ННЦ Інститут аграрної економіки

Цього року на ситуацію досить сильно вплинули природні умови, вони були набагато гірші за торішні. Власне, це й стало першопричиною зменшення виробництва зернових у першій половині 2020 року. Також варто зважати на той факт, що продукція тваринного походження не в змозі компенсувати втрати зернових. Тут варто згадати і про зменшення поголів'я ВРХ, і про збільшення імпорту молочної продукції. Тож за таких умов у другій половині 2020 року навряд чи можна очікувати позитивної динаміки у виробництві: втрат від кліматичних факторів вже не зміниш, як і посівних площ та відповідних культур. Єдине, що може допомогти у цій ситуації – це мінімізація втрат під час збору того врожаю, який виріс. Крім того, минулий рік був рекордним за показниками врожайності, а рекордні показники завжди важче утримувати, ніж навіть досягати.

Детальніше

За темпами формування сортових ресурсів Україна випереджає Німеччину, Францію та Польщу. Але свій генетичний потенціал національні сортові рослинні ресурси досі не реалізують на повну.

У Державному реєстрі сортів рослин, придатних до поширення в Україні, у червні 2020-го налічувалося майже 12 тис. сортів, гібридів та ліній. Із них 8731 — це сорти та гібриди (для промислового виробництва й комерційного обігу), а 2799 — лінії (для визначення та підтвердження гібридного складу для забезпечення авторських прав). Зокрема, 868 гібридів та 783 ліній соняшнику, 1285 гібридів та 1811 ліній кукурудзи, 2693 гібридів овочевих.

Детальніше

Законопроект про зниження ставки ПДВ на 6% пройшов перше читання в Верховній Раді. До чого це може призвести? Як на це відреагували представники аграрних галузей? Досвід провідних країн. Про все це розповів завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інституту аграрної економіки»  Леонід Тулуш на програмі "Бізнес діалог" в студії телеканалу "Перший діловий".

Переглянути відео

Джерело: Перший діловий

Зерно спельти має свої особливості. Воно схоже на пшеничне, але більше за розмірами і захищене жорсткою лускою. При цьому містить мінімальну кількість глютену, багато різних вітамінів і мікроелементів, більше протеїну (до 25%) та клейковини (до 50%) порівняно з поширеною в Україні м'якою пшеницею. «Тому борошно зі спельти використовується як окремо для виготовлення хлібобулочних й макаронних виробів, так і в якості поліпшувача до низькоякісного борошна», — розповідає заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Микола Пугачов.

Спельту цінують за високі якісні показники та смак. Вона використовується у хлібопекарстві, виготовленні круп, макаронів, десертів, у дієтичному та дитячому харчуванні.

Детальніше