Прес-релізи

Скачати прес-реліз українською, на русском языке

За останніми повідомленнями Державної служби статистики України, обсяг освоєних (використаних) капітальних інвестицій в аграрний сектор економіки за січень−грудень 2018 року порівняно з попереднім роком у цінах відповідних років збільшився на 14,0%. Втім, з урахуванням інфляції їх реальний приріст становив лише 8,5%, зауважив провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кісіль.

За його словами, це найнижчий показник темпів приросту капітальних інвестицій за останні три роки: у 2016 році він становив 49,5%, а у 2017 році – 30,7%.

Такий характер динаміки капітальних інвестицій на розвиток аграрного сектору за останні роки обумовлений комплексом факторів, у складі яких дія негативних посилюється, підкреслив експерт.

Насамперед, зазначив він, в умовах війни бюджетні витрати на підтримку агровиробників скорочуються. В умовах нестабільності агрокомпанії надають перевагу інвестиціям у приріст оборотних активів, які хоча й приносять швидкі вигоди, але звужують перспективи стратегічного розвитку. Через підвищений рівень ризиків великі агроформування виводять інвестиційні ресурси у більш безпечні для їх капіталу зони.

Інвестиційна діяльність малого агробізнесу, який є одним з найважливіших чинників розвитку, уповільнена.

Крім того, ставки відсотків по кредитах вищі за рентабельність витрат по більшості інвестиційних проектів.

Надходження прямих іноземних інвестицій майже припинилося, а обсяги залучення зовнішніх джерел для фінансування інвестиційних проектів значно скоротилися.

Незважаючи на посилення негативних чинників виробництво продукції сільського господарства порівняно з харчовою промисловістю поки що залишається інвестиційно привабливим, акцентував науковець.

У 2018 році на гривню капітальних інвестицій у виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів припало 2,81 грн відповідних витрат у сільське господарство, мисливство та надання пов'язаних із ними послуг, поінформував Микола Кісіль. Для порівняння, цей показник 2009 року становив − 1,00 грн/грн; 2012 року − 1,40 грн/грн; 2015 року − 2,16 грн/грн; 2017 року − 2,35 грн капітальних інвестицій у сільське господарство, мисливство та надання пов'язаних із ними послуг на 1 грн капітальних інвестицій у виробництво харчових продуктів.

За прогнозними передбаченнями науковців Інституту аграрної економіки, точка рівноваги в пріоритетності сільського господарства і харчової промисловості матиме місце у 2025 році.

Аграрне виробництво впливає на розвиток усієї економіки. Про це свідчить коефіцієнт кореляції – 0,6 – між показниками інвестицій на 1 га сільськогосподарських угідь і валового регіонального продукту. З огляду на це уповільнення інвестиційної діяльності в сільському господарстві обумовлює відповідні зміни у динаміці розвитку економіки України, вважає вчений.

Тому навіть за несприятливих умов, що склалися, доцільно здійснювати додаткові заходи щодо активізації інвестиційних процесів у аграрній сфері. Адже це викликатиме позитивні мультиплікативні ефекти в інших секторах економіки. Слід також пам’ятати, що підтримка розвитку аграрного сектору економіки і сільських територій була найважливішою складовою економічної політики усіх країн, які досягли успіху в розвитку, підсумував Микола Кісіль.

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 3112
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Забезпеченість вітчизняних аграріїв насінням українського походження є досить високою. Україна могла б щорічно експортувати близько 1,0 млн т насіння зернових культур для сівби, вважає завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

На його думку, задовольнивши внутрішню потребу в насінні і садивному матеріалі по всіх сільськогосподарських культурах, крім кукурудзи, соняшника та зернобобових, Україна має потенціал нарощування експорту цього виду агропродукції до 1,5 млрд дол. США. Наразі ж за кордон щорічно поставляється насіння на суму лише від 10 до 20 млн дол. США.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Закупівля якісного насіннєвого матеріалу олійних за кордоном – переважно насіння соняшнику – є постійною та однією з найбільших статей витрат вітчизняного імпорту. Торік Україна закупила його понад 82 тис. т на суму 341 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов. В цілому по даній групі продукції це на 10% перевищило показник 2017 року, коли українські аграрії закупили цього виду насіння на 309 млн дол. США.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Продукція групи «Плоди та горіхи» – за рахунок екзотичних фруктів – традиційно входить до топ-3 основних видів імпортованого до України агропродовольства, зазначив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За даними Державної служби статистики, у 2018 році обсяги імпорту плодів та горіхів становили 526 млн дол. США. Це більш ніж на 10% перевищило показник 2017 року у 477 млн дол. США, повідомив науковець.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

У 2018 році найбільша – 10% – частка у структурі зарубіжних поставок сільгосппродукції до України припала на рибу та морепродукти, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За даними Державної служби статистики, у 2018 році обсяги імпорту продукції групи «Риба, ракоподібні і молюски» становили 550 млн дол. США. Це на 21% перевищило вартість закупівель цього виду агропродовольства у 2017 році, зауважив експерт.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

За три роки функціонування зони вільної торгівлі з ЄС експорт агропродовольчої продукції з України до країн Європейського Союзу збільшився у півтора рази: з 4,2 млрд дол. США у 2016 році – до 6,3 млрд дол. США 2018 року, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, поставки вітчизняної агропродовольчої продукції до Європейського Союзу у 2018 році здійснювалися, як і в попередні роки, в основному до семи країн: Іспанії, Польщі, Нідерландів, Італії, Німеччини, Бельгії та Франції. Сумарна частка цих країн становить 80% у загальному експорті сільгосппродукції до ЄС.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

За даними Державної служби статистики, у 2018 році в Україну було ввезено агропродукції на 5,5 млрд дол. США. Це на 17,4% більше, ніж у 2017 році, коли імпорт агропродовольчої продукції склав понад 4,6 млрд дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, позицію основного постачальника сільськогосподарської продукції до України третій рік поспіль утримують країни – члени ЄС. Вартість поставок з Європи минулого року збільшилася з 2274 млн дол. США 2017 року до 2695 млн дол. США торік. Частка європейських країн склала близько половини вітчизняного імпорту агропродовольства – 49,3%.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

У 2018 році взаємна торгівля сільськогосподарською продукцією між Україною і Європейським Союзом встановила рекорд, наблизившись до 9,0 млрд дол. США, що на 11,4% перевищило показник 2017 року, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов. При цьому додатне сальдо становило 3,6 млрд дол. США.

За його словами, головними європейськими партнерами для України залишились Нідерланди, Польща, Іспанія, Німеччина, Італія і Франція. Ці країни створюють близько 73% сумарного вітчизняного торгівельного обороту агропродовольством з Європейським Союзом.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

У товарній структурі вітчизняного експорту традиційно переважає продукція рослинництва. Головними продуктами у ній, крім зернових, є олійні культури та рослинна олія.

За даними Державної служби статистики України, у 2018 році вартість експорту насіння олійних культур склала 1,9 млрд дол. США. Це на 6% менше, ніж 2017 року, зазначив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

Обсяги поставок цієї продукції на зовнішні ринки знизились на 7,5% – до 4,8 млн т.

При цьому обсяги експорту ріпаку у натуральному виразі сягнули торік рекордної для України позначки у 2,4 млн т, поінформував науковець.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Характерною тенденцією 2018 року стало посилення позицій м’ясопродукції українського виробництва на міжнародному ринку за рахунок курятини, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, торік був досягнутий абсолютний рекорд за обсягами експорту цього виду м’ясної продукції – 329 тис. т м’яса птиці.

2018 року завдяки триваючій широкій географічній диверсифікації та закріпленні на нових ринках збуту після втрати російського зберігалася позитивна тенденція збільшення обсягів експорту м’яса та субпродуктів. Торік обсяги експорту продукції м’ясної групи збільшилися проти показників 2017 року на 21,6% і становили 646 млн дол. США, зазначив експерт.

Детальніше

   

Сторінка 1 з 36

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>