Архів новин

technikaЗ часу затвердження на початку 2000‑х років національних стандартів розрив між відображенням міжнародних стандартів сучасної практики проведення оцінки і змістом національних стандартів оцінки посилився. Тому при перегляді діючих національних стандартів оцінки необхідно орієнтуватися на структуру і зміст найбільш визначних міжнародних стандартів оцінки з урахуванням специфіки їх застосування у законодавчому полі нашої країни, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» д.е.н. Олександр Захарчук.

На його думку, найбільш актуальним перегляд існуючих стандартів оцінки є для аграрного сектора аграрної економіки.

Детальніше

   

eksportУ 2020 році Україна, незважаючи на значні обмеження міжнародної торгівлі, що були пов’язані з розповсюдженням пандемії коронавірусу COVID-19, спромоглася не лише утримати високі місця у глобальних рейтингах експортерів окремих агропродовольчих товарів, а й посіла лідируючі позиції за обсягами експорту шроту і макухи, проса, ячменю, меду, ріпаку та інших видів сільгосппродукції, зазначив старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Богдан Духницький, коментуючи дані Державної митної служби та оперативну інформацію Міжнародного торгового центру (ITC).

Детальніше

   

den konstytuciiШановні колеги, щиро вітаю Вас з Днем Конституції України!

Довгий і складний шлях політичного самовизначення засвідчив невмирущу волю українців мати свою державність, бути суверенним серед інших вільних народів Європи і світу. Послідовно і мужньо крізь віки йшов до цього український народ.

Витоки конституційного мислення йдуть від видатних державотворців – Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Богдана Хмельницького, Пилипа Орлика, Михайла Грушевського, Михайла Драгоманова, Павла Скоропадського.

Детальніше

   

tulush unianНа прес-конференції УНІАН обговорили повернення ПДВ 20% на живих тварин та молоко. ПДВ 14% встановлене Законом №1115-ІХ у березні 2021 року вже призвело до подорожчання м’ясної та молочної продукції на 6-10%. М’ясокомбінати та молокопереробні підприємства через податкову дискримінацію змушені доплачувати 7,2% від закупівельної ціни на тварин та молоко замість тих, хто їх їм збуває через різницю ПДВ. Таким чином переплата 7,2% покладається на кишені споживача, через що продукція дорожчає на 6-10%. Українці мають низьку купівельну спроможність через пандемію. Вони витрачають в середньому 50% свого доходу на їжу, коли у країнах ЄС це 10-30%. Споживання м’яса в Україні найнижче серед усіх країни Європи – 45 кг на душу населення в рік проти рекомендованих 80 кг. Ситуація з молоком не ліпша. Окрім того, через зниження ПДВ на живих тварин та молоко збільшилась тінізація ринку, кількість фальсифікату, а також з’явились «сірі» схеми через подроблення юридичних осіб на ФОПи. Втрати держбюджету від таких схем сягатимуть 20 млрд грн в рік.

Детальніше

   

IMG 9360Науковий доробок учених Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» традиційно отримав високу оцінку організаторів та учасників 33-ї Міжнародної агропромислової виставки «AGRO-2021», яка відбулася 8-11 червня 2021 року у Києві на території НК «Експоцентр України».

Україна, як потужний і надійний гравець на світовому ринку продовольства, повинна формувати свою політику в питаннях вдосконалення продовольчих систем, виходячи із зобов'язань країни, як члена міжнародного співтовариства. Про це розповів національний координатор України в альянсі «Продовольча коаліція», заступник директора Інституту аграрної економіки, академік Микола Пугачов під час панельної дискусії «Продовольчі системи: український контекст», яка відбулася 9 червня у рамках «АГРО-2021».

Детальніше

   

Khodakivska fondУ березні 2020 року ми всі почувалися розгублено: закрилися парки, ринки, магазини, зупинилися пасажирські перевезення. До страху за здоров’я рідних додалися побоювання, чи вистачить в столиці та інших великих містах продуктових запасів. Запасів вистачило, але ціни в супермаркетах зросли, і для багатьох людей це було досить відчутно. На жаль, поза увагою суспільства під час локдауну залишилися виробники та переробники сільськогосподарської продукції, особливо малі й середні, які зазнали чималих збитків. Над тим, щоб ця ситуація не повторилася, над розробкою алгоритмів реагування і запобігання кризі, працюють нині науковці Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки». 

Проєкт «Оцінювання впливу карантинних заходів, пов’язаних з COVID-19, для аграрного сектору й продовольчої безпеки держави та розроблення алгоритму дій щодо мінімізації негативних наслідків» є одним із переможців конкурсу Національного фонду досліджень України «Наука для безпеки людини та суспільства». Він розрахований на півтора роки, фінансування складає близько двох мільйонів гривень.

Детальніше

   

ripakПопулярність вирощування ріпаку в Україні стрімко зростає, адже внаслідок підвищеного попиту ця культура допомагає легко потрапити на найбільші світові ринки. Нині на вітчизняних полях озимий ріпак посідає одне із провідних місць: посівні площі під цією культурою Україні перевищують 1,0-1,2 млн га, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

За його словами, потреба у насінні складає від 5,0 до 6,0 тис. т щорічно.

Детальніше

   

investyciiНа тлі загального інвестиційного спаду в економіці України капітальні вкладення в аграрний сектор економіки у першому кварталі 2021 року порівняно з відповідним періодом минулого року зросли на 7,7 % і склали 8787,7 млн грн, з яких на сільське господарство припадає 98,9 %, поінформував провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кісіль, коментуючи нещодавно оприлюднені Державною службою статистики України дані щодо обсягів капітальних інвестицій за січень − березень 2021 року.

За його словами, хоча частки інвестицій у лісове (1,0 %) і рибне (0,1 %) господарства в аграрному секторі економіки незначні, їх обсяги у першому кварталі цього року порівняно з відповідним періодом 2020 року зросли на 169,4 % і 8,0 % відповідно.

Детальніше

   

zakharchuk ukraina_2Запорукою формування в Україні стійкої фінансової інклюзії, тобто рівного доступу та використання фінансових продуктів та послуг, які прийнятні за ціною, відповідають потребам домогосподарств та підприємств, доступні для всіх сегментів суспільства незалежно від доходу і місця проживання та надаються представниками фінансового сектору відповідально та екологічно для усіх учасників процесу, є комплексний підхід, зауважив завідувач Відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» д.е.н. Олександр Захарчук, виступаючи на засіданні круглого столу «Фінансова інклюзія як стратегічний напрям розвитку фінансового сектору», який відбувся в Інституті економіки та менеджменту Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» 20 травня 2021 року.

Детальніше

   

gazeta uaПосівна кампанія в Україні триває. Погода цього року дає можливість засіяти всі заплановані площі, розповів Gazeta.ua директор Інституту аграрної економіки, академік НААН Юрій Лупенко.

На який урожай можна сподіватися цього року?

Погодні умови взимку були кращі, ніж торік. Тому є підстави сподіватися на хороший урожай озимих культур. По зернових очікуємо десь третій показник урожаю за всю історію України – 70,7 мільйона тонн зернових. Це менше, ніж 2019-го. Тоді був рекорд – 75 мільйонів тонн. Але більше, ніж у 2020 році - 65 мільйонів. Матимемо найкращий урожай за всю історію озимої пшениці – очікується 28,5 мільйонів тонн. Торік було 24,6 мільйони.

Детальніше

   

Сторінка 28 з 151

<< Початок < Попередня 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 Наступна > Кінець >>