Скачати прес-реліз

Характерною рисою 2025 року стало зменшення обсягів вітчизняних поставок сільськогосподарської сировини і готових харчових продуктів на світовий ринок, спричинене зменшенням експорту до Європейського Союзу, переважно внаслідок частих змін умов торгівлі з сусіднім інтеграційним формуванням та відставання темпів збирання минулорічного урожаю, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.у

Згідно з даними Державної митної служби України, за підсумками 2025 року Україна експортувала агропродовольства (групи 1-24 УКТЗЕД, а також казеїн, альбуміни, шкури, хутро, вовна сіль, волокно та ін.) на суму 22,71 млрд дол. США. Це на 9 % менше минулорічного показника у 24,84 млрд дол. США.

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, 2025 року головні регіональні ринки збуту українського продовольства лишилися незмінними. Втім, торік знизилась вартість експорту до Європейського Союзу та Азії, натомість вдалось наростити поставки державам Африканського континенту.

У 2025 році обсяги поставок аграрної продукції українського виробництва до країн – членів ЄС зменшилися проти показника 2024 року у 13,0 млрд дол. США на 17 % і склали 10,8 млрд дол. США. При цьому частка ЄС у вітчизняному експорті сільгосппродукції склала минулого року 47,6 % від усього українського агроекспорту, поінформував Микола Пугачов.

Торік Азія, яка 2022 року вперше за понад 10 років втратила позицію основного імпортера вітчизняної агропродукції, з часткою у 30,8 % зберегла за собою друге місце. Вартісні обсяги вітчизняного експорту до країн цього регіону становили торік 7,0 млрд дол. США.

Доходи від поставок до країн Африки 2025 року перевищили показник 2024 року у 2,6 млрд дол. США на 8 % і склали 2,8 млрд дол. США. Це забезпечило регіону частку у 12,3 % від українського експорту сільгосппродукції.

В цілому ці три регіони закуповують понад 90 % аграрної продукції українського виробництва, поінформував експерт.

Виражений європейський вектор у вітчизняному експорті сільгосптоварів та продовольства продовжив домінування країн ЄС у рейтингу основних споживачів української агропродукції у світі, підкреслив Микола Пугачов.

Характерною ознакою 2025 року стали зміни у рейтингу найбільших імпортерів української агропродукції.

Рейтинг очолила Туреччина, яка три роки поспіль посідала 3 місце у топ-10. Якщо у 2024 році вартість поставок з України до цієї держави становила 1658 млн дол. США, то 2025 року збільшилася на третину (+33 %) – до 2211 млн дол. США. Частка цієї країни у вітчизняному експорті агропродовольства становила 2025 року 9,7 %.

Нідерланди зберегли за собою друге місце у рейтингу. Здійснивши  закупівлі української агропродукції на суму 1696 млн дол. США, ця європейська країна забезпечила собі частку у 7,5 %.

Італія, яка 2024 року посідала 6 місце, перемістилася торік на третє місце. Третій рік поспіль ця країна продовжує нарощувати обсяги імпорту сільгосппродукції. Якщо у 2023 році вартість поставок з України до цієї держави становила 1045 млн дол. США, то 2024 року збільшилася більш, ніж на чверть – до 1312 млн дол. США. 2025 року висхідна тенденція зберіглася. Італія, закупивши українського продовольства на 1579 млн дол. США (+20 %), забезпечила собі частку у 7,0 %.

Вартісні показники поставок сільськогосподарської продукції з України до Польщі залишилися торік майже на рівні показника 2024 року – 1561 млн дол. США (+2 %).

Іспанія, яка 2024 року очолила топ-10, повернулася торік на 5 місце, зменшивши обсяги закупівель з 2679 млн дол. США до 1548 млн дол. США (-42 %).

Основними споживачами вітчизняної агропродукції також стали:

• Єгипет (1437 млн дол. США, +2 %),
• Німеччина (918 млн дол. США, -28 %),
• Індія (785 млн дол. США, -7%),
• Китай (684 млн дол. США, -47 %),
• Франція (567 млн дол. США, +7 %),

Ці десять країн за минулий рік сформували для вітчизняних експортерів агропродовольства 57 % валютних надходжень.

Ключовими продуктами вітчизняного аграрного експорту традиційно стали зернові культури, олії та жири, олійні культури, залишки переробної промисловості, м’ясо та субпродукти. 2025 року до цього списку додалась об’єднана група молокопродуктів, яєць і меду.

Загалом на ці види агропродукції припало 86 % галузевого експорту у грошовому виразі, поінформував Микола Пугачов.

Початок цього року, незважаючи на погіршення безпекової ситуації в чорноморських портах, приніс досить хороші показники для аграрного експорту. У січні було отримано виручку в розмірі 2,0 млрд дол. США за продажі на зовнішніх ринках близько 5 млн т продовольства. Отже, 2026 року подальші перспективи збуту української продукції в світі залежатимуть не лише від наявної пропозиції, а й від здатності максимально використовувати логістичну інфраструктуру, насамперед для морського транспорту, підсумував Микола Пугачов.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа: