Прес-релізи

Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Подальше уповільнення інвестиційної активності в сільському господарстві, яке науковці Інституту аграрної економіки прогнозували ще наприкінці 2018 року, підтвердилося даними Державної служби статистики України за І півріччя 2019 року, зазначив провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кісіль.

У січні-червні 2019 року капітальні інвестиції у сільське господарство склали 23333,8 млн грн, тобто лише на 83,1% проти відповідного періоду 2018 року, поінформував експерт.

При цьому частка сільського господарства у загальному обсязі капіталовкладень по державі, які зросли на 7,5%, навпаки, скоротилася з 12,8% до 10,0%.

Натомість капітальні інвестиції у виробництво продукції харчової промисловості за шість місяців 2019 року порівняно з відповідним періодом 2018 року зросли на 52,7%.

Незважаючи на значний інвестиційний спад у сільському господарстві воно поки що зберігає пріоритетність в інвестиційному циклі Саймона Кузнеця, підкреслив Микола Кісіль. Так, на 1 грн капітальних інвестицій вкладень у харчову промисловість у січні-червні 2019 року припадало 1,65 грн цих вкладень у сільське господарство. Порівняно з відповідним показником січня-червня минулого року, який становив 2,82 грн, рівень цієї пріоритетності суттєво знизився.

Інвестиційний спад у сільському господарстві відбувається, зокрема, по найбільш цінних довгострокових біологічних активах рослинництва і тваринництва. Їх частка у вкладеннях в економіку зменшилася з 1,9% у 2015 році до 1,0% за січень-червень цього року. Втім, цей негативний процес дещо компенсується подвійним зростанням питомої ваги інвестицій у землю, зауважив вчений.

На його думку, існує чимало причин значного уповільнення інвестиційної діяльності сільськогосподарських виробників, абсолютна частка капітальних інвестицій яких здійснюється за рахунок власних джерел фінансування.

Серед них, зокрема, загальне погіршення умов для цієї діяльності, посилення ризиків, очікування інвесторів на подальше зниження рівня окупності витрат по їх проектах, високі ставки по інвестиційних кредитах, відсутність дієвої державної політики щодо підтримки сільськогосподарських виробників, особливо малого агробізнесу та економічної діяльності селянських господарств, втрата більшістю національних агрокомпаній довіри на фондових ринках, недостатньо ефективний інвестиційний менеджмент агрокомпаній тощо.

Однак оскільки сільськогосподарське виробництво, яке використовує відновлювані джерела космічної енергії, води, вітру і землі, також дає продукцію у більшість сфер економіки, інвестиційний спад у ньому може викликати негативні результати в економіці.

Аби мінімізувати можливі негативні наслідки, необхідно сформувати сприятливу для розвитку аграрної сфери стратегію держави та нарешті розпочати проводити відповідну аграрну політику. Вже при формуванні бюджету на наступний рік слід передбачити дієві заходи щодо призупинення інвестиційного спаду в сільському господарстві, підсумував Микола Кісіль.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 34 71
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Орендна плата за сільськогосподарські землі в Україні перевищила рівень окремих країн Європейського Союзу, поінформувала заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська.

За її словами, нині середньорічна орендна плата за землі сільськогосподарського призначення в Україні для земель державної власності досягла 120 євро/га, приватної – 100-105 євро/га. При цьому вона перевищила плату за орендовані угіддя у Словаччині (50 євро/га), Латвії (57 євро/га), Естонії (58 євро/га), Хорватії (69 євро/га), Литві (99 євро/га) та Чехії (104 євро/га), а також наближається до рівня відповідного показника у Словенії (134 євро/га), Іспанії (148 євро/га), Угорщині (160 євро/га) та Швеції (160 євро/га).

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

За І півріччя 2019 року середня вартість гектара оренди, досягнута на електронних земельних торгах (аукціонах), склала по Україні 4,4 тис. грн або 26,6% від нормативної грошової оцінки (НГО), поінформувала заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська.

За результатами досліджень науковців Інституту аграрної економіки, найвища вартість оренди одного гектара сільськогосподарських угідь державної власності зафіксована на Кіровоградщині – 8,4 тис. грн, а найнижча – 0,9 тис. грн – на Закарпатті.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Рентабельність виробництва молока у сільськогосподарських підприємствах у 2018 році зменшилась до 16,1% з рекордного за останні 25 років рівня 2017 року у 26,5%, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи нещодавно оприлюднені дані Державної служби статистики України щодо рівня рентабельності виробництва продукції сільського господарства в сільськогосподарських підприємствах.

При цьому виробництво м’яса великої рогатої худоби знову стало збитковим (мінус 7,7%), тоді як у 2017 році вперше з 1994 року було рентабельним на рівні 3,4%. Проте молоко, як і у 2016-2017 роках, залишилось найбільш рентабельною продукцією у тваринництві, зазначив науковець.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

За січень-червень 2019 року в електронних земельних торгах, на яких агротоваровиробники можуть придбати право оренди на землі сільгосппризначення державної власності терміном на 7 років, взяли участь 5,5 тис. осіб, поінформувала заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська.

За її словами, за один лот у середньому конкурували 4 учасники.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Виробництво переважної більшості рослинницької продукції у сільськогосподарських підприємствах у 2018 році було прибутковим, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи нещодавно оприлюднені дані Державної служби статистики України щодо рівня рентабельності виробництва продукції сільського господарства в сільськогосподарських підприємствах.

За його словами, найбільш рентабельним стало виробництво шишок хмелю (60,9%) та насіння соняшника (32,5%).

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

У січні-червні 2019 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом збільшився майже на чверть (+23%) – до 4,8 млрд дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

При цьому, зазначив він, одночасне зростання експорту та імпорту спричинили збільшення позитивного для України сальдо до 1,9 млрд дол. США у порівнянні з І півріччям 2018 року.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Рівень рентабельності операційної діяльності підприємств сільського, лісового та рибного господарства за 2018 рік склав 17,9%. Цей показник – найнижчий з 2014 року і на 4,5 відсоткових пункти менший, ніж у 2017 році (22,4%). При цьому торік галузь одержала рекордний (!) врожай зернових і зернобобових культур – 70,06 млн т (у 2017 році – 61,9 млн т), зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи нещодавно оприлюднені дані Державного комітету статистики України щодо фінансових результатів підприємств за видами економічної діяльності.

За його словами, 2015 року, коли галузь мала найменший за останні 5 років врожай зерна (60,1 млн т), рівень рентабельності операційної діяльності сільськогосподарських підприємств складав 41,7%.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

У І півріччі 2019 року експорт продукції м’ясної групи збільшився проти січня-червня 2018 року майже на 20% – до 364 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, позитивних зрушень в експорті м’яса та субпродуктів вдалося досягти завдяки двом чинникам.

Перш за все, це триваюча широка географічна диверсифікація та закріплення на нових ринках збуту після втрати російського. Якщо ще у 2015 році позиції основного імпортера українського м’яса та субпродуктів утримувала Росія, то з 2017 року переважають поставки на ринки країн Європи, Азії та СНД, нагадав експерт.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

За січень-червень 2019 року Україна експортувала олійних культур на 619 млн дол. США, що на 5% менше показників за відповідний період минулого року, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

Основним експортним товаром цієї групи залишається соя, якої у I півріччі 2019 року продано за кордон більше 1,5 млн т на суму 500 млн дол. США – майже 81% експорту олійних. Вартість експорту 181 тис. т насіння ріпаку становить 76 млн дол. США, а 63 тис. т насіння соняшнику – 25 млн дол. США.

Детальніше

   

Сторінка 1 з 39

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>