Прес-релізи

Скачати прес-реліз

У 2020 році Україна, незважаючи на значні обмеження міжнародної торгівлі, що були пов’язані з розповсюдженням пандемії коронавірусу COVID-19, спромоглася не лише утримати високі місця у глобальних рейтингах експортерів окремих агропродовольчих товарів, а й посіла лідируючі позиції за обсягами експорту шроту і макухи, проса, ячменю, меду, ріпаку та інших видів сільгосппродукції, зазначив старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Богдан Духницький, коментуючи дані Державної митної служби та оперативну інформацію Міжнародного торгового центру (ITC).

За його словами, Україна вже звично посіла перше місце за обсягами експорту соняшникової олії. Торік зарубіжні продажі цього продукту сягнули рекордних 6860 тис. т.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Запорукою формування в Україні стійкої фінансової інклюзії, тобто рівного доступу та використання фінансових продуктів та послуг, які прийнятні за ціною, відповідають потребам домогосподарств та підприємств, доступні для всіх сегментів суспільства незалежно від доходу і місця проживання та надаються представниками фінансового сектору відповідально та екологічно для усіх учасників процесу, є комплексний підхід, зауважив завідувач Відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» д.е.н. Олександр Захарчук, виступаючи на засіданні круглого столу «Фінансова інклюзія як стратегічний напрям розвитку фінансового сектору», який відбувся в Інституті економіки та менеджменту Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» 20 травня 2021 року.

За його словами, фінансову інклюзію або фінансове включення слід розглядати у трьох площинах, а саме:

Детальніше

Скачати прес-реліз

У 2021 році уряд продовжує реалізацію відновленої у 2017 році Державної програми часткової компенсації вартості вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу (далі – Програма), яка мала за мету збільшення попиту на вітчизняну техніку, підтримку вітчизняного машинобудування та зменшення залежності від імпорту. Цього року на ці цілі заплановано витратити з держбюджету 1 млрд грн, зазначив науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ярослав Навроцький.

У 2017 році із 550 млн грн, передбачених бюджетом на цю Програму, було використано лише 134,1 млн грн, нагадав науковець.

Вже у 2018 році, зазначив він, ситуація змінилася на краще: з 955 млн грн було використано 912,8 млн грн, тобто 96 %.

Детальніше

Скачати прес-реліз

2020 року більша частка кондиційного насіння була іноземної селекції, тобто цей вид насіннєвої продукції було імпортовано або вироблено та сертифіковано на території України, зазначив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

За його словами, виробництво кондиційного – добазове, базове та сертифіковане –насіння основних зернових та олійних сільськогосподарських культур у 2020 році  становило близько 400,0 тис. т.

Зернових культур – озима пшениця, ярий та озимий ячмінь, кукурудза та жито – було вироблено та сертифіковано 328 тис. т, або 80 % від всього насіння. Олійних культур – соя, ріпак та соняшник – було сертифіковано 72,0 тис. т. Крім того, було вироблено та сертифіковано 25,4 тис. т насіннєвої картоплі та 1,2 тис. т насіння цукрового буряку поінформував науковець.

Детальніше

Скачати прес-реліз

За прогнозом науковців Інституту аграрної економіки, виробництво озимого ячменю у 2021 році і досягне понад 3,9 млн т, тобто збільшиться проти показника 2020 року на 17,8 %. Це найбільший рівень зростання серед усіх сільськогосподарських культур, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, презентуючи чергову розробку наукового колективу установи «Прогноз виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у 2021 році (березень 2021 року)».

За його словами, збільшення валового збору озимого ячменю очікується за рахунок зростання врожайності цієї культури з 33,5 ц/га до 36,6 ц/га (+ 9,3 %), тоді як площі посіву зростуть лише на 77 тис. га (+ 7,7 %). Прогнозується також, що це буде найбільший з 2016 року урожай ячменю.

Детальніше

Скачати прес-реліз

За прогнозом науковців Інституту аграрної економіки, валовий збір зернових та зернобобових культур у 2021 році складе 70,7 млн т, що на 8,8 % перевищить показник 2020 року у 65,0 млн т. Після рекордного 2019 року це буде другий за обсягами виробництва збіжжя показник за часів незалежності України, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, презентуючи чергову розробку наукового колективу установи «Прогноз виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у 2021 році (березень 2021 року)».

За його словами, збільшення валового збору зернових і зернобобових культур відбудеться переважно за рахунок досягнення рекордних врожаїв озимої пшениці – на рівні 28,5 млн т та озимого ячменю – 3,95 млн т, а також збільшення з 29,8 млн т до 31,1 млн т урожаю кукурудзи на зерно, яка займає найбільшу частку в українському короваї.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Представники молокопереробної галузі негативно оцінюють рішення щодо однократного зниження ставки ПДВ на молочну сировину, запроваджене з 1 березня 2021 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки ПДВ з операцій з постачання окремих видів сільгосппродукції» № 1115 від 17 грудня 2020 року, поінформував завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» к.е.н. Леонід Тулуш, презентуючи результати анкетування молокопереробних підприємств щодо їх оцінки зміни економічної ситуації в молокопереробній галузі за результатами першого місяця реалізації даного законодавчого рішення, – його спільно провели Інститут аграрної економіки та Спілка молочних підприємств України.

За словами науковця, в опитуванні взяли участь 14 компаній та/або груп компаній – практично всі ключові оператори ринку молокопереробки України. Сукупно їх частка сягає 70 % загальної ємності вітчизняного ринку переробки молока.

Детальніше

Скачати прес-реліз

Цього року повний великодній кошик, що включає традиційні м’ясні продукти, сир, яйця, паску, вершкове масло, м’який та твердий сири, а також додаткові продукти – помідори, огірки, яблука та червоне вино, коштуватиме, в середньому по Україні, 963 грн, поінформував директор

Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, вже шостий рік поспіль найдешевшим великодній кошик буде у Тернопільській області – 868 грн, а найдорожчим – 1060 грн – у Києві. Це залежить від цінових коливань на продукти харчування в областях України, пов’язаних із подорожчання яєць, цукру, борошна і вершкового масла, збільшення вартості енергоресурсів, а також зростання цін на продукти харчування через продовження локдауну у зв’язку з епідемією коронавірусу COVID-19, пояснив експерт.

Детальніше

Скачати прес-реліз

2021 року вартість великоднього кошика – за середніми цінами по Україні станом на березень – складе близько 780 грн. За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, цього року традиційні паска, яйця, домашня ковбаса, буженина, сало, вершкове масло, м’який і твердий сири, хрін та сіль обійдуться українцям на 160 грн – тобто на 25,8% – дорожче, ніж торік, коли мінімальний набір продуктів коштував 620 грн, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За його словами, вартість основної складової великоднього кошика – паски домашньої випічки – складе близько 120 грн за 1 кг. У магазинах і супермаркетах готова паска обійдеться дорожче, адже її ціна залежить від складових та оздоблення випічки.

Зростання вартості паски зумовлене кількома чинниками. З одного боку, це подорожчання яєць, цукру, борошна і вершкового масла, з іншого – зростання цін на зернові культури та тваринницьку продукцію через зменшення світового врожаю зернових, збільшення вартості енергоресурсів, а також сплеск цін на продукти харчування через запровадження карантину у зв'язку з епідемією коронавірусу COVID‑19, пояснив Юрій Лупенко.

Детальніше

Скачати прес-реліз

За прогнозом науковців Інституту аграрної економіки, зменшення виробництва валової продукції тваринництва у 2021 році складе лише -0,5 % проти -3,1 % у 2020 році, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, презентуючи чергову розробку наукового колективу установи «Прогноз виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у 2021 році (березень 2021 року)».

Торік спад відбувся майже по усіх видах продукції тваринництва, крім продукції вирощування овець і кіз (приріст на 0,7 %), нагадав науковець.

Детальніше