kvasha ilchuk coverНами з використанням сучасних методів дослідження ринкової економіки побудовані криві попиту та пропозиції окремих ринкових сільськогосподарських товарів. Це дало можливість визначити надлишки виробників і споживачів у процесі формування ринкової рівноваги. Моделі дають можливість  прогнозувати на перспективу максимально-можливі  обсяги виробництва пшениці, кукурудзи, соняшнику та сої з урахуванням досягнутого виробниками  рівня інтенсивності виробництва, поінформував  перший заступник директора з наукової роботи Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» (ННЦ «ІАЕ»), академік НААН Сергій Кваша.

За його словами, застосування розробок науковців, опубліковане у виданні «Прогнозування виробництва продукції рослинництва та його ресурсне забезпечення в Україні» (автори: С.М. Кваша, М.М. Ільчук, І.А. Коновал, М.М. Федюшко), дозволить максимізувати прибутки виробників продукції рослинництва.

Як відомо, зазначив експерт, оптимальні розміри виробництва залежать від величини попиту. Коли вони співпадають, виникає рівновага, яка створює для учасників ринку найбільш економічно вигідні умови. Перевиробництво в умовах автаркії означає для виробників збитки, оскільки внаслідок перенасиченості ринку і неспроможності покупців спожити вироблену продукцію, ціна на товар падає.

На основі аналізу діяльності чотирьох аграрних ринків України вчені ННЦ «ІАЕ» побудували моделі їх рівноваги та розробили методику обґрунтування виробничої програми з рослинництва. Вона дозволяє:

  • здійснити обґрунтування доцільності реалізації виробничої програми з виробництва окремих видів продукції рослинництва;
  • передбачити можливі перешкоди і проблеми в процесі реалізації виробничої програми і підготувати необхідні заходи для їх усунення;
  • визначити обсяги фінансових ресурсів, які необхідні для виконання виробничої програми та поставити питання про надання кредитів, ресурсів та технологій.

У результаті розрахунків були визначені оптимальні обсяги виробництва сільськогосподарськими підприємствами кожного з видів рослинницької продукції та величина ресурсів і коштів, необхідних для вирощування урожаю 2015 року, за різними елементами витрат. Серед них, зокрема: зарплата з нарахуваннями, насіння, мінеральні добрива, засоби захисту рослин,  пально-мастильні матеріали, амортизаційні відрахування, ремонт основних засобів, орендна плата за землю тощо.

Важливо, зауважив академік, що розрахунки зроблені для  підприємств різних природнокліматичних зон України із різним рівнем ресурсного забезпечення.  Такий підхід дозволить оптимізувати обсяги інвестицій у пріоритетні галузі сільського господарства, підсумував Сергій Кваша.