Архів новин
Дуже дорого: в Україні божевільними темпами дорожчає гречка – коментар Миколи Пугачова ФОКУСУ
З початку 2022 року популярна крупа подорожчала у роздробі більш ніж удвічі до 100 грн за кілограм. Експерти кажуть — винний попит, а також імпорт, обсяги якого впали через зупинення постачання з РФ та Білорусі.
"Зріс попит через паніку, люди скуповували великі обсяги більшості круп. А торговельні мережі не змогли забезпечити відповідну пропозицію у відповідь на збільшення цього попиту", – зазначив заступник директора з наукової роботи Національного центру Інститут аграрної економіки Микола Пугачов. За його словами, українці споживають гречану крупу у кілька разів більше, ніж в інших країнах. Якщо у світі одна людина їсть до 1,5 кг гречки на рік, то середньостатистичний українець – 3-4 кг гречаної крупи на рік.
Занадто багато хліба. Чи зможе Україна вивезти за кордон минулорічний урожай - коментар Богдана Духницького Фокусу
Ситуація з експортом дещо покращилася після того, як над островом Зміїний знову підняли жовто-блакитний прапор. Уже 9 липня в Адміністрації морських портів України оголосили, що через звільнення від російських військ острова Зміїний і скупчення великої кількості суден, що очікують проходження каналом Сулина, можна використовувати гирло Бистре.
"З військового та логістичного погляду звільнення острова Зміїний стало надзвичайно важливою подією — завдяки цьому зменшилася вразливість наших портів, а гирло Бистре суднового ходу Дунай — Чорне море стало доступним для проходу суден, що перевозять агропродукцію. Адже з початку війни в Україні працюють лише три порти — Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ, та й ті не на повну потужність", — коментує Богдан Духницький, старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції ННЦ "Інститут аграрної економіки".
Привітання директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Юрія Лупенка з нагоди Дня бухгалтера та аудитора
Шановні партнери, колеги, друзі!
Щиро вітаю Вас з Днем бухгалтера і аудитора!
Ваша робота потрібна всім і в усіх галузях економіки та сферах життя.
В Україні на підприємствах різних форм власності та розмірів працюють близько 500 тисяч бухгалтерів. Понад 50 тисяч фахівців працюють в агробізнесі. Нині вони є чи не єдиними фахівцями з економічно-правових питань на підприємствах.
Частина підприємств з виробництва соняшникової олії не буде задіяна через війну – коментар Миколи Пугачова інформаційному агентству UNN
Частина переробних підприємств, через окупацію українських територій, не будуть задіяні 2022 року у виробництві соняшникової олії. На це в коментарі УНН вказав заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.
"В Україні за останні 23 роки сформована потужна олійно-жирова галузь. Останніми роками вироблялося близько 6 млн тонн соняшникової олії. Підприємства будувалися в усіх регіонах країни і здійснювали переробку майже всього вирощеного в країні соняшнику. На жаль, переробні підприємства, розташовані на Херсонщині, Донеччині і Луганщині, через окупацію цих областей, не будуть задіяні 2022 року у процесі переробки соняшника", – повідомив Пугачов.
В Інституті аграрної економіки за круглим столом обговорили рекомендації з фіксування прямої шкоди та визначення непрямих збитків агропідприємств від війни
У результаті воєнних дій агропідприємства зазнають втрат як від прямих руйнувань, загибелі, крадіжок активів, так і від унеможливлення дотримання технологій виробництва, що зумовлює непрямі збитки/упущену вигоду підприємств по усій території України. Вирішення проблеми прискорення і масштабування обрахунків таких збитків, окрім методик незалежної експертної оцінки, потребує прийняття міністерствами і застосування в практиці галузевих методичних рекомендацій для самостійного визначення комісіями і спеціалістами підприємств розмірів втрат, такої думки дійшли учасники засідання круглого столу «Обговорення змісту і порядку застосування методичних рекомендацій з визначення шкоди та збитків, завданих агропідприємствам війною», який відбувся у Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» 22 червня 2022 року.
Чому не потрібно втрачати віру в інноваційне аграрне майбутнє - Олександр Захарчук Пропозиції
Капітальні вкладення в аграрний сектор торік перевищили $2,3 млрд. Це – один з найкращих показників за часи незалежності України.
Науковці Інституту аграрної економіки прогнозували активізацію інвестиційної діяльності і в 2022 р. Проте ведення бойових дій на території нашої держави нівелювали цей прогноз. Та не все так погано.
Втрачений мільярд
За попереднім прогнозом Інституту, здійсненим до початку повномасштабної агресії російської федерації проти України, обсяг залучення капітальних інвестицій у сільське господарство у 2022 р. за реалістичним варіантом сценарію мав би скласти $2,2-2,5 млрд. Але нині науковці Інституту орієнтуються на песимістичні варіанти прогнозу капітальних інвестицій у сільське господарство – спаду до $1,1-1,2 млрд.
Кашу зваримо: чи очікувати дефіциту круп в Україні та якими будуть ціни – коментар Миколи Пугачова Фактам ICTV
В Україні за гречкою вже давно можна вираховувати індекс нашого добробуту: що б не відбувалося у країні, все позначається на ціні та наявності крупи. Нині ситуація схожа, пояснює Микола Пугачов, заступник директора з наукової роботи національного центру Інститут аграрної економіки. Ціни на гречану крупу скочили через ажіотаж, люди запасалися продовольством у війну, купували більше, ніж споживають зазвичай. На це миттєво відреагували торговельні мережі, змінивши цінники.
– Зріс попит через паніку, люди скуповували великі обсяги більшості круп. А торговельні мережі не змогли забезпечити відповідну пропозицію у відповідь на збільшення цього попиту, – пояснює науковець.
У 2021 році Україна зберегла і посилила більшість власних позицій на світових ринках агропродовольчої продукції – Богдан Духницький
У 2021 році, вдало адаптувавшись до роботи в умовах пандемії коронавірусу COVID-19, вітчизняні експортери продукції сільського господарства четвертий раз поспіль оновили максимальний показник поставок на зовнішні ринки, отримавши загальний дохід у розмірі 27,9 млрд дол. США, зазначив старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Богдан Духницький, коментуючи нещодавно оприлюднені дані Державної служби статистики України та Міжнародного торгового центру.
За його словами, торік наша держава продовжила очолювати глобальні рейтинги експортерів соняшникової олії і проса, а також зайняла одні з найвищих місць серед постачальників ячменю, кукурудзи, ріпаку, шроту і макухи, свіжого гороху.
Соляна криза: як Україна долає нестачу солі та що буде з цінами на неї – коментар Миколи Пугачова УНІАН
Загалом Україна багата на сіль – її значні поклади на території нашої держави становлять понад 16 млрд тонн.
"Родовища кам’яної солі зосереджені на Донбасі, Передкарпатті та Закарпатті. Державним балансом запасів враховано 14 родовищ кухонної солі, в тому числі 8 – кам’яної. На жаль, більшість з цих родовищ наразі не використовуються", - розповів УНІАН заступник директора Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Микола Пугачов.
Він зазначив, що після зупинки Державного підприємства "Артемсіль", виробництво солі продовжують менш потужні виробники. Зокрема, збільшує виробництво одне з найстаріших солеварних підприємств в Україні – Дрогобицький солевиварювальний завод.
Мелітопольська черешня, херсонські кавуни та солодкий перець: яких продуктів не буде через війну – коментар Миколи Пугачова Фактам
Окупувавши частину південного регіону України, Росія відібрала в українців низку продуктів, які є справжньою візитівкою нашої країни. Насамперед це помідори та кавуни, але не лише вони.
– На жаль, схоже, ми вже цього року втратили мелітопольську черешню. Це найякісніший продукт в Європі. Це той продукт, який Україна запатентувала як регіональний знак, щоб ми могли ним пишатися не тільки в Україні, а й в Європі. Можуть бути певні проблеми забезпечення ринку кавунами. Херсонські кавуни – одні з найякісніших продуктів за своїми смаковими якостями. Це особливий смак та якість. Але сподіваємося, що до кінця літа ми зможемо ці території повернути, – зазначив заступник директора Національного наукового центру Інститут аграрної економіки НАН України Микола Пугачов.
Сторінка 18 з 151
<< Початок < Попередня 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 Наступна > Кінець >>