ННЦ Інститут аграрної економіки

За даними Державної служби статистики України, лише протягом грудня 2024-го — січня 2025 року хліб пшеничний з борошна вищого гатунку зріс в ціні на 1,8%, хліб пшеничний з борошна першого гатунку і хліб житній — на 3%. А вартість батона збільшилася на 3,1%, — розповідає Світлана Черемісіна, головна наукова співробітниця відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції ННЦ “Інститут аграрної економіки”.

Протягом минулого року ціна борошна збільшилася на 27% — до 19,93 гривні за кілограм, тобто майже на третину, олії соняшникової — на 23,5% (72,73 грн/кг). Вартість цукру залишається відносно стабільною. Здорожчання становило лише 2,9% (33,16 грн/кг). Усе це позначається на кінцевій вартості хлібобулочної продукції. 

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, очікується подальше поступове зростання вартості хліба. Та значних цінових стрибків очікувати не варто. Щомісячно ця продукція може додавати в ціні 2 — 3%.

Джерело: Експрес

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, у 2025 році обсяги виробництва валової продукції сільського господарства можуть збільшитися проти показника 2024 року на 3,0 %, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, презентуючи чергову розробку наукового колективу «Прогноз виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у 2025 році (лютий 2025 року)».

За його словами, позитивна динаміка в аграрному секторі вітчизняної економіки зумовлена певною стабілізацією функціонування галузі в цілому та поступовою адаптацією господарюючих суб’єктів до викликів сьогодення, перш за все, пов’язаних з наслідками повномасштабного вторгнення рф на територію України три роки тому.

Детальніше

Відповідно до норми висіву зернових культур (пшениця, ячмінь та жито) щорічна потреба в насінні для посіву становить близько 1,2 млн т, зокрема 100 тис. т кондиційного насіння — добазового, базового та сертифікованого, а також 5 тис. т добазового, базового та батьківських ліній.

Такі розрахунки в коментарі AgroPortal.ua наводять в ННЦ «Інститут аграрної економіки».

За інформацією завідувача відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення інституту, члена-кореспондента НААН Олександра Захарчука, для посіву озимої пшениці необхідно 1 млн т, ячменю — 150 тис. т, а жита — 16 тис. т.

Щорічна потреба в насінні для посіву ярих зернових становить близько 400 тис. т. При цьому, за інформацією Олександра Захарчука, насіння кукурудзи — 105 тис. т, ярої пшениці — 50 тис. т, ярого ячменю — 180 тис. т, вівса — 33 тис. т, а зернобобових (горох, квасоля) потрібно 50 тис. т.

Для посіву олійних культур щороку необхідно близько 300 тис. т насіння, зокрема: сої — 250 тис. т, соняшнику — 35 тис. т, озимого та ярого ріпаку — 5 тис. т.

Щорічна потреба в насінні для посіву цукрових буряків варіюється у межах 600-700 т.

Джерело: AgroPortal

Високий потенціал сфери переробки сільськогосподарської продукції використовується ще далеко не повністю и, зазначив віце-президент Національної академії аграрних наук України – в.о. директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, виступаючи із доповіддю «Перспективи розвитку переробки сільськогосподарської продукції у повоєнній Україні» на сесії Загальних зборів Національної академії аграрних наук України, яка відбулась 12 грудня 2024 року.

За його словами, частка валової доданої вартості виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів складає лише 5 %.

Детальніше