Архів новин

"Що стосується попередніх очікувань, то з української сторони спочатку висловлювалися сподівання на вивезення максимально 3 млн тонн продукції на місяць морським транспортом. Вже у вересні ця цифра була помітно перевищена, тому подальші перспективи сприймаються з обережним оптимізмом. На даний час, при збереженні існуючих темпів експорту за допомогою "зернового коридору" Україна сподівається щомісяця стабільно експортувати до 4 млн тонн аграрної продукції", - сказав агенції УНІАН старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва "Інституту аграрної економіки" Богдан Духницький.

Він підкреслив, що з врахуванням наземних перевезень, до завершення дії зернової угоди в листопаді цього року ми можемо вивезти з портів все зерно минулорічного урожаю.

Детальніше

За січень-серпень 2022 року Україна експортувала олійних культур на 1712 млн дол. США, удвічі перевищивши показник за відповідний період минулого року, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

За результатами восьми місяців поточного року, лідируючу позицію за обсягами експорту товарів цієї групи посідає соняшник. Його продали за кордон 1,6 млн т на суму 823 млн дол. США. Експортні продажі 0,9 млн т ріпаку принесли вітчизняним агровиробникам виручку у 415 млн дол. США, а 0,8 млн т сої –  413 млн дол. США.

Детальніше

Як повідомив Олександр Нечипоренко, заступник директора Інституту аграрної економіки з наукової роботи, попри виклики воєнного стану, агровиробники вже повністю засіяли 960 тис. га запланованих площ під озимий ріпак. Для порівняння: 2021 року під урожай 2022 року ріпаком засіяли 1,022 млн га. Тобто площі під ріпак зменшились лише на 6%. Цьому є два пояснення. Перше — технічна культура вирощується із прицілом на експортні контракти (90% українського ріпаку їде за кордон). Друге — більша частина полів ріпаку знаходиться в центральній частині України та на Одещині, тобто на підконтрольній частині України.

Олександр Нечипоренко зазначає, що посушливий кінець літа, воєнні дії та цінова ситуація на ринку зернових спричинили скорочення посівних площ під озимі зернові на 30-40%. На деяких культурах динаміка така:

• пшениця: -39%
• ячмінь: -30%
• жито: -21%.

  Детальніше

За січень-серпень 2022 року експорт вітчизняних зернових зменшився проти минулорічних показників за відповідний період на 25 % і склав 20,2 млн т. При цьому вартісні обсяги поставок знизились на 18 % – до 5217 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

За вісім місяців 2022 року за кордон було продано 4,1 млн т пшениці (1,2 млрд дол. США), кукурудзи – 15,1 млн т (3,8 млрд дол. США), ячменю – 0,8 млн т (0,2 млрд дол. США).

Детальніше

"Як у мирні, так і у воєнні часи, на ринку яєць спостерігається сезонне коливання цін. З кінця квітня до серпня ціна зменшується разом із приходом на ринок продукції приватних господарств, а з вересня по грудень птахофабрики знову підіймають оптово-відпускні ціни, що призводить до збільшення споживчих цін", — підтверджує тенденцію Світлана Пашко, старша наукова співробітниця відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки".

Узагальнюючи, Пашко називає такі традиційні фактори, які впливають на ціни на яйця:

• вартість зерна
• зростання попиту на яйця в період новорічних та великодніх свят
• сезонна погана несучість курей в осінньо-зимовий період

  Детальніше

За даними Державної митної служби України, експорт агропродовольчої продукції у січні-серпні 2022 року склав 13557 млн дол. США. Це на 1579 млн дол. США – тобто на 10 % – менше відповідного показника за 8 місяців 2021 року, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

За його словами, частка агропродовольчої продукції в загальному експорті складає близько 47 %.

Визначальними позиціями у товарній структурі вітчизняного агропродовольчого експорту залишаються зернові та олійні культури, олії та жири, залишки і відходи переробної промисловості, а також м’ясо і субпродукти. Їх сукупна частка в аграрному експорті становить близько 88 %.

Детальніше

Українські аграрії не очікують дефіциту солі та цукру наступного року. Українські цукрові заводи зможуть виробити 1 мільйон 100-150 тисяч тонн цукру. Цього цукру буде достатньо, щоб забезпечити українське населення.

Про це розповів заступник директора інституту аграрної економіки Микола Пугачов в ефірі загальнонаціонального марафону на Суспільному.

"Щодо цукру — цього року аграрії посіяли 180 тисяч гектарів цукрового буряку. Це близько ⅘ від того показника, який був 2021 року. За прогнозами інституту аграрної економіки, буде зібрано близько 7,5 — 7,8 мільйона тонн цукрового буряку. З нього наші цукрові заводи зможуть виробити 1 мільйон 100-150 тисяч тонн цукру. Цього цукру буде достатньо, щоб забезпечити українське населення. Наприклад, 2021 року спожито трохи більше одного мільйона тонн цукру. Тобто буде вироблено більше, ніж спожито минулого року, плюс є перехідні запаси, які перевищують 300 тисяч тонн", — розповів Пугачов.

Детальніше

На восьми країнах Європи зосереджено 3/4 українського агроекспорту. Тому українському аграрному бізнесу потрібно шукати нових партнерів, в тому числі, у нових країнах.

Про це під час онлайн-дискусії «Зовнішня торгівля в умовах війни: виклики та можливості», розповів заступник директора «Інституту аграрної економіки» Микола Пугачов.

Він нагадав, що до початку повномасштабного вторгнення рф на Україну, 30% експорту агропродукції припадало на країни Європейського Союзу.

Детальніше

За словами заступника директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», виконавчого директора Північного міжрегіонального наукового центру НААН д.е.н. Олександра Нечипоренка, за попередніми оцінками науковців, потенційна пряма шкода, якої було завдано вітчизняній сільськогосподарській інфраструктурі та її активам внаслідок повномасштабної агресії рф проти України, перевищує 6 мільярдів доларів.

«Додаткові економічні втрати галузі від війни лише у 2022 році очікуються у розмірі близько 22 мільярдів доларів, а зниження доходів сільського господарства та суміжних секторів — від 10 до 30%. За підсумками 2021 року, частка агропромислового комплексу становила 10,6%  національного ВВП. Проте оцінку наслідків бойових дій для аграрної галузі ускладнює нестача аналогії, коли у війну була б залучена країна з настільки масштабним і важливим для світового ринку сільськогосподарським сектором, як Україна», — каже науковець.

Детальніше

"У вересні 2022 року відзначається зростання цін на всі види м'яса, — розповідає Світлана Черемісіна, провідна наукова співробітниця відділу ціноутворення й аграрного ринку ННЦ "Інститут аграрної економіки". — Найменш помітно змінилися роздрібні ціни на яловичину — гуляш і ребра, а також курятину — гомілки та стегна. Найбільше подорожчала свинина: зростання цін на різні її види досягло 29-45% [до вересня 2021 року]".

У результаті, згідно з даними моніторингу роздрібних цін у продуктових супермаркетах, станом на 1 вересня 2022 року (порівняно з аналогічним періодом минулого року) динаміка цін на м'ясо була такою:

Детальніше