Прес-релізи

Скачати прес-реліз українською, на русском языке

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, уточненими з урахуванням поточної динаміки, 2018 року обсяги виробництва зернових і зернобобових культур перевищать минулорічні показники на 7,0% і становитимуть 66,2 млн т, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За його словами, збільшення валового збору зернових і зернобобових спричинене переважно збільшенням урожайності кукурудзи на 25,1% – з 54,6 ц/га до 68,3 ц/га. Внаслідок цього її виробництво зросте майже на 27% і становитиме 31,3 млн т проти минулорічних 24,7 млн т.

Пшениці цього року зібрано на 4,4% менше, ніж торік – 25 млн т. Такі обсяги виробництва достатні для повного задоволення внутрішніх потреб у продовольчому зерні, зауважив академік.

Суттєве зменшення площ під гречку (-42,9%) компенсоване зростанням майже у півтора рази урожайності цієї культури – з 9,6 ц/га до 14 ц/га. Виробництво гречки очікується на рівні 151,8 тис. т, тобто на 15,9% більше, ніж 2017 року.

Після зменшення валового збору рису у 2014 році внаслідок анексії АР Крим до 50,9 тис. т його виробництво продовжує набирати обертів. 2018 року внаслідок збільшення урожайності цієї культури майже на чверть його буде зібрано 78,5 тис. т – на 22,8 % більше, ніж торік.

Також помітно виріс врожай гороху – до 825,8 тис. т (+24,8%) та ячменю – до 7505,6 тис. т (+9,4%).

Зменшення на 10% площ під просо не змогло компенсувати навіть збільшення його урожайності до 15,8 ц/га (+7,5%). 2018 року очікується зменшення виробництва проса на 2,2% – до 82,6 тис. т.

Через зменшення площ вирощування та зниження урожайності зменшиться виробництво вівса – до 437,8 тис. т (-7%), а також жита – до 407,4 тис. т (-19,4%).

Таким чином, цього року аграрії відновили зростаючу динаміку виробництва  зернових, скоріше за все знову піднімуть планку рекордного врожаю цих культур і забезпечили достатній рівень продовольчої безпеки держави, підсумував Юрій Лупенко.

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 3112
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

За січень-вересень 2018 року експорт вітчизняних зернових зменшився проти минулорічних показників за відповідний період майже на 12% і становив 28 млн т. При цьому вартісні обсяги поставок знизились лише на 2% – до 4,8 млрд дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За дев’ять місяців 2018 року за кордон було продано 11,2 млн т пшениці (2,0 млрд дол. США), кукурудзи – 13,7 млн т (2,3 млрд дол. США), ячменю – 2,5 млн т (0,5 млрд дол. США).

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, уточненими з урахуванням поточної динаміки, обсяги валової продукції сільського господарства у 2018 році збільшаться проти минулорічних показників на 5,1% і становитимуть 261,8 млрд грн (у постійних цінах 2010 року), поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Основними ринками збуту вітчизняної агропродукції залишаються чотири регіони – країни Азії, Африки, Європейського Союзу та СНД. У січні-вересні 2018 року їх сумарна частка склала майже 97% вартості українського експорту сільгосппродукції, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, у січні-вересні 2018 року зберігалася тенденція збільшення обсягів зарубіжних поставок вітчизняних продуктів харчування до країн Азії та СНД – на фоні зменшення експорту до Євросоюзу та Африки.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

За даними Державної служби статистики, у січні-вересні 2018 року в Україну було ввезено агропродукції майже на 3,9 млрд дол. США. Це на 690 млн дол. США (+20,8%) більше, ніж за 9 місяців минулого року, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, основними постачальниками агропродовольчої продукції в Україну виступають держави Європейського Союзу. Обсяги імпортних поставок з цього регіону склали 1940 млн дол. США, тобто половину закупівель.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

В умовах обмежених бюджетних можливостей ресурси державної підтримки повинні спрямовуватися лише на ті галузі сільського господарства, які з огляду на стан вирішення проблеми продовольчої безпеки та рівень доходів відповідних суб’єктів потребують стимулювання від держави і були його позбавлені в попередні роки, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи особливості розподілу дотацій сільгосптоваровиробникам у 2018 році.

На його думку, у цьому контексті участь економічно самодостатнього виробництва курятини у програмах державної фінансової підтримки є недоцільною з кількох причин.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Рівень споживання продуктів харчування в Україні свідчить про можливість розширення ємності внутрішнього ринку сільськогосподарської продукції та продовольства, що є потенційним джерелом додаткових інвестицій для галузі. Ці можливості слід враховувати при визначенні напрямків та обсягів державної підтримки галузі, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко у своєму виступі на конференції «Хто освоїть 7 мільярдів? Три господарі – три стратегії», яка була організована Українською аграрною конфедерацією у Міжнародному виставкому центрі 30 жовтня 2018 року.

За результатами розрахунків науковців Інституту аграрної економіки, обсяги ємності внутрішнього ринку сільгосппродукції та продовольства можна збільшити на 233 млрд грн. проти нинішніх 637,2 млрд грн. тільки за рахунок збільшення споживання продуктів харчування до раціональних норм, поінформував академік.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

За даними Державної служби статистики України, експорт агропродовольчої продукції у січні-вересні 2018 року залишився майже на рівні минулорічних показників за відповідний період і склав близько 13 млрд дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, частка експорту агропродовольчої продукції в загальному експорті України за результатами 9 місяців 2018 року продовжує перевищувати 37%.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Відсутність запобіжників, які обмежували б максимальні обсяги держпідтримки «в одні руки» – тобто на одну групу взаємопов’язаних суб’єктів господарювання – і у 2018 році спровокувала надмірну концентрацію бюджетних ресурсів в розпорядженні не те, що однієї бізнес-групи, а навіть одного аграрного підприємства, поінформував завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи особливості адміністрування державної фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників у поточному році.

Згідно з даними єдиного веб-порталу використання публічних коштів, станом на початок листопада поточного року за напрямом «Часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів» бюджетної програми 2801540 «Державна підтримка галузі тваринництва» реципієнтам цього виду держпідтримки вже було спрямовано 970,5 млн грн.

Із цієї суми понад 806,5 млн грн – а це 5/6 (!) вже освоєних за цим напрямом підтримки коштів, акцентував експерт, – спрямовано лише одній компанії – лідеру з виробництва м’яса птиці в Україні.

Детальніше

   
Скачати прес-реліз українською, на русском языке

Вдосконалення системи оподаткування та фінансової державної підтримки аграрного сектора економіки доцільно здійснювати в інтересах малих і середніх сільгоспвиробників, наголосив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко у своєму виступі на конференції «Хто освоїть 7 мільярдів? Три господарі – три стратегії», яка була організована Українською аграрною конфедерацією у Міжнародному виставкому центрі 30 жовтня 2018 року.

Презентуючи пропозиції Інституту аграрної економіки щодо вдосконалення оподаткування та фінансової підтримки галузі, він, зокрема, підкреслив, що спеціальні режими оподаткування доцільно зберегти для малих і середніх підприємств та сімейних фермерських господарств, тоді як великі можуть працювати на загальному режимі оподаткування.

Детальніше

   

Сторінка 1 з 33

<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>