Словосполучення «торгові війни» на тлі словосполучення «велика війна в Україні» звучить менш загрозливо, однак гра президента США в постійний перегляд тарифів перерозподіляє глобальні торгові потоки. Додамо сюди той факт, що 6 червня 2025 року режим торгівлі аграрною продукцією між Україною та ЄС теж змінюється.

Доктор економічних наук Богдан Духницький вважає, що нині відсутні передумови для переорієнтації регіональної структури експорту продовольства, яка склалась за останні 3 роки.

Провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Богдан Духницький поділився з «АГРО ПЕРСПЕКТИВОЮ» окремими думками щодо експорту продовольства з України.

Як зміниться географія експорту продукції АПК після 5 червня 2025 року та перегляду правил торгівлі з країнами ЄС?

Дійсно, хоча до завершення діючих умов торгівлі агропродовольчою продукцією між Україною та Євросоюзом лишилося менше місяця, точної інформації щодо нових рамок угоди досі немає.

Найбільш імовірним поки що виглядає повернення до моделі, що застосовувалась перед повномасштабним вторгненням РФ на територію України, або ж запровадження перехідного періоду, наприклад, до завершення 2025 року, впродовж якого остаточно будуть узгоджені всі положення двосторонньої галузевої торгівлі на довгостроковий період.

І хоча тут багато що залежатиме від фактичних умов експорту – квоти і мита – конкретних товарних позицій українського виробництва, однак це навряд чи переформатує регіональну структуру збуту. Це лише може розширити її за межами Євросоюзу.

Як розвивалася торгівля продовольством з ЄС за часи незалежності України. Чи погоджуєтеся з виразом «на ринку ЄС всі штовхаються, бо пропозиція перевищує попит»?

Загалом зростаюча динаміка зовнішньої аграрної торгівлі для України з Європейським Союзом притаманна як експорту, так і імпорту.

У 2005 році вітчизняні агротоваровиробники експортували до ЄС продовольства менш ніж на 1 млрд USD. Перед початком повномасштабної війни, у 2021 році, цей показник виріс до 8,4 млрд USD, а за підсумками 2024 року сягнув майже 13,0 млрд USD.

Ринок Євросоюзу традиційно є висококонкурентним: на ньому змагаються як країни-члени об’єднання, так і провідні світові експортери. Серед них лідируючі позиції посідають Бразилія, Велика Британія, Україна, США, Китай та інші.

Згідно даних Eurostat, у 2023 році сумарна вартість імпорту країнами Європейського Союзу з-за меж ЄС продуктів груп 1-24 (без групи 3 «Риба і ракоподібні») становила близько 154 млрд євро.

Водночас всередині угрупування цієї продукції імпортовано на 470 млрд євро. Отже, як і раніше, Євросоюз здійснює ? торгівлі продовольством за рахунок власних поставок.

До 2022 року Азія займала перший рядок у рейтингу напрямків експорту українського продовольства. Чи поверне Азія собі першість за результатами 2025 року?

У 2024 році частка ЄС в агропродовольчому експорті України складала понад 52 % вартісних обсягів, тоді як на Азію припало 30 %.

За 4 місяці 2025 року Україна експортувала до ЄС аграрної продукції на суму 3,8 млрд USD або рівно 50% загальної вартості. Отже, нині відсутні передумови для переорієнтації регіональної структури експорту продовольства, яка склалась внаслідок повномасштабного військового вторгнення РФ в Україну.

Трейдери кажуть, що самий складний напрямок – Африка, бо не має фінансів для оплати продовольства, але з точки зору попиту найбільший регіон. Чи є варіант, який задовольнить всіх: збільшення поставок на Африку, прибутки українських експортерів. Чи тут все залежить від міжнародних організацій, які фінансують зазвичай такі поставки?

Багатьма спеціалістами Африка визнається як найбільш перспективний регіон у контексті постійно зростаючого попиту на продовольство.

Нині Україна поступово відновлює агропродовольчий експорт до цієї частини світу.

За 2024 рік Африка закупила у нас сільськогосподарської продукції на 2,6 млрд USD, тобто близько 11% вартості всього аграрного експорту. Втім, 1,4 млрд USD з цієї суми припало на Єгипет. При цьому у товарній структурі продажів спостерігається виражене домінування зернових культур.

Для Африки залишаються характерними накопичені десятиріччями структурні проблеми – голод, разючі відмінності в соціально-економічному розвитку країн, розшарування за рівнем індивідуального доходу людей, політична нестабільність, військові конфлікти.

Отже, оптимальним варіантом забезпечення стабільного експорту продовольства до країн Африки та страхування супутніх ризиків невиконання зовнішньоекономічних контрактів могла б стати підтримка від експортно-кредитного агентства. Проте, в Україні воно фокусується переважно на високотехнологічній, промисловій продукції, готових харчових продуктах, значною мірою виключаючи сировинні товари.

Є оцінки окремих аналітиків, що експорт продукції АПК в 2025 році становитиме 20-21 млрд USD. Чи є схожі оцінки та розрахунки ІАЕ? Якщо так, то поділіться баченням вчених інституту щодо експорту в другій половині 2025 року і в 2025 на загал.

До початку широкомасштабної збройної агресії РФ проти України та тимчасової окупації її територій наша країна чотири роки поспіль оновлювала максимуми аграрного експорту, досягнувши 2021 року показника у 27,7 млрд USD.

Після цього фіксувалось помітне зменшення його вартості: 2022 рік – 23,4 млрд USD, 2023 рік – 21,8 млрд USD. І лише торік намітилися ознаки відновлення: обсяги експорту склали 24,6 млрд USD.

Слід враховувати, що Україна свою зовнішню торгівлю продовжує здійснювати в умовах повномасштабного вторгнення РФ на її територію, а отже, значних ризиків і високої непередбачуваності. Відтак складно прогнозувати її показники навіть через кілька місяців.

В цілому можна прогнозувати, що за нинішніх обставин прийнятним результатом стане річний обсяг галузевого експорту, який перевищуватиме 20 млрд USD у грошовому виразі.

Колись Україна активно продавала на зовнішні ринки сири, цукор, спирт, м’ясо, ВРХ. Товарна номенклатура експорту змінилася. Наскільки та чому змінився експорт продукції аграрного сектору. Що продавала Україна світові в 1995 році, в 2005 році, в 2015 році та що продає зараз – в 2025?

За період незалежності України агропродовольчий експорт періодично змінювався, хоча набувати сучасної структури і наповнення почав після 2000 року.

Його трансформації можна пояснити внутрішніми факторами, коли у сільськогосподарському виробництві намітився виражений нахил в бік рослинництва. З іншого боку, кон’юнктурою глобального ринку, де існував стабільний попит на окремі товари, що Україна могла постачати в достатній кількості, поступово розширюючи свою присутність.

У вже далекому 1995 році серед основних груп вітчизняного аграрного експорту були цукор і вироби з нього, молоко, яйця, мед, а також м’ясні продукти.

За 2005 рік найбільшу виручку українським галузевим експортерам принесли зернові культури, олія, молокопродукти, яйця, мед, алкогольні та безалкогольні напої, вироби з какао.

Товарна структура продажу продовольства на зовнішні ринки у 2015 році формувалась переважно за рахунок зерна, рослинних олій, олійних культур, залишків і відходів харчової промисловості.

Нинішній, 2025 рік, знову підтверджує традиційність агропродовольчого експорту України, в якому акцент робиться на зернових, оліях, олійних культурах, відходах переробної промисловості, м’ясі та субпродуктах.

Які шанси має країна відновити поставки готових продуктів у великих обсягах на зовнішні ринки. Якщо можна то оцінити цей пункт ще й з позицій часу. Бо тваринництво, відповідно м’ясо та молоко, – це навіть у виробництві займає тривалий період, відтак експорт – це поки що мрії. Особливо на тлі АЧС в сегменті виробництва свинини та скорочення поголів’я ВРХ.

Продукти харчової промисловості (групи 16-24 УКТЗЕД, а також молокопродукти, борошно, крохмаль, маргарин та ін.) продовжують відігравати допоміжну роль в експорті.

Минулого року вартість їх продажів на закордонних ринках перевищила 4 млрд USD, фактично відновившись до рівня 2021 року. Це дозволило їм зайняти приблизно 17% в товарній структурі агропродовольчого експорту України.

За січень-квітень 2025 року їх експорт становить 1,4 млрд USD з часткою у 18,5%.

Тваринницьку продукцію, у певному сенсі, теж можна вважати з доданою вартістю, адже тварини під час годівлі споживають зерно, картоплю, овочі, комбікорми тощо, даючи на виході молоко, м’ясо і яйця – продукти харчування з високим вмістом білка.

Чи залишиться продовольство за результатами 2025 року фундаментом формування валютної виручки від експорту для України?

У минулому році частка агропродовольчої продукції в загальному експорті займала близько 60 %.

За 4 місяці 2025 року Україна експортувала продовольства на суму 7,6 млрд USD, що становить більше 57% у структурі зовнішніх продажів, а також значно переважає інші об’єднані товарні групи, включаючи вироби з металів, які принесли доходи в розмірі 1,5 млрд USD. Таким чином, тенденція вирішальної ролі продукції сільського господарства і харчової промисловості для експортної виручки продовжує зберігатись.

Джерело: АгроПерспектива