (-9,6 %), а також продукції борошномельно-круп’яної промисловості (-10,2 %). За рік випереджаючими темпами зросла вартість перероблення риби (+76 %), а також м’яса і м’ясопродуктів (58,7 %).

Відбулися певні зміни у структурі виробництва та споживанні м’ясної продукції. Якщо у 2000-2005 роках в Україні домінувало виробництво та споживання яловичини і телятини, то починаючи з 2010 року найбільше вироблялося м’яса свійської птиці, переважно курячого. Частка свійської птиці зросла з 11,6 % у 2000 році до 54,9 % у 2022 році. Водночас частка свинини зменшилася впродовж 2000-2022 років на 11,8 в.п. – до 28,8 %.

У структурі промислового виробництва хлібобулочних виробів домінує хліб пшеничний, хоча його частка зменшилася – від 48,2 % у 2010 році до 41,6 % у 2021 році.

Наступний за популярністю – хліб житньо-пшеничний. Його частка змінювалася від 29,7 % у 2012 році до 32,1 % у 2015-2016 роках, а у 2021 році дорівнювала 29,7 %.

Частка випуску промислового житнього хліба коливалася у межах 0,6-1,7 %, що не відповідає європейським тенденціям здорового харчування.

Незначним було виробництво лікувальної та оздоровчої продукції: промисловий дієтичний хліб займав 0,1-0,2 % від загального випуску.

Водночас утримуються стійкі позиції булочних виробів – на рівні 20,8-26,5 % від загального випуску, що обумовлено менталітетом місцевого населення.

Упродовж 2010-2022 років суттєві зміни відбулися у структурі виробництва молока-сировини

Якщо у 2010 році із часткою у 59,3 % від загального виробництва переважало молоко першого гатунку, то у 2020‒2022 роках домінуючою стала продукція екстра і вищого гатунку. Частка продукції екстра гатунку зростала випереджаючими темпами – з 4,4 % у 2010 році до 40,8 % у 2022 році. Сукупно продукція екстра і вищого гатунку становила у 2022 році 69,5 % загального асортименту молока.

У 2023 року у структурі продукції харчової промисловості найбільші за обсягами реалізації частки займали виробництво:

• олії і тваринних жирів – 25,1 %, за рахунок експортоорієнтованої соняшникової олії;
• м’яса та м’ясних продуктів – 20,6 %;
• інших харчових продуктів, включаючи цукор, чай, каву – 13,5 %;
• молочних продуктів – 9,9 %.
• промислового хліба, хлібобулочних і борошняних виробів – 5,4 % від загального показника по харчовій промисловості.

Отже, Україна має значний потенціал для подальшого розвитку переробки сільгосппродукції, щоб забезпечити внутрішні потреби за рахунок вітчизняної продукції, а також для нарощування присутності України на світовому продовольчому ринку, перш за все за рахунок збільшення експорту продукції з високою доданою вартістю. Тому прискорений розвиток харчової промисловості слід розглядати як пріоритетний напрям розвитку економіки держави на найближчу перспективу, підсумував Юрій Лупенко.

###

Національна академія аграрних наук України (НААН) розпочала свою діяльність 22 травня 1931 року як Всеукраїнська академія сільськогосподарських наук і з такою назвою проіснувала самостійно та в складі різних відомств до 1990 року. 22 вересня 1990 року академії було надано нову назву – Українська академія аграрних наук (УААН). 29 липня 1991 року закладу надано статус самоврядної організації, яка входить до складу агропромислового комплексу України.

6 січня 2010 року Указом Президента України №8/2010 академії надано статус національної і перейменовано в Національну академію аграрних наук України.

НААН є державною науковою організацією, яка здійснює фундаментальні наукові дослідження, організовує, проводить та координує прикладні дослідження з проблем агропромислового комплексу.

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Скачати прес-реліз

Україна, яка є одним з ключових гарантів продовольчої безпеки у глобальному масштабі, несе відповідальність за стабільне забезпечення потреб світового продовольчого ринку, зазначив віце-президент Національної академії аграрних наук України – в.о. директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, виступаючи із доповіддю «Перспективи розвитку переробки сільськогосподарської продукції у повоєнній Україні» на сесії Загальних зборів Національної академії аграрних наук України (НААН), яка відбулась 12 грудня 2024 року.

За його словами, нині частка нашої держави у світовому експорті соняшникової олії складає 40,3 %, кукурудзи – 15 %, ячменю – 8,4 %, пшениці – 7,9 %, цукру – 1,1 % .

Прискорення подальшого розвитку переробки сільськогосподарської продукції є одним із нагальних завдань у сфері розвитку агровиробництва в Україні, наголосив Юрій Лупенко.

У глобальному вимірі воно зумовлене необхідністю забезпечення продовольством стрімко зростаючого населення нашої планети, чисельність якого нещодавно перевищила 8,2 млрд осіб, а до середини 2080-х років, за оцінками ООН, досягне 10,3 млрд.

Водночас в умовах повномасштабного вторгнення рф на територію України зростає потреба в усуненні існуючих диспропорцій вітчизняного сільськогосподарського виробництва та експорту, пов’язаних з домінуванням продукції рослинництва. Зокрема, у 2021 році частка рослинництва у структурі агровиробництві перевищила 80 %. Для експорту така структура є обтяжливою через значні обсяги транспортування продукції, в першу чергу зерна, а для внутрішнього ринку – внаслідок значної втрати робочих місць та доданої вартості, підкреслив Юрій Лупенко.

Розвиток переробки, зазначив він, є вагомою можливістю для нарощування присутності України на світовому продовольчому ринку, перш за все, за рахунок збільшення експорту продукції з високою доданою вартістю – глибокої переробки, готових продуктів харчування та харчових компонентів. Це дозволить збільшити обсяги валютних надходжень до Державного бюджету України, а також прибутки вітчизняних агротоваровиробників.

У рамках євроінтеграції України має відбуватися не лише гармонізація вітчизняного законодавства до норм ЄС, а й наближення до рівня економічного та соціального розвитку. Країнам Європейського Союзу характерне збалансоване співвідношення рослинництва (57 %) та тваринництва (43 %). Як свідчить досвід останніх років, подальше нарощування експорту української сільськогосподарської сировини не буде позитивно сприйматися європейськими фермерами. При цьому для готових продуктів харчування та переробки цілком можливі більш сприятливі сценарії, зауважив Юрій Лупенко.

Надзвичайно важливим стимулом розширення переробки агропродукції є необхідність якнайшвидшого подолання негативних наслідків повномасштабної агресії рф на території України.

В оцінках лютого 2023 року, прямі втрати активів у сільському господарстві склали 8,7 млрд дол. США, а непрямі – 31 млрд дол. США. Серед прямих втрат і руйнація переробних потужностей, які забезпечували густонаселені регіони продуктами харчування. Зокрема, на окупованих та тимчасово окупованих територіях втрачено 38 молокопереробних підприємств.

Через воєнні дії рф на території нашої держави зменшилися можливості та збільшилися ризики українського експорту, наголосив Юрій Лупенко. У цих умовах надзвичайної важливості набуває той факт, що експорт багатьох продуктів переробки значно менший за об’ємом, ніж сировини для них. Наприклад, вихід олії з 1 т насіння соняшника складає близько 300 кг.

Отже, переробка, яка завжди була інвестиційно привабливою, може стати важливим напрямом залучення інвестицій і розширення можливостей експорту.

Слід пам’ятати, зазначив науковець, що в умовах воєнного часу виникають додаткові ризики для тривалого зберігання сільськогосподарської продукції. Це стосується не лише фізичного знищення внаслідок ворожих атак, а й псування через відсутність енергопостачання. Водночас значна частина перероблених продуктів потребує значно менші площі для зберігання, а їх компактне розміщення дає можливість зменшити зовнішні ризики. До того ж, обсяги переміщення готових продуктів у безпечні місця зберігання значно менші і зручніші, ніж сировини.

Розвиток переробки агропродукції відкриває нові можливості для імпортозаміщення. У 2022 році співвідношення експорту та імпорту продуктів переробки сільськогосподарської сировини складало 1,0 до 0,94, у 2023 році – 1,0 до 1,01. Щорічно наша держава імпортує на 3,2-3,3 млрд дол. США готових продуктів харчування, значна частина яких може вироблятися в Україні, привернув увагу Юрій Лупенко.

У контексті загальносвітової тенденції посилення захисту довкілля, зазначив він, розвиток сфери переробки відкриває додаткові можливості для переробки відходів, створення та використання очисних споруд для компактних виробництв, застосування новітніх, безпечних для довкілля технологій.

Отже, розвиток переробки сільськогосподарської сировини має стратегічне значення в умовах повномасштабної агресії рф на території нашої держави та для післявоєнної відбудови України. Проведення відповідних наукових досліджень має стати пріоритетним напрямком діяльності Національної академії аграрних наук України, основним завданням якої є наукове забезпечення розвитку галузей агропромислового комплексу. Науковці мають визначити ефективні шляхи подальшого розвитку сфери переробки агропродукції в Україні, обґрунтувати оптимальні рішення та озброїти уряд, аграріїв, бізнес та інші заінтересовані сторони методичними та практичними рекомендаціями, підсумував Юрій Лупенко.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Скачати прес-реліз

У 2024 році українці вже третій рік поспіль будуть відзначати Різдво Христове в умовах воєнного стану.

Для тих, у кого буде можливість приготувати 12 традиційних страв для святкової вечері, науковці Інституту аграрної економіки порахували вартість різдвяного столу 2024 року за середніми цінами супермаркетів України станом на початок грудня цього року. За їх розрахунками, різдвяне меню зі страв, які є традиційними для такого столу середньостатистичної родини: кутя і узвар, смажена риба, вінегрет, вареники (з картоплею, з капустою, з вишнями), тушкована капуста, борщ пісний з квасолею, смажена картопля, овочі свіжі і солоні –  обійдуться в розрахунку на середньостатистичну родину близько 1365 грн, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

Головні страви на різдвяному столі – це кутя та узвар.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Розвиток промислових підприємств вітчизняного сільськогосподарського машинобудування знаходиться під негативним впливом наслідків повномасштабного вторгнення рф на територію України, зазначив провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ярослав Навроцький.

За його словами, значна частина виробничих потужностей підприємств галузі знищена, пошкоджена, опинилася під окупацією або знаходиться у зоні бойових дій.

Ситуація погіршується через шкідливу дію суто економічних чинників, серед яких інфляційні процеси, порушення логістичних зв’язків та співпраці з постачальниками, зростання цін на енергетичні ресурси, проблеми забезпечення виробництва кваліфікованими кадрами тощо.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Основними принципами майбутньої політики сільського господарства Європейського Союзу стануть захист доходів фермерів та гарантування продовольчої безпеки з одночасним фокусуванням на екологічній та соціальній відповідальності, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи зміст фінального Звіту, представленого на розгляд Президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн групою «Стратегічний діалог про майбутнє сільського господарства ЄС» 4 вересня 2024 року.

До складу групи розробників Звіту увійшли 29 учасників, які представляють ключові заінтересовані сторони європейського діалогу – агропродовольчі сектори, громадянське суспільство, сільські громади та наукові кола.

Звіт став відповіддю на виклики, з якими зіткнулося сільське господарство ЄС у попередньому циклі, та які вилилися в подекуди запеклі протести фермерів по всій Європі. Ситуація складалася таким чином, що виникали та поглиблювались суперечності різних заінтересованих сторін, коли в протиріччя входили виробництво продовольства та піклування про природні ресурси. Зокрема, як взаємовиключні дихотомії, сприймалися зникнення ферм та збереження біологічних видів, криза доходів та поширення біорізноманіття, продуктивність виробництва та шкода природі.

Детальніше

Скачати прес-реліз

У липні 2024 року споживчі ціни на продукти харчування зменшилися проти попереднього місяця на 0,8 %. Востаннє таке зменшення спостерігалося у березні-квітні цього року, однак тоді воно вимірювалося у діапазоні 0,2-0,4 %, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи оприлюднені Державною службою статистики України ціни на споживчому ринку у липні 2024 року.

За його словами, основним драйвером зменшення споживчих цін на продукти харчування стали ціни на яйця (-11,4 %) та овочі (-19,6 %). Проте на інші продукти ціни зросли: найбільше – на цукор (+12,1 %), олію соняшникову (+2,9 %) та фрукти (+1,4 %). По інших групах товарів відбулося зростання цін у межах одного відсотка.

Детальніше

Скачати прес-реліз

У січні-червні 2024 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом збільшився проти минулорічних показників за відповідний період на 0,4 млрд дол. США (+5 %) і сягнув показника у 8,2 млрд дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

При цьому, зазначив він, позитивне для нас сальдо залишилось на рівні 4,3 млрд дол. США через одночасне збільшення як експорту, так і імпорту в межах 0,2 млрд дол. США.

Детальніше

Скачати прес-реліз

За даними Державної митної служби, у січні-червні 2024 року в Україну було ввезено агропродукції на 3864 млн дол. США. Це на 336 млн дол. США більше, ніж за 6 місяців минулого року, повідомив провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Богдан Духницький.

За його словами, основними постачальниками агропродовольчої продукції в Україну традиційно виступають держави Європейського Союзу. На них припадає близько 51 % імпортних поставок. За І півріччя 2024 року у цьому регіоні було закуплено  сільгосппродукції на суму в 1956 млн дол. США.

Детальніше

Скачати прес-реліз

За даними Державної митної служби України, експорт агропродовольчої продукції у січні-червні 2024 року збільшився проти минулорічних показників за відповідний період у 11847 млн дол. США на 5 % і склав 12451 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, частка експорту агропродовольчої продукції в загальному експорті України за результатами шести місяців 2024 року складає 64 %, зауважив вчений.

Детальніше