ННЦ Інститут аграрної економіки

У 2024 році Україна закупила за кордоном насіння зернових та олійних культур, цукрових буряків та овочів на суму у 381,3 млн дол. США. При цьому переважну більшість поставок – 52,5 % – здійснили торік країни – члени Європейському Союзу. Вони продали вітчизняним аграріям насіння на понад 200 млн дол. США. Частка Сполучених Штатів Америки склала 19,0 %, а обсяги імпорту з цієї країни становили 72,6 млн дол. США, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук.

У 2024 році левову частку – 95,8 % – в імпорті до України насіння зернових культур склала гібридна кукурудза – 7,6 тис. т. Насіннєвої пшениці закупили за кордоном 0,7 тис. т, ячменю – 0,3 тис. т., жита – 42 т та сорго – 32 т. Основними продавцями до нашої країни насіння зернових колосових культур високих категорій – добазового та базового насіння – стали Франція, Німеччина, Чехія, Данія та Італія.

Детальніше

Як пояснює провідний науковий співробітник «Інституту аграрної економіки», доктор економічних наук Богдан Духницький, оптова ціна картоплі на основних ринках України, таких як «Шувар» та «Столичний», складає близько 25 грн/кг. Однак у супермаркетах, де присутня націнка торгових мереж, картопля все ще продається дорожче – у середньому по 35 грн/кг.

«Отже, переважна більшість споживачів принаймні досі не відчули здешевлення цього продукту», – зазначає Духницький в ексклюзивному коментарі.

Одним із чинників, що впливає на ринок, є імпорт. За словами Духницького, у 2024 році Україна імпортувала 51 тис. тонн картоплі – майже в чотири рази більше, ніж у 2023 році. Втім, якщо враховувати, що річне продовольче споживання картоплі в країні становить 5-6 млн тонн, цей імпорт є незначним і не має істотного впливу на загальну ринкову кон’юнктуру.

Детальніше

9 червня 2021 р. об 14:30 год. в рамках 33 Міжнародної агропромислової виставки "АГРО-2021" відбудеться панельна дискусія «Продовольчі системи: український контекст» метою якої є привернення уваги суспільства до питання розвитку продовольчих систем, формування пропозиції до векторів розвитку продовольчих систем в Україні в контексті світових трендів та розпочати перший етап обговорень в межах національного діалогу з питань трансформації продовольчих систем в межах підготовки до Саміту ООН з продовольчих систем 2021. Від ННЦ «Інститут аграрної економіки» в дискусіє візьме участь Микола Пугачов, доктор економічних наук, заступник директора який є національним координатором України в альянсі «Продовольча коаліція».

Скільки гектарів в 2025 році буде в обробітку аграріїв? Однозначно відповісти важко, бо Україна існує в умовах війни. Прогнозувати, оцінювати щось завжди було невдячним завданням, однак саме в тому і виклик. Хоча прогнози виробництва ІАЕ видає регулярно. Отож, до вашої уваги – що будуть сіяти аграрії та чому. Думками ділиться заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» з наукової роботи Олександр Нечипоренко.

Олександре Миколайовичу, які зміни в структурі посівних площ варто чекати в 2025 році та чому. Чи враховуватимуть аграрії результати 2024 при прийнятті рішень в 2025. Є багато думок з приводу скорочення площ під соєю та збільшення знову посівів кукурудзи. Чи є рекомендації ІАЕ на цей рахунок.

Науковці Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» на основі аналізу результатів виробництва попередніх років розробили прогноз щодо можливих змін у структурі посівних площ на поточний 2025 рік.

Детальніше