Одним із нагальних завдань розвитку насіннєвої галузі України та Польщі є збільшення частки вітчизняної селекції на національних ринках, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук, виступаючи на 28 з’їзді Польської насіннєвої палати (PIN) «Виклики перед насіннєвими господарствами в Польщі через політично-господарську ситуацію в Європі та світі», який відбувся 23-24 квітня 2024 року у м. Познань, Республіка Польща.

У своїй доповіді «Ринок насіння України: виклики та перспективи» він, зокрема, наголосив, що насінництво − найважливіший з пріоритетних і перспективних напрямів інноваційного розвитку національного сільського господарства. Крім того, воно є найбільш інвестиційно привабливим в аграрному секторі економіки України та Польщі, хоча і є досить імпортозалежним.

На думку науковця, фундаментальним для розвитку насінництва документом є Декларація ООН про права селян та інших людей, що працюють у сільській місцевості. Її було прийнято лише 5 років тому. Стаття 19 Декларації містить положення про фундаментальні права селян на насіння, зокрема й право на його використання, вирощування, повторне використання, обмін, транспортування, передачу і продаж.

Згідно з цією Декларацією, держава має формувати насіннєву політику, законодавство з охорона сортів, інтелектуальної власності, системи сертифікації та маркетингу насіння, а також враховувати права селян, зокрема й на насіннєвий матеріал і механізми реалізації цих прав у сучасних умовах.

Абсолютна більшість положень цієї Декларації ООН затверджена нормами національного законодавства України та Польщі.

Зокрема, в Україні діють закони «Про насіння і садивний матеріал», «Про охорону прав на сорти рослин» та «Про карантин рослин».

Саме у Законі «Про насіння і садивний матеріал» визначено право фізичних осіб-підприємців та юридичні осіб на виробництво і реалізацію насіння й садивного матеріалу за умови дотримання майнових прав інтелектуальної власності на сорти рослин.

Протягом останніх 15 років Україна приєдналася до п’яти із восьми насіннєвих схем сортової сертифікації Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD) щодо насіння зернових, кукурудзи, сорго, хрестоцвітих, олійних, луб’яних культур, а також стосовно цукрового і кормового буряку, поінформував доповідач.

За останні роки були внесені чергові зміни до Закону України «Про насіння та садивний матеріал» у частині відповідності європейським та міжнародним нормам і стандартам. Отже, нині українське насінництво має законодавче забезпечення, яке відповідає світовій практиці, констатував Олександр Захарчук.

Водночас Польська насіннєва палата є єдиною торговою палатою у галузі насінництва в Польщі. Початок її заснування відноситься до 1990-х років, і нині вона налічує близько 80 вітчизняних і іноземних компаній, асоційованих разом, оборот яких складає більше 80 % від всього ринку насіння зернових та олійних культур, овочів і фруктів у Польщі.

Членами PIN є селекційні та насіннєві компанії, а також дистриб’ютори насіння. Ці організації працюють разом, щоб розвивати селекцію та насінництво та впроваджувати біологічний прогрес у сільськогосподарську практику. Будь-хто може стати членом Палати, усі заходи та ініціативи фінансуються з отриманого прибутку та сплачених щорічних внесків.

При цьому і в Україні, і у Польщі за використання товаровиробниками кондиційного насіння обов’язково сплачується роялті, а за використання власного насіння (farm saved seeds), яке придбане в попередні роки категорій базового насіння, або сертифікованого насіння та його розмноження для власних потреб (без права реалізації) сплачуються селекційні платежі.

Використання некондиційного насіння, тобто насіння, сортові та посівні якості не відповідають вимогам законодавства у сфері насінництва та розсадництва, заборонено в Україні та у Польщі.

Нині частка кондиційного насіння української селекції в загальній кількості насіння в Україні складає лише 25 %, в Польщі  польської селекції – близько 40 %.

Стратегічним заданням подальшого розвитку насінництва як в Україні, так і у Польщі є подальший розвиток насіння вітчизняної селекції, збільшення частки кондиційного насіння, а відповідно і збільшення вартості придбаного фермерами насіння у національної виробника.

Для цього необхідні інвестиції у вигляді роялтних та селекційних платежів, які б забезпечували розвиток селекціонерів та селекційних установ названих країн. Адже немає проблеми із забезпеченням кондиційним насінням фермерів Польщі та України, є досить серйозні проблеми розвитку національних селекцій та насінництва, підсумував Олександр Захарчук.

Олександр Захарчук також взяв участь у дебатах, що відбулися після закінчення форуму.

У заході взяли участь близько 150 представників насіннєвих фірм та організацій Польщі.