ННЦ Інститут аграрної економіки

Україна належить до основних світових експортерів гороху.

Про це AgroPortal.ua розповів заступник директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» з наукової роботи, член-кореспондент НААН Олександр Нечипоренко.

За його словами, у 2023 році було експортовано майже 267 тис. т гороху на $71,6 млн. Це забезпечило Україні шосту позицію в глобальному рейтингу із часткою 2,5% загального продажу.

«Водночас нагадаю, що в 2019 році цей показник становив 5,6%», — уточнює науковець.

Також він зазначає, що до найбільших імпортерів українського гороху останніми роками можна віднести Туреччину, Італію, Індію, Пакистан, Бангладеш, Малайзію. 

Сукупно до цих країн спрямовується понад 62% експорту даної культури, забезпечуючи її стабільний збут.

Джерело: Джерело: AgroPortal.ua

Незважаючи на триваюче повномасштабне вторгнення рф на територію нашої держави та активні воєнні дії, товарна структура імпорту в Україну як овочів, так і фруктів, залишається типовою, включаючи звичні позиції, зазначив провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Богдан Духницький, виступаючи на конференції «VeggiFruits. Переробка овочів і фруктів», яка відбулася 28 листопада 2024 року у Києві.

Основними імпортованими овочами в Україну стали помідори, цибуля, капуста, морква, огірки, солодкий перець. На них припало приблизно 80 % кількісних обсягів закупівель з-за кордону, зазначив він у своїй доповіді «Тенденції імпорту плодоовочевої продукції в Україну».

Детальніше

Розвиток промислових підприємств вітчизняного сільськогосподарського машинобудування знаходиться під негативним впливом наслідків повномасштабного вторгнення рф на територію України, зазначив провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ярослав Навроцький.

За його словами, значна частина виробничих потужностей підприємств галузі знищена, пошкоджена, опинилася під окупацією або знаходиться у зоні бойових дій.

Ситуація погіршується через шкідливу дію суто економічних чинників, серед яких інфляційні процеси, порушення логістичних зв’язків та співпраці з постачальниками, зростання цін на енергетичні ресурси, проблеми забезпечення виробництва кваліфікованими кадрами тощо.

Детальніше

В Інституті аграрної економіки зазначають, що у 2024 році через спеку та посуху був нижчий урожай картоплі, ніж торік. Це вплинуло на формування пропозиції та ціни.

"На споживчу ціну впливає низка чинників – отриманий господарствами населення урожай, обсяги закупки картоплі посередниками у населення та оперативність її постачання у роздрібну мережу", – пояснює головний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", д.е.н. Інна Сало.

Також на ціну вплинуло зменшення посівних площ – через економічні та логістичні труднощі деякі фермери скоротили площі під картоплю, а це зменшило обсяг виробництва. А ще зросли виробничі витрати – підвищились ціни на паливо, добрива та інші ресурси.

Детальніше