Ми у ЗМІ

В 2016 році слід очікувати подорожчання свинини. Спалах африканської чуми змусила виробників скорочувати поголів'я свиней. Зменшення пропозиції призведе до подорожчання свинини на 30%. Це стане каталізатором зростання цін на інші види м'яса: яловичина подорожчає на 15%, а м'ясо птиці - на 10%.

Зростання ціни на м’ясо також спровокувало подорожчання імпортних кормів і продуктів для тваринництва. Подальше скорочення поголів’я великої рогатої худоби викликало скорочення виробництва і подорожчання яловичини, йдеться у коментарі завідувача відділення ціноутворення, інфраструктури ринку та розвитку наукових інновацій Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН Олександра Шпичака виданню «Апостроф».

На врожайність вплинула засуха. За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, торік середня врожайність цукрових буряків склала 47 т/га, а в 2015 році цей показник очікується на рівні 40 т/га.

За прогнозними оцінками вчених, за умови стабільного валютного курсу зростання ціни на цукор очікується в межах 15-20% в 2015/2016 МР через зменшення обсягів виробництва цукру і збільшення витрат на його виробництво, йдеться у коментарі завідувача відділенням ціноутворення, інфраструктури ринку та розвитку наукових інновацій Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН Олександра Шпичака виданню «Бизнес. Вести».

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, виробництво цукру в Україні у 2015/2016 маркетинговому році складе 1200 тис. т цукру при потребі внутрішнього ринку на період 2015/2016 МР 1720 тис. т (квота «А»). Враховуючи перехідні запаси цукру на початок маркетингового року на рівні 542  тис. тонн, загальна пропозиція цукру на внутрішньому ринку складе 1742 тис. тонн. При цьому фактичне споживання цукру в 2015/2016 маркетинговому році очікується на рівні 1550-1600 тис. тонн.

Ціни на цукор за умови стабільного валютного курсу можуть підвищитися на 15-20% внаслідок зменшення обсягів виробництва цукру і збільшення витрат на його виробництво, йдеться у коментарі завідувача відділенням ціноутворення, інфраструктури ринку та розвитку наукових інновацій Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН Олександра Шпичака сайту «АгроПерспектива».

Реальні показники рентабельності діяльності сільгосппідприємств в Україні є набагато нижчими за офіційні дані Державної служби статистики України.

З урахуванням індексації валютної складової понесених витрат (на індекс зміни офіційного курсу гривні до долара США), рентабельність вирощування основних сільгоспкультур суттєво знижується. За розрахунками вчених Інституту аграрної економіки, реальна рентабельність пшениці у 2014 році становила 4,9% проти офіційно задекларованих 28%, соняшнику – 5,8% проти 36,5%, сої – 7% проти 34,5%.

Наміри Міністерства фінансів України скасувати з 1 січня 2016 року дію спецрежиму ПДВ для аграріїв є економічно необґрунтованими, адже галузь не має тих показників рентабельності, які прийнято вважати високими, цитують завідувача відділу податково-бюджетної політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леоніда Тулуша Golos.Ua, АгроПерспектива, Agravery, Latifundist, АПК-Информ, Kurkul.com.

На кінець 2015 року поголів’я великої рогатої худоби зменшиться на 12,2%. Скорочення обсягів реалізації очікується на рівні 6% – 659,6 тис. т проти 701,7 тис. т у 2014 році.

Порівняно зі свининою та м’ясом птиці, яловичина і телятина є найдорожчим видом м’яса. Отже, обсяги внутрішнього попиту м’яса великої рогатої худоби, який напряму залежить від купівельної спроможності населення, теж зазнає скорочення, повідомляють УНІАН, АПК-Информ, Latifundist, АгроПерспектива, Пропозиція, Пресса Украины, FINANCE, УКРАИНСКИЙ ВЫБОР, Сегодня.ua, УНН. та інші ЗМІ з посиланням на директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН Юрія Лупенка.

Моніторинг ЗМІ

Розвиток виноградарства та виноробства найближчим часом буде визначатися загальноекономічною ситуацією в державі і здатністю галузі оперативно реагувати на гострі виклики сьогодення.

Вітчизняне виноградарство значно зменшило обсяги виробництва внаслідок анексії Криму.

Крім того, українським виноградарям та виноробам належить довести конкурентоспроможність своєї продукції в умовах створення Асоціації Україна-ЄС, зростання конкуренції на світовому ринку та продовження глобалізації економіки, цитують директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН Юрія Лупенка Agravery, АгроПерспектива.

Цього року виробництво винограду зменшиться більш ніж на 18% – до 356 тис. т.

Після анексії Криму виноградарство в Україні зазнало значних змін. Площі виноградників у плодоносному віці зменшилися майже на 35%: з 67,1 тис га у 2013 році до 44,0 тис га у минулому році.

Площа виноградників у господарствах населення зменшилася у 2014 році на 3,1%, цитують директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН Юрія Лупенка УНН, Аргументы и Факты Украина, Бизнес, АПК-Информ, АгроПерспектива, AgroTimes, Экономика, 2000.ua, UkrAPK та інші ЗМІ.

Моніторинг ЗМІ

Для введення ринку землі необхідно встановити регресивну шкалу державного мита за посвідчення переходу права власності на землю, визначити максимальний розмір земель, які можуть набуватися у власність однією особою, а також суб’єктний склад потенційних покупців земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Важливим завданням є розробка механізмів запобігання «тіньових» схем обороту земель сільгосппризначення, цитують директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН Юрія Лупенка Latifundist, UBR, Народный Корреспондент, gigamir та інші ЗМІ.

Насамперед необхідно визначити мету земельної реформи. За нашими оцінками, це забезпечення виробництва агропродовольчих ресурсів у необхідній для країни кількості і з високим рівнем ефективності. Цю мету і передбачає ринкова система господарювання. Отже, ринок землі та система, в якій він повинен функціонувати, мають однакову мету. Тому стверджувати, що ринку землі не повинно бути, – невігластво. Але він повинен мати такі сегменти: ціну, вартість, бути складовою економічної субстанції через визнання його активом (капіталом), урахування її в системі регулівних (через ціну, систему кредитування, страхування) і розподільчих відносин (через бюджет).

Лише розв’язавши ці проблеми, можна порушувати питання про купівлю-продаж землі, що також є сегментом ринку. Але відкидання перелічених передумов її купівлі-продажу завдасть непоправної шкоди економіці й державі., – про це в статті «До продажу землі ще чимало роботи», розповів радник при дирекції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академікаНААН Петро Саблук газеті «Урядовий кур’єр».

Треба запровадити обов’язкову звітність агрохолдингів. Державну реєстрацію їх дочірніх підприємств й інших підрозділів за місцем землекористування. Атимонопольне обмеження площі орендованої землі – не більше 35% сільгоспугідь району. Введення нормативу кількості робочих місць (2-2,5 працівника на кожні 100 гектарів землі). Удосконалення механізму справляння податків. Соціальні угоди виписати на законодавчому рівні.

Інститут аграрної економіки опрацював проект закону України про внесення змін до законодавчих актів щодо сільськогосподарської діяльності підприємств та аграрних холдингових груп. Ще два роки тому подали в міністерство та у Верховну Раду. Реакції немає, цитує завідувача відділу проблем галузевого і територіального управління Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН Михайла Кропивка сайт Черкаський край.