ННЦ Інститут аграрної економіки

Директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко вважає, такий недолік, як безсніжна зима, результатом якої стала нестача вологи в ґрунті для вирощування сільськогосподарських культур, не слід розцінювати як катастрофічний.

«Якщо орієнтуватися на дані Українського гідрометеорологічного центру, то в квітні очікується 24-50 мм опадів, в гірських районах – 55-82 мм, що в межах середніх багаторічних значень. Звичайно, посів сільськогосподарських культур краще проводити в досить зволожену землю, що прискорює сходи. Але загальний урожай ще більше залежить від подальших умов вегетації».

Юрій Лупенко вважає, що в 2020 р. обсяги виробництва зернових і зернобобових культур в Україні складуть 67,4 млн т. Це на 7,7 млн т. або на 10,3% менше історичного рекордного врожаю зернових в 2019 р.

«Таке зниження відбудеться в основному за рахунок зменшення виробництва озимої пшениці – до 24,2 млн т. (-12,5%), кукурудзи на зерно – до 32,2 млн т. (-10,3%), а також ячменю – до 8,1 млн т. (-8,7%)».

Джерело: Latifundist.com

В Україні за гречкою вже давно можна вираховувати індекс нашого добробуту: що б не відбувалося у країні, все позначається на ціні та наявності крупи. Нині ситуація схожа, пояснює Микола Пугачов, заступник директора з наукової роботи національного центру Інститут аграрної економіки. Ціни на гречану крупу скочили через ажіотаж, люди запасалися продовольством у війну, купували більше, ніж споживають зазвичай. На це миттєво відреагували торговельні мережі, змінивши цінники.

– Зріс попит через паніку, люди скуповували великі обсяги більшості круп. А торговельні мережі не змогли забезпечити відповідну пропозицію у відповідь на збільшення цього попиту, – пояснює науковець.

Детальніше

На думку директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААН Юрія Лупенко, створення Фонду в Україні є потрібним, це покращить фінансування виробництва малих підприємств та збільшить інвестиції.

«Створення такого фонду відповідає світовій практиці. Такі установи є у країнах ЄС, зокрема у прибалтійських. Сприятиме доступу до кредитування господарств, що не мають достатньої застави по кредитах. Тобто для малих агропідприємств, що дуже актуально. Банки зможуть розширити коло позичальників, зменшити кількість ризикованих кредитів, а малі господарства — покращити фінансування виробництва та збільшити інвестиції», — зазначив експерт.

Джерело: AgroPolit.com

У 2021 році, вдало адаптувавшись до роботи в умовах пандемії коронавірусу COVID-19, вітчизняні експортери продукції сільського господарства четвертий раз поспіль оновили максимальний показник поставок на зовнішні ринки, отримавши загальний дохід у розмірі 27,9 млрд дол. США, зазначив старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Богдан Духницький, коментуючи нещодавно оприлюднені дані Державної служби статистики України та Міжнародного торгового центру.

За його словами, торік наша держава продовжила очолювати глобальні рейтинги експортерів соняшникової олії і проса, а також зайняла одні з найвищих місць серед постачальників ячменю, кукурудзи, ріпаку, шроту і макухи, свіжого гороху.

Детальніше