Ми у ЗМІ

Агролізинг є найбільш компромісним серед існуючих напрямків бюджетного фінансування програм оновлення галузевих технічних засобів. Адже як механізм державної підтримки він є необтяжливим для бюджету і в умовах постійного удорожчання матеріально-технічних ресурсів – більш вигідним для аграріїв.

Тому механізм фінансового лізингу доцільно визнати основним важелем державної підтримки технічного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників, удосконалюючи при цьому інституційне забезпечення лізингових відносин, цитують директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН Юрія Лупенка, АПК-Информ, Аграрний тиждень. Україна, Latifundist та інші ЗМІ.

У минулому році в порівнянні з 2013 роком виручка від реалізації продукції аграрного сектора в доларовому еквіваленті знизилася на 8% - до 13,9 млрд дол. США.

Наслідки фінансових диспропорцій і деформацій попередніх періодів суттєво впливають на господарську діяльність підприємств аграрного сектора. Нинішня фінансова ситуація в галузі вимагає певних нормативно-правових та організаційно-економічних змін. Зокрема, актуальною була і залишається завдання формування спеціалізованої фінансово-кредитної інфраструктури, орієнтованої на обслуговування аграрного виробництва,  йдеться в інтерв’ю завідувача відділом кредитування, страхування та фінансів підприємств Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Петра Стецюка виданню «АгроПерспектива».

Питання запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення обговорили учасники круглого столу «Соціально-економічні наслідки запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення в Україні», який відбувся 26 травня 2015 року в Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки».

Наразі необхідна консолідація зусиль економічних, політичних, громадських та наукових кіл, оскільки, незважаючи на багаторазове продовження мораторію і можливе припинення його дії з 1 січня 2016 року, в Україні досі не створено передумови для включення земель сільськогосподарського призначення в економічний оборот. Зокрема, не визначені механізми соціального захисту на селі в разі продажу селянами своїх паїв, які нині – в умовах незадовільної ситуації з зайнятістю в сільській місцевості - виступають якорем стабільності.

Таку точку зору учасників круглого столу висвітлюють Агро Перспектива, Latifundist, Мир Домов та інші ЗМІ.

За оцінками науковців Національного наукового центру «Інституту аграрної економіки», в Україні частка сертифікованого насіння складає 5–8%. При цьому це здебільшого імпортоване насіння. А відсоток використання власного посівного матеріалу дуже високий, адже малі та середні господарства використовують переважно несертифіковане насіння.

Незважаючи на значне поліпшення на вітчизняному ринку насіння, Україна сильно відстає від інших європейських країн у забезпеченні виробничих посівів якісним сертифікованим насінням вищих категорій. Внаслідок цього вітчизняне сільське господарство несе значні втрати, знижуючи власну конкурентоспроможність на європейському ринку.

Таку точку зору висловив завідувач відділу ринку матеріально-технічних ресурсів Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Олександр Захарчук, повідомляють Latifundist, Агро Перспектива, УкрАгроКонсалт, AgroNews, Украинская зерновая ассоциация, AgriNEWS та інші ЗМІ.

Науковці ННЦ «Інститут аграрної економіки» ще 20 років тому опрацювали схему реформ та етапи її проведення. Вони передбачали подолання дискримінаційних явищ щодо агропромислового виробництва. Для реалізації реформи напрацювали майже 100 нормативно-правових актів, постанов уряду, підготували необхідні для їх реалізації практичні посібники.

Запропоновані науковцями напрями реформ, виконано на 15–45%. Найменше не відповідають вимогам - ціновий механізм та інфраструктура ринку. Впровадження ресурсо- та енергоощадних технологій, кооперація мають показник 30%.

У 40% науковці оцінили прогрес у визначенні власника землі та майна, формуванні сприятливої фінансової й кредитної системи, забезпеченні стимулюючої податкової політики, кадровому забезпечені, розв’язанні соцпроблем.

Таку точку зору висловив радник при дирекції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Петро Саблук у статті «Реформи в АПК: темпи незадовільні», опублікованій у газеті «Урядовий кур’єр» 26 травня 2015 року.

У Національному науковому центрі «Інституті аграрної економіки» відбулася міжнародна конференція «Сучасні проблеми та перспективи міжнародної інтеграції аграрного сектору економіки України», в якій взяли учать українські науковці, представники владних структур та фахівці з Білорусі, Казахстану, Литви, Франції та Німеччини.

Майже кожен з виступаючих застерігав від поспішного запровадження ринку землі, особливо в умовах, коли наша країна фактично знаходиться в стані війни з недружнім сусідом та має проблеми з сепаратистами сходу.

За результатами обговорення учасники конференції прийняли відповідну резолюцію, яку буде доведено до органів державної влади, наукових та освітніх організацій, ЗМІ, широкого загалу громадськості, повідомляють АПК-Информ, APD, Украинская зерновая ассоциация та інші ЗМІ.

Моніторинг ЗМІ

Скасування спеціального режиму справляння ПДВ може призвести до зниження обсягів виробництва валової продукції сільського господарств, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, таке зниження по сільгосппідприємствах може перевищити 7%, а в цілому по галузі становитиме понад 3%. В свою чергу, це призведе до зменшення валового внутрішнього продукту приблизно на 1,5%.

Це обумовить скорочення обсягів експорту агропродовольчої продукції та погіршення сальдо платіжного балансу країни. За розрахунками вчених Інституту аграрної економіки, зменшення обсягів експорту може становити понад 11,5% або понад 2 млрд долл США.

Дострокове скасування спецрежиму ПДВ негативно позначиться і на сільськогосподарській зайнятості. За прогнозами Інституту аграрної економіки, зменшення чисельності зайнятих у сільгосппідприємствах може перевищити 5%, зниження фонду оплати праці – 0,7 млрд грн., цитують Юрія Лупенка національні та галузеві ЗМІ. Серед них UBR, Latifundist, АПК-Информ, AgriNEWS, Украинская зерновая ассоциация, Инфоиндустрия, Українська аграрна конфедерація та Украгромаш.

Нині лише 5-7% малих і середніх агрогосподарств зважуються займатися малопоширеними – «нішевими» – сільгоспкультурами: сорго, амарант, гірчиця, льон, нут та ін. І це прикро, адже вони дозволяють урізноманітнити сівозміну, оздоровлюють землю, зменшують витрати на захист і добрива, дають додаткове джерело доходу, йдеться у коментарі директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН Юрія Лупенка виданню AgroNews.

Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у 2015 році, за оптимістичними оцінками Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», може зрости на 1,8% порівняно з 2014 роком, повідомляють УНІАН, УкрАгроКонсалт, АПК-Информ: овощи & фрукты, UKRAPK Украинская зерновая ассоциация, Odnako.su та OnlineЕкспрес.

Про результати роботи аграрного сектора за 2014 рік розповів завідувач відділом кредитування, страхування та фінансів підприємств Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Петро Стецюк в інтерв’ю «Сприятливі умови», опублікованому в журналі «АгроПерспектива», №4’2015.

У 2014 році в порівнянні з 2013 роком виручка від реалізації продукції аграрного сектора в доларовому еквіваленті знизилася на 8% – до 13,9 млрд дол США. При цьому фінансовий результат при перерахунку за середньорічним курсом НБУ збільшився на 85% і склав 2,9 млрд дол США.

Рентабельність виробництва сільськогосподарської продукції в Україні за 2014 рік зросла на 14,9 процентних пункти і досягла рівня 26,3%.

Прибуток від реалізації сільгосппродукції – до оподаткування, без урахування бюджетних дотацій і доплат - торік становила 34,5 млрд грн. Це майже в три рази перевищило показники 2013 року.

Серед основних причин зростаючої динаміки сільгоспвиробництва цілий ряд факторів. Це, зокрема, сприятливі для виробництва більшості видів рослинницької продукції погодні умови, наслідки техніко-технологічної модернізації сільськогосподарського виробництва, яку в останні п’ять років проводили великі агрокомпанії, і, як наслідок, зростання обсягів виробництва.

Цінова кон’юнктура на світовому ринку також була сприятливою.

У 2014 році відбулася суттєва девальвація гривні, за рахунок чого зросла оцінка фінансових результатів у національній валюті.

За оцінками Інституту аграрної економіки, вартість основних засобів, у сільському господарстві, є заниженою в 2 рази. У силу цього показники рентабельності, розраховані Державною службою статистики, є завищеними.

Слід сказати, що наслідки фінансових диспропорцій і деформацій попередніх періодів суттєво впливають на господарську діяльність підприємств аграрного сектора.

Вітчизняна банківська система знаходиться у важкому стані і доступ сільськогосподарських підприємств до її кредитних ресурсів досить обмежений.

Більшість українських компаній, які розмістили свої облігації на зовнішніх ринках, в даний час займаються питанням їх реструктуризації. Очевидно, що можливості рефінансування зовнішніх боргів досить проблематичні.

Нинішня фінансова ситуація в галузі вимагає певних нормативно-правових та організаційно-економічних змін. Зокрема, актуальною була і залишається завдання формування спеціалізованої фінансово-кредитної інфраструктури, орієнтованої на обслуговування аграрного виробництва, підсумував Петро Стецюк.