В умовах особливо високого для національних агроінвесторів рівня ризиків слід очікувати, що цього року вони спрямовуватимуть інвестиційні ресурси переважно у оборотний капітал та збереження наявних виробничих потужностей.

Не виключене сповільнення впровадження передових технологій. На це впливатимуть і розміри виділених на інновації коштів, і логістичні проблеми щодо забезпечення новітньою сільгосптехнікою, обладнанням, насінням, ЗЗР тощо. Але ті господарства, які обрали впровадження інноваційних рішень на своїх полях, зупинити цей процес «не в змозі», тому на стоп ставити їх не будуть.

Тут варто відмітити, що нам є, куди рости. Протягом 2016-2021 рр. загальні розміри капітальних інвестицій на гектар угідь становили від $70 до 100. А лише за умов капіталовкладень від 150 $/га можна говорити, що країна розвивається у напрямку інноваційної модернізації.

Аграрії це розуміють, бо інвестиції в інновації є ключовою умовою зростання національної економіки та сталого розвитку. І як правило, капітальні інвестиції мають випереджальну динаміку по відношенню до ВВП, тобто спочатку інвестиції та інновації, а вже потім – бажане (прогнозоване) економічне зростання.

Фінансові перспективи впровадження інноваційних технологій

У цілому, технології докорінно міняють концепцію сільського господарства, роблячи його більш вигідним, ефективним, безпечним та простим. І важливу роль в цьому відіграють технологічні компанії: без використання існуючих іноземних інноваційних продуктів та адаптування їх до українських умов неможливо робити подальші поступи вперед.

Як приклад цьому – зародження «точного землеробства» в Україні. За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, точними технологіями сьогодні покриті 15% сільгоспугідь. Переважно – у великих агрохолдингах.

Обсяг ринку точного землеробства в Україні на сьогодні становить приблизно $60-70 млн з урахуванням обладнання, яке йде в комплекті з технікою, додаткового обладнання, різних навісів на агрегати і техніку, сервісів, послуг, програмних продуктів, дронів.

В Україні є також показові приклади успішного впровадження агроінновацій на рівні компаній. Так, одне з господарств завдяки системі GPS-нагляду і моніторингу використання пального заощадило за 4 роки $15 млн – більше, ніж річний обсяг інвестицій в інновації семи найбільших агрохолдингів країни.

Ще один приклад: диференційоване внесення компенсаційних норм азотних добрив дозволяє раціонально розподіляти добрива по полю й повертати в ґрунт пожнивні залишки з основними елементами живлення. Застосування цієї технології забезпечує економію від $120 до $300 на гектарі, в залежності від зібраної культури.

Обробіток ґрунту з одночасним диференційованим локально-стрічковим внесенням 4-х видів добрив забезпечує зменшення витрат основних добрив до 50% порівняно з внесенням їх в розкид. Одночасне проведення обробітку ґрунту, внесення добрив і посіву заощаджує близько 40% паливно-мастильних матеріалів у порівнянні з традиційними методами.

Хоча застосування інноваційних технологій в агросекторі на початку потребує певних інвестицій, вони швидко себе окуповують, зменшуючи затрати часу і робочої сили.

Окрім цього, підвищені інвестиційні ризики агробізнесу частково компенсуватимуть чинники подальшого зростання світових цін на продовольство.

Поєднання інновацій та технологій вже дало змогу Україні забезпечити продовольством себе та інших. Тож, доцільно не втрачати оптимізм щодо майбутнього і агробізнесу навіть в умовах війни доцільно максимально використовувати можливості активізації інвестиційно-інноваційної діяльності.

Джерело: Пропозиція