Скачати прес-реліз українською, на русском языке

В умовах обмежених бюджетних можливостей ресурси державної підтримки повинні спрямовуватися лише на ті галузі сільського господарства, які з огляду на стан вирішення проблеми продовольчої безпеки та рівень доходів відповідних суб’єктів потребують стимулювання від держави і були його позбавлені в попередні роки, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи особливості розподілу дотацій сільгосптоваровиробникам у 2018 році.

На його думку, у цьому контексті участь економічно самодостатнього виробництва курятини у програмах державної фінансової підтримки є недоцільною з кількох причин.

По-перше, дана галузь вже повністю відновилася після втрат, які вона зазнала у 2014 році внаслідок російської агресії на Сході України, і в останні роки досить динамічно розвивається – практично єдина з-поміж інших галузей тваринництва.

До того ж ринок м’яса птиці в Україні фактично перенасичений, а раціональні норми споживання по курятині навіть перевищені – відповідно загроз продовольчій безпеці по даному напряму не передбачається, додав експерт.

Рентабельність відповідного напряму аграрного бізнесу є досить високою - за розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, в останні чотири роки вона тримається на рівні не нижче 20 % – з урахуванням власної промислової переробки. З огляду на високу, як для аграрного бізнесу, оборотність капіталу, а відповідно, й окупність інвестицій, птахівничий напрям на промисловій професійній основі досить привабливо виглядає на фоні інших напрямів діяльності в аграрній сфері, а отже, не потребує держпідтримки у формі бюджетних дотацій.

Крім того, «бурхливий» розвиток виробництва м’яса курятини в останні роки фактично стримує розвиток інших видів м’ясних виробництв – з огляду на два чинники: цінову доступність м’яса птиці у порівнянні з іншими видами м’яса, особливо яловичиною; а також низку купівельну спроможність населення в останні роки, зауважив Леонід Тулуш. Адже для осіб із низькими доходами м’ясо птиці – єдиний варіант «безвегетаріанського» способу існування, а відповідно птахівничі підприємства в цьому відношення мають конкурентні переваги.

Таким чином, з огляду на стан насиченості вітчизняного ринку м’яса птиці нині вже відсутня потреба у будівництві нових виробничих потужностей, якщо вони будуть спрямовуватись лише на задоволення внутрішнього попиту. А саме на ці цілі лише одній компанії – лідеру з виробництва м’яса птиці в Україні – було спрямовано понад 806,5 млн грн бюджетних ресурсів держпідтримки, нагадав експерт.

Якщо ж йдеться про будівництво потужностей для експортної експансії, акцентував він, тоді виникає питання, чому держава повинна витрачати кошти громадян - платників податків на здешевлення курятини для споживачів інших країн? Навіть з огляду на важливість надходження валютної виручки для забезпечення стабільності національної грошової одиниці дане рішення не є переконливим.

По-друге, цього року частка найбільшого гравця на ринку курятини суттєво перевищить 50%, що свідчить про його явно монопольне становище на ринку При цьому найбільшому підприємству цієї групи спрямовується понад 83% обсягу дотацій за напрямком «Часткова компенсація вартості тваринницьких об’єктів». З огляду на це, фінансування збільшення обсягів виробництва найбільшим гравцем ринку за рахунок бюджетних ресурсів означає фактично підтримку монополіста і стимулювання державою подальшого закріплення його монопольної позиції на ринку, вважає науковець.

По-третє, птахівничі підприємства, особливо компанія – лідер даного ринку, все більше переорієнтовують свою діяльність на зовнішні ринки, адже вони давно вже переросли можливості вітчизняного ринку. Торік на експорт було спрямовано понад 23% обсягів виробленої курятини, а 2018 року цей показник може наблизитись до позначки у 30%. Тобто, вже в найближчій перспективі третина вирощеного з допомогою дотацій м’яса птиці буде йти на експорт. З огляду на те, що 80-85% такого експорту приходиться на компанію-лідера з отримання бюджетних дотацій, то можна зробити висновок про те, держава у такий спосіб забезпечує цінову доступність вітчизняної курятини для іноземних споживачів, зазначив Леонід Тулуш.

Натомість фокус надання державної підтримки має бути сконцентрований на стимулюванні виробництва стратегічно важливої для насичення внутрішнього ринку продукції, доведення обсягів її споживання до раціональних норм, підприємницької трансформації високотоварних господарств населення з метою зменшення обсягів тіньової діяльності, а також розвитку виробництва перспективних нішевих культур.

Вирішення завдання формування оптимальних напрямків та інструментарію державної фінансової підтримки та опрацювання дієвого механізму стимулювання збалансованого розвитку агропромислового виробництва потребує глибокого наукового обґрунтування із відповідним моделюванням ефектів та системної, а не точкової, зміни законодавства, – раціональних, а не лобістських, рішень, підсумував Леонід Тулуш.

 ###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

Контактна особа:

Лариса Басанська, Тел.: +38 044 258 3112
Відділ організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Ел. пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Веб-сайт: http://iae.org.ua/