За даними Державної митної служби України, експорт агропродовольчої продукції у січні-червні 2025 року склав 11305 млн дол. США. Це на 9 % менше минулорічних показників за відповідний період у 12451 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, частка експорту агропродовольчої продукції в загальному експорті України за результатами шести місяців 2025 року складає близько 57 %, зауважив вчений.

За його словами, основними ринками збуту вітчизняної агропродукції залишаються три регіони – країни Європейського Союзу, Азії та Африки. У І півріччі 2025 року їх сумарна частка склала 92 % вартості українського експорту сільгосппродукції.

При цьому спостерігається зменшення доходів від експорту до Євросоюзу та Азії, а продажі в Африку практично не змінились, зазначив Микола Пугачов.

Четвертий рік поспіль – від початку повномасштабного військового вторгнення рф на територію України – утримуючи позицію основного імпортера вітчизняної агропродукції, країни – члени Європейського Союзу за січень-червень 2025 року закупили 48 % українського продовольства – на суму 5386 млн дол. США. Втім, цей  показник на 14 % менше результату за відповідний період минулого року у 6285 млн дол. США.

За І півріччя 2025 року країни Азії закупили українського продовольства на 3509 млн дол. США, що на 10 % менше, ніж за І півріччя 2024 року. Частка Азії за цей період склала 31 % від загального експорту аграрної продукції.

Обсяги експорту до країн Африки становили 1474 млн дол. США, залишившись на рівні торішніх показників за шість місяців. Частка цього регіону дорівнювала 13 % від загального експорту аграрної продукції з України.

За результатами І півріччя 2025 року рейтинг країн – імпортерів вітчизняної агропродукції зі значним відривом очолила Туреччина, яка за обсягами закупівель українського продовольства традиційно входить до топ-3. До цієї країни було продано аграрної сировини і готових продуктів на суму 1445 млн дол. США. Це забезпечило їй частку у близько 13 % у географічній структурі нашого експорту.

Іспанія, яка торік за результатами І півріччя очолювала топ-10, перемістилася на другу позицію у рейтингу. Її частка склала 8 %.

Останньою у топ-10 країн – найбільших імпортерів української агропродовольчої продукції є Алжир (289 млн дол. США).

Сумарно 10 країн – найбільших імпортерів – забезпечили Україні 3/5 доходів від зарубіжних поставок продукції агропромислового комплексу у І півріччі 2025 року.

Визначальними групами продукції в товарній структурі аграрного експорту України, як і раніше, виступають зернові культури (3990 млн дол. США), олії та жири (3160 млн дол. США), олійні культури (996 млн дол. США), залишки і відходи харчової промисловості (741 млн дол. США), м’ясо та субпродукти (581 млн дол. США).

Разом вони забезпечили 84 % експорту Україною агропродовольства на ринки країн світу в грошовому виразі.

При цьому у 2025 році продовжує збільшуватися вартість експорту м’ясопродуктів, олії, проте це не компенсує в цілому зниження виручки експортерів зерна, олійних, відходів промислової переробки, зазначив науковець.

У нинішньому році поки що відбувається зменшення загальної вартості зовнішньої торгівлі України агропродовольчою продукцією, в першу чергу внаслідок скорочення експорту. Однак це зниження не є критичним, оскільки зовнішні продажі перебувають в межах діапазону, який фіксується в період збройної агресії рф проти нашої держави, зазначив Микола Пугачов.

Крім повернення до колишньої системи квот у поставках до Євросоюзу, вважає він, Україні належить домовитись про ключові принципи й умови торгівлі на майбутнє. Так само актуальним залишається пошук нових ринків збуту і розширення товарного асортименту експорту продовольства.

В умовах регулярних змін зовнішньої кон’юнктури та високих ризиків функціонування власного агропродовольчого сектору, на перший план для України виходить не досягнення статистичних показників зовнішньої торгівлі, а забезпечення стійкості всієї галузі шляхом системної адаптації, яке дозволить збалансовано розподіляти продукцію на внутрішній і зарубіжний ринки зі збереженням традиційних пріоритетів, зауважив Микола Пугачов.