Прес-релізи

Скачати прес-реліз

Внутрішньому ринку винопродукції загрожує експансія іноземних виробників, вважає заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Ольга Ходаківська.

За її словами, частка продажу через роздрібну мережу виробленого в Україні вина скоротилась торік до 52 %, проти 62 % у 2017 році та 85 % у 2005 році; коньячних виробів – до 65 % проти 80 %  у 2017 р.; ігристих і шампанський вин – до 60 % порівняно з 75 % у 2017 році.

Причинами цього слугувало зменшення обсягів збору й переробки винограду на виноматеріали, обмежена купівельна спроможність, експансія товарів іноземного виробництва на ринку України. Зокрема, у 2019 році на виноматеріали було перероблено лише 124 тис. т, що удвічі менше показників попередніх років – 271 тис. т у 2017 році і 274 тис. т у 2018 році.

У результаті суттєво скоротився обсяг вироблених виноматеріалів, який за оцінками 2019 року становив лише 9,9 тис. декалітрів. При тому, що у 2018 році обсяг виробництва виноматеріалів був удвічі більшим – 19,7 тис. декалітрів, поінформувала Ольга Ходаківська.

Як наслідок, внутрішній ринок заповнюється імпортною виноробною продукцією. Так, за результатами проведеного науковцями Інституту аграрної економіки дослідження, обсяг імпорту виноградного вина у 2019 році зріс до 55,7 тис. т, тоді як експорт цього виду вітчизняної агропродукції впав торік майже у 6 разів (!) – до 8,8 тис. т проти 51,4 тис. т у 2018 році. У результаті Україна має від’ємне зовнішньоторговельне сальдо – 135 млн дол. США.

Закуповуючи значну кількість вин, коньячних спиртів і інших виноматеріалів за кордоном, ми сприяємо розвитку зарубіжного виноградарства і виноробства, руйнуючи при цьому свою економіку, зауважила Ольга Ходаківська.

Для того щоб вирішити наявну проблему та не втратити існуючий вітчизняний потенціал доцільно наразі переглянути вектор державної політики щодо розвитку виноградарства та виноробства в Україні, зауважила експерт.

Його слід націлити на реалізацію комплексу заходів, який включатиме:

  • стимулювання закладки молодих виноградників шляхом надання пільг в оподаткуванні та компенсації вартості саджанців у розмірі 80-90 %;
  • підтримку вітчизняної селекції, сорти якої мають високу біоадаптивність, високу стійкість до хвороб, а за такими ознаками, як зимостійкість, посухостійкість та смакові якості здебільшогопереважають зарубіжні аналоги;
  • компенсацію витрат, понесених на створення систем краплинного зрошення;
  • усебічну підтримку брендів «Вина України», «Коньяки України» тощо;
  • прийняття й реалізація державної програми підтримки експорту винопродукції, просування її на зовнішні ринки та пошуку нових ринків збуту;
  • стимулювання розвитку гастрономічного й винного туризму, що сприятиме відновленню галузі та розвитку сільських територій;
  • формування виноградарських та виноробних кластерів;
  • захист внутрішнього ринку від низькоякісних контрафактних товарів.

Виноградарство й виноробство – це не лише смачний виноград та хороші й якісні вина. Це одна із соціально значущих галузей агропродовольчого сегменту, яка забезпечує створення робочих місць, генерування доданої вартості, наповнення бюджетів виноградарських регіонів України.

Не слід забувати і про наші конкурентні переваги. Так, виноградники і виноробні Південної Бессарабії знаходяться на одній широті з Бордо (Франція) та П’ємонт (Італія). Це найкращі кліматичні умови для виноградарства. Свої переваги мають і решта виноробних регіонів України.

Щоб врятувати виноробну галузь України варто докласти усіх можливих зусиль, аби наявний вітчизняний потенціал був реалізований повною мірою, підсумувала Ольга Ходаківська.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 34 71
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз

Найбільше у 2020 році зросло виробництво проса – на 44,7 % проти 2019 року. Проте цей приріст досягнуто виключно за рахунок розширення на 64,1 % посівних площ під цією культурою на тлі зменшення її урожайності на 12 % – до 16,8 ц/га, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи нещодавно оприлюднені дані Державної служби статистики України щодо збору урожаю сільськогосподарських культур станом на 1 листопада 2020 року.

За рахунок розширення посівних площ зросло і виробництво гречки – на 12,8 %, тоді як урожайність цієї культури зменшилась проти попереднього року на 5,9 % – до 12,7 ц/га.

Крім проса та гречки, з усіх сільськогосподарських культур зросло лише виробництво жита – на 34,1 %, вівса – на 21,1 %, овочів закритого ґрунту – на 4,9 %, картоплі – на 3,0 %, а також кользи (ярого ріпаку) - на 1,0 %. По цих культурах приріст досягнуто як за рахунок збільшення площ, так і урожайності, пояснив науковець. Причому найбільше зростання цих показників відбулося по житу озимому: посівні площі під цією культурою збільшилися на 17,7 %, а урожайність – на 13,9 %.

Проте збільшення виробництва зазначеної продукції не компенсувало спад по інших, більш вагомих культурах, зауважив Юрій Лупенко.

Загалом виробництво рослинницької продукції у січні-жовтні 2020 року зменшилось проти відповідного періоду минулого року на 16,9 %, тоді як за цей же період 2019 року був досягнутий приріст на 3,7 %. Найбільше падіння поки що спостерігається по зернових і зернобобових культурах – на 22,4 %, соняшнику – на 14,6 %, а також по сої – майже на третину.

І якщо по окремих культурах, збирання яких ще не завершилось – кукурудза, соя, показник може покращитись, то загалом вийти на показники 2019 року. вже не вдасться, спрогнозував Юрій Лупенко.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 34 71
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз

За результатами досліджень науковців Інституту аграрної економіки, обсяги перевезень сільськогосподарської продукції у І півріччі 2020 року порівняно з січнем-червнем 2019 року суттєво знизилися, поінформував старший науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» к.е.н. Ярослав Навроцький.

За його словами, обсяги перевезення зернових та продуктів помелу – єдиного універсального агропродукту, який перевозиться всіма видами транспорту у значних обсягах – зменшилися за цей період на 19,9 %.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

Визнання Європейським парламентом української системи сертифікації насіння еквівалентною вимогам ЄС дозволить Україні експортувати насіння до країн Євросоюзу, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук, коментуючи рішення, прийняте Європарламентом 7 жовтня 2020 року.

Таким чином, підкреслив він, українське насіння отримало доступ на ринок Європейського Союзу – один із найбільш привабливих і водночас найбільш захищених від іноземного насіння ринків світу. Йдеться про продаж насіння, що буде вироблене на території України, – як вітчизняної селекції, так і селекції іноземних насіннєвих компаній.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

Характер експорту насіння деяких олійних культур в Україні потребує його трансформації з метою збільшення частки експорту товарів з більшою доданою вартістю, зазначив науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Артем Педорченко.

За його словами, для насіння соняшнику ця задача в Україні успішно виконана. За рахунок введення експортного мита товар експорту було змінено з насіння на олію та шрот. В результаті відношення обсягів внутрішньої переробки до виробництва сягає майже 100%.

Водночас змінити сировинний характер вітчизняного експорту насіння ріпаку та соєвих бобів повною мірою поки що не вдається, зауважив експерт. Україна поставляє за кордон до 90% насіння ріпаку та до 70% соєвих бобів.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

За умови пропозиції продукції відповідної якості за конкурентною ціною Україна має шанс вибороти місце ключового постачальника олійних культур та продуктів їх переробки до держав – членів Європейського Союзу, вважає науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Артем Педорченко.

За даними Міністерства сільського господарства США (USDA), у 2019 році європейські країни виробили 12,4 млн т соєвого шроту, 4,7 млн т соняшникового та 12,8 млн т ріпакового шроту.

При цьому потреби ЄС складають 30,9 млн т соєвого шроту, 7,9 млн т – соняшникового і 13,1 млн т – ріпакового, зауважив Артем Педорченко. Таким чином, місцеві виробники лише на 58 % покривають потреби ЄС у цьому виді агропродукції.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

Практична реалізація положень законодавчої ініціативи, спрямованої на застосування зниженої ставки ПДВ лише на етапі поставок окремих видів сільськогосподарської продукції, – без «подовження» її дії на увесь ланцюг поставок – зумовить зниження інвестиційної активності в аграрному секторі економіки, наголосив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи ухвалення 17 вересня 2020 року Верховною Радою України проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» №3656 у першому читанні.

Попри заяви ініціаторів даного законопроєкту відносно того, що прийняття відповідного Закону «сприятиме підтримці сільгосптоваровиробництва в Україні, залученню інвестицій, оновленню основних фондів підприємств, підвищенню конкурентоспроможності вітчизняного сільського господарства» та формуванню низки інших позитивних ефектів для аграрної галузі, фаховий аналіз положень даної законодавчої ініціативи формує підстави для менш оптимістичної оцінки можливих наслідків практичної їх реалізації для сільгосппідприємств – платників ПДВ, зауважив експерт.

За його словами, будь-яка податкова новація має відповідати критерію Парето-оптимальності, згідно з яким певне законодавче рішення буде вважатись покращенням лише у випадку, коли воно приносить економічні вигоди певним економічним суб’єктам, не знижуючи суттєво можливостей розвитку або не приносячи збитків іншим учасникам економічних відносин.

У випадку із законопроектом №3656 відповідні умови не дотримані, підкреслив Леонід Тулуш. Адже запропоноване нормотворцями рішення принесе очевидні вигоди лише трейдерам. При цьому інші учасники економічних відносин в АПК – виробники, переробники та держава – понесуть певні збитки або можливості для їх розвитку будуть знижені.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

Незважаючи на те, що у пояснювальній записці до законопроєкту № 3656 зазначається, що «розвиток економічних відносин країни у напрямі зближення з ЄС передбачає приведення норм податкового законодавства до загальноєвропейських вимог», фактично положення даного проєкту нормативно-правового акту не направлені на врахування міжнародної – у першу чергу, європейської – практики з даного питання, наголосив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи ухвалення 17 вересня 2020 року Верховною Радою України проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» у першому читанні.

На його думку, реалізація положень законодавчої ініціативи навпаки віддалить практику справляння ПДВ в Україні від положень базової Директиви ЄС та acquis.

У разі практичної реалізації положень законопроекту № 3656, якими передбачено зниження ставки ПДВ на поставки окремих видів сільгосппродукції з 20 % до 14 %, порядок справляння ПДВ у сфері агропромислового виробництва знову стане унікальним і не матиме європейських, а, можливо, і світових аналогів, зауважив експерт.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

Агропродовольчі сектори нині переживають гостру інвестиційну кризу, яка охопила всю економіку України, зазначив провідний науковий співробітник відділу інвестиційного і матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кісіль, коментуючи нещодавно оприлюднені Державною службою статистики України дані щодо капітальних інвестицій у І півріччі 2020 року.

Обсяг капіталовкладень по усіх видах економічної діяльності в січні-червні цього року до відповідного періоду 2019 року склав лише 65,1 %. Такий спад характерний для інвестиційної кризи, зауважив науковець.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз

Риба та ракоподібні продовжують у значних кількостях ввозитись до України з-за кордону. За січень-червень 2020 року вартість імпорту продукції даної групи в Україну становить 295 млн дол. США. Це на 4 % більше, ніж за відповідний період 2019 року, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, основними товарними позиціями імпорту традиційно стали морожена риба (158 млн дол. США), риба свіжа або охолоджена (70 млн дол. США), рибне філе (34 млн дол. США) та різні ракоподібні (22 млн дол. США).

При цьому кількісні обсяги імпортних закупівель мороженої риби за І півріччя 2020 року скоротились проти відповідного періоду минулого року на 13 % – зі 142тис. т до 123 тис. т, тоді як решта зазначених товарних позицій демонструють зростаючу динаміку, зауважив експерт.

Детальніше

   

Сторінка 1 з 47

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>