Прес-релізи

Скачати прес-реліз

У 2023 році збереглася загальна тенденція до скорочення обсягів імпорту агротехніки до України, поінформував старший науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ярослав Навроцький.

За його словами, за 2023 рік зменшилися показники митної вартості переважної більшості видів імпортованої агротехніки, за винятком окремих її видів, зокрема плугів, дискових борін, тракторних косарок та пресів для соломи або сіна.

Якщо за 2022 рік до України ввезено сільськогосподарських тракторів митною вартістю 314,8 млн дол. США, то за минулий рік – 299,6 млн дол. США (-4,8%).

Ще більше скоротилися обсяги імпорту збиральної техніки: з 281,3 млн дол. США у 2022 році – до 245,9 млн дол. США (- 12,6%): у 2023 році. У 2023 році спостерігається значне скорочення імпорту комбайнів зернозбиральних: з 177,4 млн дол. США 2022 року – до 131,2 млн дол. США (-26,0%) торік.

Майже не змінився, обсяг імпорту машин для підготовки або оброблення ґрунту: з 190,3 млн дол. США у 2022 році – до 188,9 млн дол. США (-0,73 %) торік.

Більш ніж на чверть скоротився імпорт розкидачів органічних та мінеральних добрив. Якщо у 2022 році до України було ввезено цього виду агротехніки митною вартістю  4,8 млн дол. США, то торік– на суму 3,5 млн дол. США (-27,1%).

Імпорт посівної техніки скоротився за цей період на 3,9%: з 79,8 млн дол. США у 2022 році до 76,7 млн дол. США минулого року.

Водночас за цей період зросли обсяги імпорту плугів: з 11,3 млн дол. США – до 14,2 млн дол. США (+30,7%).

Майже на третину більше проти показників 2022 року ввезено у 2023 році до України борін дискових – на суму 19,6 млн дол. США (+30,7 %).

За цей же період зросла митна вартість імпорту косарок тракторних навісних і причіпних: з 3,9 млн дол. США – до 5,3 млн дол. США (+35,9%).

Імпорт пресів для соломи або сіна, включаючи прес-підбирачі, також збільшився – з 5,1 млн дол. США у 2022 році до 6,8 млн дол. США (+33,3%) у 2023 році.

Через кризу прослідковується тенденція до оновлення більш дешевої та/або менш технологічної вживаної техніки. Аграрним підприємствам цілком по кишені придбати порівняно недорогу та просту нову ґрунтообробну техніку (плуги, борони), або більш складну, вживану техніку, доступну по ціні (трактори, комбайни).

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, спадна тенденція щодо імпорту агротехніки буде зберігатися і у 2024 році – в межах 5 %, та щонайменше до закінчення повномасштабної агресії рф на території України, хоча темпи її будуть сповільнюватися.

Спричинена воєнними діями нестабільність економіки, що проявляється в інфляційних процесах, падінні курсу гривні, падінні цін на аграрну продукцію, зростанні логістичних витрат, обмеженні експорту вітчизняної продовольчої продукції Європейським Союзом, проблемах з забезпеченням виробництва кваліфікованими кадрами через мобілізацію, не сприяє оновленню матеріально-технічної бази аграрних виробників та стабілізації і розвитку аграрного сектору економіки в цілому, зазначив науковець.

Для подолання негативних наслідків впливу війни та активізації оновлення матеріально-технічної бази аграрного виробництва сучасною вітчизняною технікою необхідно створення сприятливого інвестиційного клімату для залучення капіталовкладень у розвиток та відновлення її виробництва, а також організацію виробництва іноземної інноваційної, високопродуктивної та екологічної техніки через застосування державних програм підтримки вітчизняного аграрного виробництва та сільськогосподарського машинобудування, зокрема, кредитної програми 5-7-9 та програми часткової компенсації вартості техніки, підсумував Ярослав Навроцький.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 257 94 91
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз

Минулого року на зарубіжні ринки було вивезено 44,8 млн т українського збіжжя, що на 16 % перевищило показник 2022 року. Протилежна тенденція спостерігалась торік стосовно виручки від експорту зерна. 2023 року вона склала 8,3 млрд дол. США, зменшившись на 9 %. Тобто, експортні ціни для України відобразили ситуацію на глобальному ринку, адже Індекс цін ФАО на зернові культури в 2023 році знизився більш ніж на 15 %, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Микола Пугачов.

За його словами, незважаючи на триваючу війну, активні бойові дії та цілеспрямовані обстріли нашої портової інфраструктури, у порівнянні з 2022 роком фіксувалось збільшення кількісних обсягів поставок основних товарних позицій продукції цієї групи.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

Національне насінництво за рахунок гібридного насіння національної та іноземної селекції, виробленого в Україні, нарощує експорт насіння зернових та олійних культур. За 2023 рік його обсяг у 1,5 рази перевищив відповідний показник попереднього року у 77,2 млн дол. США і становив 119,5 млн дол. США, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

За його словами, у структурі українського експорту насіння зернових та олійних культур традиційно домінує кукурудза, яка займає у ньому 97,4 %.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

Загалом 2023 року поставки вітчизняної сільгосппродукції до Європейського Союзу становили 12,6 млрд дол. США, тобто лише на 0,5 млрд дол. США (-3,8 %) менше рекордного показника 2022 року у 13,1 млрд дол. США. Це другий за вартістю результат за часів Незалежності України, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

За його словами, товарна структура вітчизняних поставок до Європейського Союзу значною мірою повторює загальну. У ній 82 % припадає на експорт зернових та олійних культур, олії та жирів, залишків переробної промисловості.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

За даними Державної митної служби, у 2023 році в Україну було ввезено агропродукції на 7,1 млрд дол. США. Це майже на 13 % більше, ніж у 2022 році, коли імпорт агропродовольчої продукції склав 6,3 млрд дол. США, поінформував провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Богдан Духницький.

За його словами, країни – члени ЄС утримали торік свої позиції основного постачальника сільськогосподарської продукції до України.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

2023 року частка агропродовольчої продукції в загальному експорті України збільшилася до 62 % у порівнянні з 53 % 2022 року, традиційно зберігши лідерство у його товарній структурі і ставши максимальною за часи незалежності нашої держави, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

За його словами, характерною рисою минулого року для вітчизняного аграрного сектору економіки стало сповільнення темпів зниження обороту зовнішньої торгівлі. Якщо у 2022 році проти 2021 року в результаті скорочення як експорту, так і імпорту, він зменшився на суму в понад 6 млрд дол. США, то торік відносно 2022 року оборот імпортно-експортних операцій зменшився лише на 0,7 млрд. дол. США.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

У 2023 році, як торік, українці будуть відзначати Різдво Христове в умовах воєнного стану.

Для тих, у кого буде можливість, приготувати 12 традиційних страв для святкової вечері, науковці Інституту аграрної економіки порахували вартість різдвяного столу 2023 року за середніми цінами супермаркетів України станом на середину грудня цього року. За їх розрахунками різдвяне меню зі страв, які є традиційними для такого столу середньостатистичної родини: кутя і узвар, смажена риба, вінегрет, вареники (з картоплею, з капустою, з вишнями), тушкована капуста, борщ пісний з квасолею, смажена картопля, овочі свіжі і солоні обійдуться в розрахунку на середньостатистичну родину близько 969,74 грн, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

За даними Державної митної служби, у січні-листопаді 2023 року наша країна продала на зовнішніх ринках агропродовольчої продукції (групи 1-24 УКТЗЕД) на суму 19637 млн дол. США, що на 7 % менше, ніж за відповідний період 2022 року, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

Втім, зауважив він, агропродовольча продукція зберігає домінуючі позиції в загальному експорті України. Зараз її частка становить 60 %.

Основою аграрного експорту нашої країни традиційно виступають зернові та олійні культури, олія, залишки харчової промисловості, м’ясо і субпродукти, на які припадає 87 % його вартості.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

Вже другий рік поспіль Україна відзначатиме Новий рік в умовах воєнного стану. Втрата рідних і близьких на війні, втрата житла і майна на окупованих ворогом територіях не дозволить багатьом українським родинам відзначити свято традиційно. Для тих, у кого буде така можливість, у тому числі й приготувати традиційні страви, науковці Інституту аграрної економіки порахували вартість новорічного столу 2024 року за середніми цінами супермаркетів України станом на початок грудня 2023 року. За їх розрахунками новорічне меню зі страв, які є традиційними для столу середньостатистичної родини: салати, м’ясні та рибні продукти, овочі, фрукти, хлібобулочні та кондитерські вироби, напої тощо обійдуться на родину з 4-х осіб близько 2879,15 грн, тобто на 8,4 % дорожче, ніж торік, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За його словами, розрахунки науковців Інституту аграрної економіки свідчать, що салат «Олів’є» (3 кг продуктів традиційної рецептури) обійдеться у 285,46 грн. Це на 1,3 % більше, ніж при святкуванні Нового 2023 року. Найдорожчими інгредієнтами страви в цьому році стали: ковбаса – 127 грн за 0,5 кг (зростання цін на 10 % в залежності від виробника), солоні огірки – 38 грн за 200 г (+9,2 %), 180 г майонезу – 22,90 грн (+6,9 % в залежності від марки). На картоплю ціна в цьому році зросла порівняно з минулим роком на 75,9 %, але за 5 шт. (840 г) ми заплатимо лише 11,68 грн. Ціна зеленого горошку залишилася на рівні минулого року – 45 грн за 0,5 кг. На решту складових салату ціни знизилися: 6 шт. яєць коштують 34,56 грн (зменшення ціни на 22,2 %), 2 морквини (380 г) – 3,33 грн (на 55,3 %), 2 цибулини (230 г) – 2,99 грн (на 54,4 %).

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

У жовтні 2023 року середні споживчі ціни на продукти харчування зросли проти вересня на 1 %, припинивши тим самим своє зниження, яке тривало з липня поточного року. Найбільше зросли ціни на овочі (+14,0 %), яйця (+10,1 %) та молоко (+2,1 %), поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи оприлюднені Держстатом дані про інфляцію на споживчому ринку за жовтень 2023 року.

Крім зазначених продуктів, зазначив він, також зросли ціни на масло вершкове – на 2,9 %, молочні суміші для дитячого харчування – на 2,5 %, сметану жирністю до 15 % – на 2,2 %, м’які сири жирні – на 1,9 %, сало – на 1,6 %, яловичину – на 1,4 %. В межах  одного відсотка також збільшилися ціни на хліб, манні та ячні крупи, птицю (тушки та філе), морожену рибу.

Детальніше

   

Сторінка 1 з 62

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>