За розрахунками науковців, за нинішнього рівня цін точка беззбитковості для озимої пшениці становить близько 5 т/га за ринкової ціні збіжжя 9 тис. грн/т. Тобто якщо господарство отримує нижчу врожайність або реалізує зерно за нижчою ціною, то навіть відносно невелике подорожчання пального й логістики під час жнив може перевести виробництво у збиткову площину.

При цьому слід розуміти, що пальне — лише один із чинників.

У 2026 році виробничі витрати вже зросли приблизно на 15% порівняно з попереднім роком. Причиною тому не лише дорожче дизельне пальне, а й підвищення вартості мінеральних добрив, насіння, засобів захисту рослин, електроенергії, а також складна логістика та дефіцит робочої сили. Загалом витрати на вирощування врожаю можуть сягнути 650–680 млрд грн.

За словами експерта, очікувані виробничі витрати фермерських господарств у 2026 році складатимуть близько 45,0 тис. грн на 1 га за використання у посівах 5 основних сільськогосподарських культур — озимої пшениці, кукурудзи на зерно, озимого ріпаку, сої та соняшнику.

Найбільш уразливими залишаються малі та середні фермерські господарства, які не мають довгострокових контрактів на закупівлю пального, працюють на орендованій техніці або несуть високі транспортні витрати.

Великі агрохолдинги частково компенсують зростання цін завдяки гуртовим закупівлям, запасам пального та ефекту масштабу.

Якщо до традиційно високих логістичних витрат під час війни додається чергове підвищення цін на пальне саме у розпал жнив, це не означає автоматичних збитків для всіх виробників пшениці. Проте запас міцності багатьох господарств істотно зменшується.

Водночас науковець акцентує, що за врожайності понад 5 т/га та сприятливої кон’юнктури ринку пшениця залишається прибутковою культурою, тоді як за нижчої врожайності або погіршення цінової ситуації додаткові витрати на паливо можуть стати тим чинником, який суттєво знизить або повністю нівелює прибутковість виробництва.

Джерело: AgroPortal