Архів новин
Урожай-2025: чи будемо з хлібом і гречкою – коментар Олександра Нечипоренка газеті "Експрес"
В Україні почали збирати озимі пшеницю, ячмінь, горох та ріпак, якими засіяно понад 6 мільйонів гектарів. Першими в поля вийшли сільгосппідприємства південних регіонів. Цього року нарівні з воєнними ризиками справжнім випробуванням для агросектору стала несприятлива погода. То якого врожаю чекати?
За нашими прогнозами, валовий збір зернових та зернобобових культур цього року очікується на рівні 53,4 мільйона тонн, що на 5,1% менше за торішні показники. А середня врожайність буде в межах 50,1 ц/ га, майже як торік, — додає Олександр Нечипоренко, заступник директора Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”, член-кореспондент НААН. — При цьому врожайність пшениці буде меншою на 7,8%, ячменю — на 7,1%. Збільшення продуктивності передбачається щодо гречки (на 1,5%) і жита (на 2%).
Обрано нового Голову Ради молодих вчених Інституту аграрної економіки
2 липня 2025 року відбулися збори наукової молоді Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».
На порядку денному заходу стояло обрання нового Голови Ради молодих вчених наукової установи.
До участі у зустрічі були запрошені наукові співробітники, аспіранти та докторанти віком до 35 років включно та доктори економічних наук віком до 40 років включно.
В результаті відкритого голосування:
- Головою Ради молодих вчених Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» обрано д.е.н. Станіслава Василішина, провідного наукового співробітника відділу обліку та оподаткування Інституту. Відповідне рішення затверджено наказом Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» від 03.07.2025 № ОД-18.
Учасники конференції: Ключовим напрямком стратегічного розвитку Інституту аграрної економіки є подальше посилення його ролі як аналітичного та освітнього центру
Інститут аграрної економіки за часи свого існування істотно змінився. Він став центром не лише наукових досліджень, а й осередком аналітики, комунікації, освіти. Саме тут було закладено підвалини реформування аграрного сектору, розроблялися і розробляються методологічні документи, проєкти концепцій стратегічного розвитку сільського господарства та окремих його галузей, зазначив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної еяка відбулася кономіки», академік НААН Микола Пугачов, виступаючи на стратегічній конференції, 1 липня 2025 року.
Захід мав за мету обговорити інноваційні дослідження, результати діяльності та формування нового бачення майбутнього для агрохарчового сектору України, а також нагальну потребу у створенні аналітичного центру для аграрного сектору України.
В Україні цьогоріч прогнозують спад виробництва соняшнику – коментар Олександра Нечипоренка онлайн-ресурсу "Комерсант український"
Повномасштабна війна та несприятливі кліматичні умови можуть призвести до зниження валового збору соняшнику в Україні у 2025 році. Такий прогноз у коментарі «Комерсант Український» озвучив заступник директора з наукової роботи Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Нечипоренко.
За словами науковця, повномасштабне вторгнення рф на територію України суттєво скоротило обсяги посівів соняшнику.
«Повномасштабне вторгнення рф на територію України спричинило зменшення посівних площ соняшнику більше як на 20 %. Якщо у передвоєнний період – до 2022 року – засівалося в середньому близько 6,5 млн га, то нині цей показник становить трохи більше 5 млн га», – розповів він.
Напередодні Дня Конституції України науковці Інституту аграрної економіки провели збір коштів для ЗСУ
27 червня 2025 року у Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» відбувся Благодійний Ярмарок до Дня Конституції України, який мав за мету зібрати кошти для Збройних Сил України.
Співробітники установи приготували різноманітні смаколики української кухні – вареники, сало, ковбаси, налисники, пляцки, пироги, тістечка, цукерки, напої тощо, а також надали виготовлені власноруч сувеніри для продажу.
Всі зібрані від продажу наданої продукції, а також благодійні внески науковців Інституту аграрної економіки були перераховані на рахунок ЗСУ.
Доведеться платити більше: ціна на важливий продукт в Україні різко зросте – коментар Івана Свиноуса Інтернет-ресурсу "Главред"
Ціна на молоко у липні 2025 року буде формуватися під низкою взаємопротилежних чинників. Через недостатні обсяги високоґатункового молока на внутрішньому ринку, а також відсутність ефективних програм державної підтримки може зрости закупівельна ціна на молоко.
При цьому відсутній дієвий механізм державного регулювання цін на всіх етапах товароруху від виробника до кінцевого споживача. І це може призводити до порушення цінового паритету між його учасниками. Про це розповів провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" д.е.н. Іван Свиноус у коментарі Главреду.
"За прогнозними розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, в липні 2025 року буде спостерігатися тренд до зниження закупівельних цін на молоко, що надходить на молокопереробні підприємства від сільськогосподарських підприємств. Очікується, що вартість молока ґатунку "екстра" буде становити 15,8 грн/кг, без врахування ПДВ (-0,20 грн/кг проти червня), вищого ґатунку – 15,45 грн/кг (-0,25 грн/кг), першого ґатунку – 15,15 грн/кг (-0,25 грн/кг)", – розповів експерт.
Подешевшають на 15%: в Україні скоро впаде ціна на популярні продукти – коментар Інни Сало Інтернет-ресурсу "Главред"
У липні 2025 року очікується зниження ціни на овочі. Їхня вартість може впасти на 10-15%.
Про це розповіла головний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", д.е.н. Інна Сало у коментарі Главреду.
Вона зазначила, що на формування цін на плодоовочеві істотно впливають обсяги постачання, вартість зберігання і транспортування, підвищені тарифи на електроенергію для промислових виробників, а також ціни на пальне.
"Впродовж липня 2025 року очікується здешевшання овочів – до 10% проти червневих цін. Через розширення обсягів постачання та стабільний споживчий попит дещо здешевшали окремі види салатних овочів", – розповіла вона.
Експерт назвав справжні причини здорожчання чаю та кави у світі — дешевше вже не буде – коментар Богдана Духницького онлайн-ресурсу "Комерсант український"
Світові ціни на каву, чай і какао продовжують зростати. Всередині весни минулого року вартість тони какао подолала психологічну межу у 10 тис. доларів, а чашка кави в Україні подорожчала майже на чверть. У чому причини здорожчання і чи варто готуватись до нового стрибка цін —в коментарі «Комерсант Український» розповів доктор економічних наук, провідний науковий співробітник ННЦ «Інститут аграрної економіки» Богдан Духницький.
Він констатував, що останні кілька років на глобальному ринку какао, кави та чаю триває стале зростання цін. Причина — у кліматичних катастрофах, скороченні врожаю та дисбалансі між попитом і пропозицією.
«Зростання вартості чаю розпочалось влітку 2024 року, головним чином через надмірну спеку і повені в Індії. Це спричинило для країни, яка є другим в світі виробником цього виду агропродукції, зменшення виробництва на 30 % разом зі збільшенням ціни на 20 %», — пояснює експерт.
Визнання української системи сертифікації насіння олійних культур еквівалентною вимогам ЄС несе додаткові шанси та нові виклики – Олександр Захарчук
03 квітня 2025 року Європейський парламент проголосував на підтримку з надання в ЄС еквівалентності системі сертифікації та насінню олійних культур та насінню буряків, які виробляються в Україні. Це означає, що на додаток до вже сертифікованих у 2020 році насіння зернових, сорго та кукурудзи, Україна отримала право експортувати на ринок Європейського Союзу – один із найбільш привабливих і водночас найбільш захищених від іноземного насіння ринків світу – насіння соняшника, ріпаку, сої та цукрового буряка, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук.
Безперечно, зауважив науковець, рішення Європарламенту відкриває нові позитивні можливості для України, але й становить небезпеку для вітчизняного насінництва.
Глибоке перероблення: як агробізнес створює додаткову вартість для української економіки – інтерв'ю Володимира Россохи онлайн-ресурсу "Комерсант український"
“Не просто вирощувати, а створювати продукт із високою доданою вартістю в Україні”. Так в профільному міністерстві формулюють завдання для себе і української аграрної галузі. Як досягнення згадується те, що 95% соняшнику вже переробляється всередині країни, як недолік – те, що досі соя та ріпак експортуються як сировина.
Про українське агровиробництво та його реальну і потенційну додану вартість «Комерсант Український» розпитав головного наукового співробітника відділу економіки аграрного виробництва Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», доктора економічних наук Володимира Россоху.
Лідери, драйвери і рекордсмени
— Для початку зведемо поточний баланс. Скільки зараз в Україні виробляється агропродукції з високою доданою вартістю?
У 2024 році частка глибоко обробленої продукції в Україні становила 20 % експортної агропродовольчої продукції.
Сторінка 2 з 164
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>