Прес-релізи

Скачати прес-реліз

За результатами 2019 року вартість імпортованих алкогольних і безалкогольних напоїв в Україну становила 533 млн дол. США, що майже на 9 % перевищило показник 2018 року, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, левову частку у структурі вітчизняних закупівель продукції цієї групи агропродукції торік традиційно зайняли алкогольні напої з концентрацією спирту менш як 80 %. Це переважно віскі, горілка, лікери і солодкі наливки, яких було імпортовано 66 тис. т на суму 228 млн дол. США.

Виноградних та інших вин ввезено майже 78 тис. т вартістю 186 млн дол. США.

Імпорт природних і мінеральних вод склав торік 114 тис. т на суму 61 млн дол. США, а солодового пива – 54 тис. т вартістю 57 млн дол. США.

По кожному виду напоїв головні країни-постачальники відрізнялись, зауважив Микола Пугачов. Зокрема, найбільші закупівлі природних і мінеральних вод вітчизняні імпортери здійснили в Грузії, пива – в Бельгії, Мексиці та Німеччині. Різні вина закуповувалися переважно в Італії, Грузії, Франції та Іспанії, а міцний алкоголь – у Великій Британії, Німеччині, Грузії, Вірменії та Ірландії.

Загалом основним постачальником напоїв в Україну минулого року стали держави Євросоюзу. Вони забезпечили близько 2/3 вартісних обсягів імпорту, зазначив експерт. При цьому на загальні поставки даної продукції з Італії припало 16,9 % вартості імпорту, з Грузії – 15,6 %, Німеччини – 10,8 %, Великої Британії – 7,6 %, Франції – 5,9 %.

Високий попит на алкогольні та безалкогольні напої має зберегтись і 2020 році, однак він буде коригуватися залежно від курсу гривні до іноземних валют та фактичної ділової активності компаній-імпортерів, підсумував Микола Пугачов.

 

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 34 71
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз

Щоб убезпечити урожай-2020 і мінімізувати його можливі втрати від запровадження в Україні карантинних заходів, пов’язаних із коронавірусом COVID-19, вкрай важливо зберегти логістичні потоки для забезпечення сільгосптоваровиробників України насіннєвим матеріалом, адже саме насіння є першою ланкою в будь-якому ланцюгу поставок, наголосив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук, коментуючи урядове рішення щодо запровадження у рамках боротьби з поширенням коронавірусної інфекції режиму надзвичайної ситуації на всій території України.

Через неефективну державну підтримку розвитку українського насінництва, а звідси, і нижчу конкурентоспроможність вітчизняного насіннєвого матеріалу наша країна значною мірою є залежною від імпорту насіння, констатував експерт.

За його словами, щороку І-ий квартал – період найбільш активних поставок зарубіжних виробників та закупівель насіння для посіву ранніх зернових.

У структурі українського імпорту насіння традиційно домінує соняшник, кукурудза, ріпак та цукровий буряк, нагадав експерт. Щороку Україна імпортує 30-35 тис. т гібридного насіння кукурудзи, 27-30 тис. т соняшнику, 8-10 тис. т насіння ріпаку, а також 0,6-0,7 тис. т цукрового буряку на загальну суму близько 500 млн дол. США.

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, обсяги поставок цих видів продукції на вітчизняний ринок за перші три місяці 2020 року можуть складати до 80-90 % від загального річного імпорту насіння в Україну.

В умовах боротьби з коронавірусом необхідно водночас захистити режим вільної торгівлі насінням і забезпечити реалізацію Україною своїх міжнародних зобов’язань в частині виконання положень статті 19 «Про право на насіння, яка включає право на використання, вирощування, повторне використання, обмін, транспортування, передачу та продаж насіння» декларації Організації Об’єднаних Націй від 28 вересня 2018 року «Про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості», вважає Олександр Захарчук.

І тут, на його думку, міг би стати у пригоді досвід інших країн, які у зв’язку з коронавірусом дещо послаблюють свої кордони та вимоги щодо проведення сертифікації насіння для весняної сівби.

До прикладу, в Італії, яка щороку експортує насіння на близько чверті мільйона євро на рік, скасували обмеження на експорт. Це означає, що ніяких обмежень експорту насіння в останні дні немає. Таким чином навіть в умовах карантину ЄС захищає схему вільної торгівлі між країнами – членами Європейського Союзу.

В Іспанії ж сільськогосподарське виробництво, тваринництво і аквакультура, а також рибальство, трансформація сільськогосподарської і рибної продукції, ветеринарні центри та клініки, транспортування і розподіл продуктів харчування, а також їх комерціалізація через роздрібний продаж споживачеві утворюють ланцюги поставок продуктів харчування, чия діяльність має бути гарантована навіть у стані карантину.

Це означає, що діяльність агропродовольчих компаній в цілому, включаючи сільське господарство, тваринництво, водне господарство і рибальство, повинна зберігатися, а також діяльність тих компаній, які, в свою чергу, надають їм необхідні матеріально-технічні ресурси для їх  сільськогосподарської діяльності.

Україна, щоб не лишитися восени «без хліба», повинна вже зараз реалізувати цілу низку тимчасових заходів, спрямованих на забезпечення агротоваровиробників насіннєвим матеріалом, зокрема: скасувати усі заборони на ввіз та продаж насіння та його компонентів; забезпечити проходження усіх логістичних потоків, щоб не загрожувати сільськогосподарській виробничій діяльності; надати посильну допомогу для закупівлі насіння малим та середнім товаровиробникам. Лише у цьому разі можна буде забезпечити продовольчу безпеку нашої держави та значні експортні можливості у 2020 році та надалі, підсумував Олександр Захарчук.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 34 71
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз

За прогнозом науковців Інституту аграрної економіки, у 2020 році врожай гороху перевищить показник минулого року на 20 % і складе 687,4 тис. т, а виробництво гречки зросте на 13,3 %– до 96,4 тис. т, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, презентуючи чергову розробку наукового колективу під керівництвом академіка НААН Віктора Меселя-Веселяка «Прогноз виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у 2020 році (лютий 2020 року)».

За його словами, серед продукції зернової групи також прогнозується збільшення врожаю жита – до 355,4 тис. т (+6,7 %), а ярої пшениці – до 696,8 тис. т (+5,3 %).

Практично на рівні 2019 року збережеться виробництво рису – 54,5 тис. т, тобто на 0,2 % менше минулого року, зазначив науковець.

Збільшення врожаю прогнозується по культурах, які торік відновили свою прибутковість, пояснив Юрій Лупенко.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, торік рентабельність виробництва гороху склала 12,2 %, тоді як у 2018 році ця культура була збитковою (рентабельність (-5,4 %). Аналогічна ситуація і по гречці, рентабельність якої минулого року склала 6,5 % проти (-17,2 %) у 2018 році. Рентабельність виробництва жита сягнула у 2019 році рекордних 43,2 % (!) проти (-2,2%) у попередньому році, нагадав експерт.

По решті зернових культур прогнозується зменшення обсягів врожаю. В цілому зменшення виробництва зернових культур прогнозується на рівні 7,7 млн т, що на 10,3 % менше, ніж у 2019 році. Втім, обсяги врожаю – 67,3 млн т – стануть третім результатом за всю історію України і суттєво не вплинуть на насичення внутрішнього ринку, підсумував Юрій Лупенко.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 34 71
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз

Минулого року Україна закупила насіння олійних на суму 340 млн дол. США, що на 0,2 % менше, ніж у 2018 році, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов. Що стосується кількісних обсягів закупівель по даній групі продукції, вони зросли на 1,7 %, досягнувши близько 84 тис. т.

За словами експерта, основним постачальником насіння олійних культур в Україну стали США (28,0 %), потіснивши на друге місце Туреччину (16,8 %). Крім цих двох країн, варто відзначити закупівлі у Франції (11,9 %), Німеччині (9,9 %), Індії (5,6 %), Іспанії (4,5 %) та Бразилії (3,0 %).

Таким чином, на ці держави припало майже 4/5 від загальної вартості імпорту насіння олійних в Україну, зауважив науковець.

Традиційно найбільшим попитом серед продукції даної групи в Україні користується насіння соняшника. Торік за кордоном закупили 33 тис. т цього виду насіння на суму 249 млн дол. США.

Зважаючи на існуючі тенденції, насіння олійних культур й цього року залишиться однією з ключових статей вітчизняного аграрного імпорту, підсумував Микола Пугачов.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 34 71
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз

Запровадження в Україні пов’язаних із коронавірусом COVID-19 карантинних заходів є каталізатором, який прискорить всебічне запровадження інновацій, здатних мінімізувати втрати економіки під час пандемії. Йдеться, перш за все, про електронні котеджі та хмарні технології, зазначив завідувач відділу організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Мирослав Козак.

За його словами, дистанційна форма роботи виникла із запровадженням цифрової економіки і поступово набувала поширення у світі, переважно в сфері ІТ, рітейлу, бухгалтерських послуг, агентств знайомств, консалтингових фріланс послуг тощо.

Втім, із розповсюдженням коронавірусу та запровадженням жорстких карантинних заходів по всьому світі даний напрям набув надзвичайної актуальності, насамперед, для мінімізації втрат економіки. Таким спосіб роботи почали розглядати навіть ті роботодавці, які досі його не сприймали, наголосив експерт.

На його думку, сучасний рівень розвитку комунікацій в Україні робить можливим переміщення співробітників зі своїх робочих місць до домівок для дистанційного виконання робочих функцій, а у деяких випадках – й у повному обсязі.

З огляду на це, зазначив науковець, особливої актуальності набувають «помешкання за принципами електронного котеджу». У майбутньому вони можуть стати конкурентною перевагою при влаштуванні на роботу, адже підприємства, співробітники яких мають такі помешкання не відчують зміни при переході на дистанційну форму роботи.

Зміни поняття «робота/робоче місце», що відбуваються нині, в подальшому поглиблюватимуться – нинішній епідемічний стан лише прискорить такі зміни.

У майбутньому ще на етапі проектування домівок обов’язковим буде закладання елементів електронного котеджу, основними з яких є: локальна мережа, персональний комп’ютер для кожного члена сім’ї, домашній сервер (мережевий дисковий накопичувач), принтер, сканер, доступ до швидкісного інтернету, місце для виходу on-line, переконаний Мирослав Козак.

При цьому слід пам’ятати, зазначив він, що для забезпечення роботи великої кількості підприємств та організацій важливим є спільний доступ до електронних документів. Як правило, на підприємствах робочі місця співробітників підключені до серверів компаній у вигляді клієнтів.

Дистанційна форма роботи потребує відділеного доступу до мережі, а відтак і відповідних знань, якими співробітники не завжди володіють. В цій ситуації стрімко зростатиме використання хмарних технологій, які надають спільний доступ та потребують мінімальних затрат і вмінь, вважає науковець.

Очевидно, що вірусні загрози такого масштабу як COVID-19 призведуть до змін таких інституцій як помешкання, сім’я, освіта, робота, робочий час тощо. За таких умов відсутність прив’язаності до робочого місця буде розглядатися як один із заходів боротьби з поширенням вірусів та зменшення ризиків спаду економіки, підсумував Мирослав Козак.

Довідка

Електронний котедж – унікальна форма реалізації трудової діяльності шляхом переміщення робочого місця у спеціально обладнане житло працівника. Облаштування своїх помешкань за принципом електронного котеджу було описано у «Третій хвилі» Е. Тоффлера ще у 1980 році.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 34 71
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз

За результатами проведеного науковцями Інституту аграрної економіки опитування, компанії-експортери українських зернових і олійних культур не будуть закуповувати продукцію рослинництва врожаю 2020 року, що містить залишки хлорпірифос та хлорпірифос-метил, поінформував науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Артем Педорченко.

Це пов’язано зі змінами законодавства Європейського Союзу, що стосуються заборони використання інсектицидів з діючими речовинами хлорпірифос та хлорпірифос-метил і набули чинності у лютому 2020 року, пояснив експерт.

За його словами, в Україні препарати з вмістом цих речовин активно використовуються як інсектициди для обробки посівів більшості культур та дезінфекційні засоби для зернових складів. Проте вони негативно впливають на здоров’я людини.

Згідно з новими європейськими нормами, забороняється ввезення до країн ЄС агропродукції – ячменю, кукурудзи, пшениці, інших зернових та олійних культур – яка містить залишки хлорпірифосу та хлорпірифос-метилу, що перевищують 0,01 мг/кг, зазначив науковець.

Щоб запобігти зменшенню обсягів поставок українського збіжжя до країн – членів ЄС, які займають значну частку в структурі експорту агропродукції України, вітчизняним сільгосптоваровиробникам слід враховувати нові вимоги європейського законодавства при плануванні обробки полів, а також місць зберігання сільгосппродукції, підсумував Артем Педорченко.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 34 71
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз

За прогнозом науковців Інституту аграрної економіки, у 2020 році обсяги виробництва зернових та зернобобових культур в Україні складуть 67,4 млн т. Це на 7,7 млн т або на 10,3 % менше за історично рекордний урожай зернових у 2019 році, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, презентуючи чергову розробку наукового колективу під керівництвом академіка НААН Віктора Меселя-Веселяка «Прогноз виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у 2020 році (лютий 2020 року)».

Таке зниження відбудеться переважно за рахунок зменшення виробництва озимої пшениці – до 24,2 млн т (-12,5 %), кукурудзи на зерно – до 32,2 млн т (-10,3 %), а також ячменю – до 8,1 млн т (-8,7%), пояснив Юрій Лупенко.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

Риба та морепродукти традиційно входять до топ-3 основних видів імпортованого до України агропродовольства. У 2019 році частка продуктів цієї групи у структурі зарубіжних поставок сільгосппродукції до України склала 10,6 %, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За даними Державної служби статистики, у 2019 році обсяги імпорту продукції групи «Риба, ракоподібні і молюски» становили 645 млн дол. США. Це на 17 % перевищило вартість закупівель цього виду агропродовольства у 2018 році, зауважив експерт.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

Виробництво валової продукції тваринництва, яке помірно зростає вже четвертий рік поспіль, за прогнозом науковців Інституту аграрної економіки, збільшиться у 2020 році порівняно з показниками минулого року на 0,6 %, тоді як торік цей ріст складав 0,4 %, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, презентуючи чергову розробку наукового колективу під керівництвом академіка НААН Віктора Меселя-Веселяка «Прогноз виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у 2020 році (лютий 2020 року)».

Втім, зростання виробництва забезпечує виключно продукція птахівництва, констатував Юрій Лупенко. Вирощування птиці зросте порівняно з 2019 роком на 8,7 % –до 2095,2 тис. т, а виробництво яєць збільшиться до 17, млрд. шт. (+3,1 %).

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

У 2019 році найбільша частка (11%) у структурі зарубіжних поставок сільгосппродукції до України припала на продукцію групи «Плоди та горіхи» – за рахунок цитрусових, бананів та інші екзотичних плодів, зазначив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За даними Державної служби статистики, у 2019 році обсяги імпорту плодів та горіхів становили 673 млн дол. США. Це майже на 28 % перевищило показник 2018 року у 526 млн дол. США, поінформував науковець.

Детальніше

   

Сторінка 1 з 43

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>