MG 1573 smoll4 грудня 2013 року у Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» (ННЦ ІАЕ) відбулося засідання теоретичного семінару «Наукова спадщина академіка І.І. Лукінова та її значення в трансформаційних процесах АПК».

Звертаючись до учасників заходу з вітальним словом, директор ННЦ ІАЕ, академік НААН Юрій Лупенко зазначив, що аналіз наукової спадщини І.І. Лукінова дає нам можливість оцінити правильність шляху, яким ми рухаємося сьогодні.

Переглянути фото

У своїх доповідях та виступах учасники заходу наголошували на актуальності наукового доробку академіка Івана Іларіоновича Лукінова для вирішення нагальних проблем сьогодення як в економіці взагалі, так і в аграрній економіці зокрема.

Завідувач відділення ННЦ ІАЕ, академік НААН Олександр Шпичак у своїй доповіді акцентував увагу на об’єктивності виміру собівартості, цін і рентабельності виробництва продукції АПК у науковій спадщині академіка І.І. Лукінова та її актуальності на сучасному етапі.

Директор Інституту економіки природокористування та сталого розвитку НАН України, академік НААН Михайло Хвесик презентував своє бачення впливу наукової спадщини академіка І.І. Лукінова на Національну стратегію сталого розвитку України.

Заступник директора ННЦ ІАЕ з наукової та інноваційної роботи, завідувач відділення – завідувач відділу, академік НААН Віктор Месель-Веселяк зосередився у своєму виступі на питаннях організаційно-економічних змін в аграрному секторі економіки України у контексті наукового надбання І.І. Лукінова.

Відновлення імунітету сільської людини у працях І.І. Лукінова стало темою спільної доповіді радника дирекції ННЦ ІАЕ, академіка НААН Петра Саблука та старшого наукового співробітника ННЦ ІАЕ, к.е.н. Ольги Коваленко.

Головний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України, д.е.н., проф. Любов Молдаван виступила із доповіддю «Трансформаційні процеси у формуванні інфраструктури аграрного ринку: проблеми та шляхи вирішення».

Глобальні трансформації в аспекті вчення академіка І.І. Лукінова стали темою виступу академіка НААН Броніслава Панасюка.

Провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України, д.е.н. Ольга Попова розглянула аграрний розвиток в Україні у контексті сучасних пріоритетів.

Професор Національного університету біоресурсів та природокористування України, д.е.н. Олександр Єрмаков розглянув методологію аграрних трансформацій у контексті наукової спадщини академіка І.І. Лукінова.

У заході взяли участь дружина видатного вченого доктор філологічних наук Тетяна Лукінова та близько 50 представників провідних наукових установ України: Національної академії аграрних наук України, Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Державної установи «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України», а також Національного університету біоресурсів та природокористування України.

Організатори – Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» та Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України».

Матеріали теоретичного семінару будуть опубліковані у науковому збірнику.

Довідково

Лукінов Іван Іларіонович (1927–2004) – український економіст, академік АН УРСР (з 1976), віце-президент АН УРСР (з грудня 1979), академік АН СРСР (з 1984), академік ВАСГНІЛ (1973), почесний член Шведської королівської академії сільського та лісового господарства (1975), член Міжнародної асоціації економістів-аграрників (1970), член Європейської асоціації економістів-аграрників (1977).

І.І. Лукінов народився 5 жовтня 1927 року в с. Попівка Корочанського району Бєлгородської області (Російська Федерація). У 1941 році закінчив 8 класів середньої школи. В 1946 році закінчив Корочанський сільськогосподарський технікум, в 1951 - Харківський сільськогосподарський інститут (економічний факультет), в 1954 - аспірантуру Інституту економіки Академії наук УРСР (Київ). Захистив дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук (1954) і доктора економічних наук (1964). В 1968 йому було присвоєно наукове звання професора.

Працював директором (1967–1976) Українського НДІ економіки і організації сільського господарства ім. О. Г. Шліхтера. В.о. директора (1976–1977), директор (з 1977) Інституту економіки АН УРСР (згодом Національної АН України), з лютого 2003 р. — почесний директор Інституту економіки НАН України, з 1 січня 2004 р. — Об'єднаного інституту економіки НАН України. Член Президії (з 1976); в.о. академіка-секретаря (1976–1977), академік-секретар (1993–1998) Відділення економіки; віце-президент, голова Секції суспільних наук (1979–1993) НАН України.

Заслужений діяч науки і техніки України (1997). Лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки (1979).

Опубліковано більше 500 наукових праць, в тому числі 77 книг і брошур, з них 30 монографій.