Ми у ЗМІ

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, витрати на весняно-польові роботи у 2015 році збільшаться на 18 млрд грн, тобто майже на 60% порівняно з показниками минулого року, повідомляють УНН, ПрессОрг24, Odnako.su, Ильичевец, InfoLane та інші ЗМІ, посилаючись на дані Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».

На думку науковців Інституту аграрної економіки, процедура адміністрування ПДВ має певні недоліки, повідомляють Latifundist, Agravery, AgriNEWS, УкрАгроКонсалт, Аграрний тиждень.Україна, Українська аграрна конфедерація, Украинская зерновая ассоциация, АПК-Інформ та інші ЗМІ з посиланням на директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН Юрія Лупенка.

Недостатньо обґрунтованою є вимога до сільгосппідприємств — суб’єктів спеціального режиму справляння ПДВ щодо перерахування коштів на рахунок у системі електронного адміністрування податку у період із 1 лютого до 1 липня 2015 року, коли попереднє бронювання коштів на такому рахунку від інших платників ПДВ ще не вимагається.

Також кошти роблять зайве коло, внаслідок чого вони вилучаються з обороту, як мінімум на 3-5 днів.

Крім того, сільгосппідприємство втратило право, як раніше, поповнювати свій спецрахунок авансом, протягом звітного періоду або до подачі спецдекларації з ПДВ, коли в нього на поточному рахунку є кошти.

За словами Юрія Лупенка, ця проблема набуває особливої актуальності у період проведення польових робіт, коли сільгосппідприємству за рахунок цільових коштів необхідно оперативно придбавати паливо, насіння, засоби захисту рослин або інші матеріально-технічні ресурси. А залежність від Казначейства може призвести до затримки чи зриву відповідних робіт, зазначив Юрій Лупенко.

Стратегічні і тактичні кроки дозволять увійти в нинішню нову економічну реальність з додатковими джерелами доходу, а не зі збитками. Наприклад, дефіцит оборотних коштів може позитивно вплинути на сівозміну. Якщо урізноманітнити культури, оздоровити землю і мінімізувати витрати на добрива і захист, то отримати максимальний урожай цілком реально, йдеться у коментарі директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН Юрія Лупенко сайту Delo.ua.

У квітні 2015 року підвищаться ціни на свинину і яловичину, повідомив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За його словами, це пов’язано зі скороченням виробництва. З початку року пропозиція свинини зменшилася на 7%, а яловичини - на 4%. Сприяють зростанню цін на м’ясо та підвищення оподаткування аграріїв, їх прагнення компенсувати зростання цін на енергоресурси, імпортні корми та засоби захисту тварин.

У квітні яйця можуть піднятися в ціні до 40%.

Ціни на молочку в березні зросли на 10%, вершкове масло – на 6%. Основна причина – зменшення пропозиції від виробників і, як результат, посилення конкуренції між переробниками за сировину. Це разом із зростанням цін на енергоносії та нестабільністю валюти створює умови для подальшого зростання цін на молочні продукти, цитують Юрія Лупенка Обозреватель, Коментарии, FinanceUA, UBR, Хвиля, From UA Новости Украины, ГудВин, Житомир-Онлайн, Харьковские известия, Экономика, События Днепропетровска та інші ЗМІ.

Моніторинг ЗМІ

Інститут аграрної економіки ініціює створення на своїй базі Центру моніторингу аграрного ринку. Відповідні пропозиції надали днями до Міністерства аграрної політики та продовольства України, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

Нині створення такого центру набуває особливої гостроти й актуальності. Учасники ринку, в першу чергу сільгосптоваровиробники, постійно потребують актуальної, ледь не щоденної інформації про тенденції на ринку, рівень та динаміку поточних та прогнозованих цін, результати аналізу ринкової кон'юнктури, зміни умов виробництва та реалізації продукції й багато іншого.

Достовірної неупередженої інформації про стан вітчизняного та зарубіжного ринку потребують і органи влади – для прийняття рішення поза впливом зацікавлених комерційних структур.

Важливим напрямом діяльності Центру моніторингу аграрного ринку має стати створення бази даних та підготовка необхідних пропозицій для удосконалення торгівельної політики аграрною продукцією на зовнішніх ринках, цитують директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН Юрія Лупенка галузеві ЗМІ. Серед них AgriNEWS, Latifundist, АПК-Информ, Аграрний тиждень. Украина, Український клуб аграрного бізнесу, Зерно Он-лайн та Агравері.

2014 рік став періодом спаду ринку сільськогосподарської техніки: його скорочення склало близько 40%. Причиною тому політична нестабільність, бойові дії на кордоні з Росією та економічні проблеми. Маються на увазі незначні галузеві інвестиції, обмежене кредитування банками покупців сільськогосподарської техніки, збільшення частки вживаної і зменшення частки нової техніки, цінова конкуренція і демпінг між дилерами, падіння прибутку підприємств. Як результат – фінансові можливості імпортерів істотно скоротилися. Ринок сільськогосподарської техніки в Україні переживає не найкращі часи. Таку точку зору висловив старший науковий співробітник відділу ринку матеріально-технічних ресурсів Національного Наукового Центру «Інститут аграрної економіки» Дмитро Соловей у статті «Розмови про техніку…», опублікованій на веб-сайті «АгроПерспектива» 25 березня 2015 року.

З урахуванням постійного скорочення поголів’я корів: торік на 3,2%, у січні ц.р. на 3,7%, – а також розширення можливостей експорту у країни Євросоюзу загострюється проблема необхідності концентрації виробництва молока, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

Вирішити цю проблему можна двома шляхами.

Перший полягає у трансформації окремих селянських господарств з однією-двома коровами в міні-ферми, де утримувалося б не менше 10 корів. Тут можна використати успішний досвід Польщі та Франції.

Другий шлях – створення молочарських сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів (СОК).

Важливим чинником розвитку вітчизняного молочного скотарства є оптимізація напрямів використання зернових на корм для забезпечення внутрішніх потреб у тваринницькій продукції на рівні раціональних норм споживання, а також подальше нарощування обсягів експорту продукції тваринництва.

Реалізація цих заходів дозволить збільшити концентрацію виробництва молока, підвищити його якість, створити нові робочі місця, зменшити екологічне навантаження. А отже забезпечить підвищення конкурентоспроможності молочного скотарства в Україні, а також сприятиме наближенню вітчизняної молочної продукції до ринку ЄС, цитують директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН Юрія Лупенка АПК-Информ, Latifundist, AgriNEWS, MilkUA, Аграрний тиждень. Україна, Agriacta, AgroNews, Агравері  та інші ЗМІ.

Моніторинг ЗМІ

Завідувач відділення ціноутворення, інфраструктури ринку та розвитку наукових інновацій Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Олександр Шпичак увійшов до складу робочій групі з питань стабілізації та розвитку галузі молочного скотарства Міністерства аграрної політики та продовольства України, повідомляє MilkUA з посиланням на веб-сайт Інституту.

Згідно з нормами Конституції, ми маємо піклуватися про жителів села. З одного боку, необхідно пропонувати шляхи покращення життя селян, з іншого – дбати про те, щоб залучати людей до життя у сільській місцевості. В іншому випадку, без ефективного соціально-економічного розвитку сільських територій ми матимемо безлюдні території.

Таку точку зору висловив заступник директора з наукової роботи Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н., проф. Микола Пугачов у коментарі щодо пріоритетів Стратегії розвитку АПК на період до 2020 року.

Телепрограма 5 каналу «Вікно в Європу» від 5 березня 2015 року.

Переглянути відео

Вирішити проблему підвищення якості української молочки і забезпечити нарощування обсягів виробництва молока можна тільки шляхом впровадження організаційно-економічних стимулів, цитує завідувача відділенням ціноутворення, інфраструктури ринку та розвитку наукових інновацій Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН Олександра Шпичака Latifundist,.

За словами науковця, подібну до української ситуацію зі структурою виробників молока мали Польща і Франція. З метою нарощування поголів’я корів ці країни здійснювали стимулювання дрібних товаровиробників шляхом доплат за кожну голову приросту. Це дало позитивні результати. Зараз мінімальний розмір ферм у Польщі не менше 15 голів, у Франції – не менше 40 голів.

Цю інформацію поширюють галузеві ЗМІ AGRONEWS та MilkUA.