«Як правило, інформаційна кампанія про майбутнє подорожчання закінчується реальним збільшенням ціни. Тим більше, що при підвищенні ціни на 15-20 % споживання хліба практично не зменшиться. Адже хліб в цілому є відносно нееластичним товаром й можливостей відмовитися від споживання хліба або замінити його іншим товаром у населення небагато. Отже, виторг виробників хліба та його продавців зросте», - наголосив Пугачов.

Втім, за його словами, існують і об’єктивні причини подорожчання хліба, до яких можна віднести підвищення цін на енергоносії, збільшення оплати праці, коливання світових цін на аграрну продукцію.

«Скорочення у 2020 році валового збору зернових в Україні на 7-10 млн тонн не є катастрофічним для внутрішнього ринку. Дефіциту зерна не буде. Водночас ціна на внутрішньому ринку зерна суттєво залежить від світової ціни. А ціни на зерно у Чорноморському регіоні досягають у поточному сезоні нових максимумів. Якщо українську пшеницю можна продати на експорт по 240 дол. за тонну (на умовах FOB), то, відповідно, ціна її продажу вітчизняному борошномельному підприємству чи пекарні буде наближатися до цієї величини. Як наслідок, відбувається подорожчання борошна», - пояснив заступник директора ІАЕ.

Джерело: Укрінформ