ННЦ Інститут аграрної економіки

На формування цін на овочеві істотно вплинули обсяги постачання, вартість зберігання та транспортування, підвищені тарифи на електроенергію для промислових виробників, а також ціни на пальне.

Однак, у травні 2025 року очікується незначне здешевшання овочів – до 7 % проти квітневих цін.

"З розширенням пропозиції тепличних овочів, перш за все, найбільш помітно можуть знизитися ціни на капусту білокачанну та моркву. Середня ціна на картоплю може знизитися до 30 грн/кг (-8 %), що, звісно, залежатиме від обсягів постачання, умов зберігання та логістики", - уточнила головний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Інна Сало.

Детальніше

16-18 лютого в Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» проходитиме акредитаційна експертиза за спеціальністю 051 «Економіка» освітньої програми «Аграрна економіка» за третім рівнем вищої освіти

Програма проведення акредитаційної експертизи

Детальніше

За даними Держстату, роздрібна ціна пачки масла вагою 200 грамів у січні цього року становила 105,34 гривні, або 526,7 гривні за кілограм, — розповідає Іван Свиноус, доктор економічних наук, провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції ННЦ “Інститут аграрної економіки”. — Водночас ціна виробника за відповідний період становить 309,9 гривні за кілограм. Тобто націнка закладів роздрібної торгівлі — 216,8 гривні за кілограм, або 69,9%! Тому важливо запроваджувати систему моніторингу цін на основні продукти харчування. А також механізми регулювання націнки на всіх етапах товароруху — від виробника молока і до кінцевого споживача. 

Нині сформувалися передумови для зниження роздрібних цін у найближчі місяці на 10 — 15%. Адже вже розпочався сезон “великого молока”. Тобто сировини для виробництва масла буде більше, і вона подешевшає. Відтак це, ймовірно, позначиться на вартості кінцевої продукції. 

Зауважу, через те, що справжнє, вершкове масло таке дороге, споживачі часто купують на роздрібних продовольчих ринках та в невеликих продуктових крамницях фальсифікати.

Джерело: Експрес

Що собою являє аграрний устрій України? Чи достатніми є владні стратегічні орієнтири з розвитку галузі до 2030 року для забезпечення національних інтересів України в умовах євроінтеграції? Як Україні, її аграрному сектору, освоїти успішний досвід застосування розвинутими країнами інституціональної теорії й практики при формуванні й реалізації ефективних державних політик? На ці теми розмовляємо з автором Селозберігаючої моделі аграрного устрою України, академіком НААН, доктором економічних наук, професором Валерієм Жуком.

– Вітчизняний аграрний сектор, як і вся Україна, переживає нелегкі часи війни і, у той же час, має підлаштовуватися під вимоги євроінтеграції. Для останнього Розпорядженням Кабінету Міністрів України затверджено нову Стратегію розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на період до 2030 року. З точки зору академічної науки чи є все це певною гарантією подальшого успішного розвитку аграрної економіки та сільських територій України?

Самі по собі, навіть найякісніші документи, як і Стратегія, про яку Ви кажете, чи навіть Закони, не можуть гарантувати очікуваний від них результат. Вони є лише, так би мовити, верхівкою «айсбергу». Насправді, вирішальні чинники змін знаходяться «під водою». І в академічній науці, і в популярній науці, весь цей «айсберг» і «над водою» і «під водою», – називають інституційним середовищем.

Детальніше