Ми у ЗМІ

Заступниця директора, завідувачка відділу земельних відносин та природокористування Інституту аграрної економіки Ольга Ходаківська зазначила, що в 1990 році аграрії вносили вапняк на 1,5 млн га земель, а в 2019 році - тільки на 137 тис. га. За її словами, висока кислотність ґрунтів здатна знизити врожайність зернових культур до 50%. Але також це вплине на вартість ділянок після відкриття ринку земель в Україні. "З такої землі платитимуть менше податків, відповідно, менше коштів піде до місцевих бюджетів", - додала вчена.

Переглянути відео

Джерело: УНІАН

Ціна на гречку в Україні минулого тижня знизилася на 7%, до 15,15 тис грн за тонну, і подорожчання цієї крупи найближчим часом не очікується.

За інформацією Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, в цьому році гречкою засіяно 74 тис. га, на 10 тис. га більше, ніж торік. За пару тижнів розпочнеться збирання урожаю гречки, і на ринок надійде крупа нового урожаю. Близько 500-600 тонн крупи гречаної має поставити на ринок АТ "Аграрний фонд" зі своїх запасів. Вже минулого тижня (3-7 серпня) закупівельні ціни на гречку, за словами заступника директора ІАЕ, знизилися на 7%, до 15,15 тис. грн за тонну. З огляду на це фахівці Інституту аграрної економіки не прогнозують у наступні місяці значного підвищення цін на гречані крупи.

Читати далі:

Ольга Ходаківська провела вебінар «Гранти на сільське господарство» на YouTube-каналі «Центр розвитку "ЧАС ЗМІН"»

Переглянути відео

Ще один важливий напрямок діяльності “старого-нового” міністерства – формування якісних механізмів запровадження обігу сільськогосподарських земель та сприяння результативності земельної реформи в Україні. На цьому наголошує директор Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” Юрій Лупенко. За його оцінками, відновлене міністерство зможе приділяти більше уваги таким прогнозованим викликам для країни як-от: надмірна концентрація земель, зменшення зайнятості на селі, сприяти розвитку сільських територій.

Читати далі:

Кому доведеться платити. Як пояснив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", к.е.н. Леонід Тулуш, податкове зобов'язання "застосовується до будь-яких земельних ділянок с/г призначення, а не лише до паїв. Тобто всі ділянки, на яких щось сіється, садиться, скошується (як у випадках із сіножатями) чи пасеться (як у випадку із пасовищами), незалежно від того, кому вони належать і як використовуються, будуть оподатковуватись.

Відповідно, якщо земельна ділянка с/г призначення будь-якого спрямування (навіть присадибна ділянка, тобто город при будинку) перевищуватиме 1 га, за неї слід буде сплачувати податок.

Читати далі:

У Верховній Раді України розглядається законопроект, яким хочуть ввести збільшений податок на пай – Леонід Тулуш надав коментар телеканалу UA:ПЕРШИЙ.

Переглянути відео (дивитись з 8 хвилини)

За словами Олександра Захарчука, заввідділом ННЦ "Інститут аграрної економіки", в ході останньої посівної кампанії використовувалося близько 300 сортів озимої пшениці. Але найбільш поширеними були сорти вітчизняної селекції: "Богдана", "Шестопалівка", "Подолянка", "Смуглянка", "Антонівка", "Місія одеська" та "Куяльник".

Найбільшим попитом серед сортів озимого ячменю минулої осені користувались вітчизняні "Дев'ятий вал", "Снігова королева" та "Достойний", а також чеський "Луран" і німецький "Хайлайт". З найбільш популярних сортів озимого ріпаку експерт виділяє німецькі "Шерпа", "Рохан", "Мерседес" та "ПР44Д06", а також вітчизняний "Чорний велетень".

Читати далі:

Більш виважений прогноз щодо майбутнього «зернового валу» презентував Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» НААН. Згідно зі сценарієм науковців аграрної галузі, зниження врожаю відбудеться на рівні 10% у порівнянні з минулорічним валовим збором зернових і зернобобових.

Таким чином, у 2020 році в Україні буде зібрано 67,5 млн т зерна. Зниження відбудеться за рахунок падіння виробництва озимої пшениці на 12,5% — до 24,2 млн т, кукурудзи на зерно на 10,3% (до 32,2 млн т) та ячменю на 8,7% (до 8,1 млн т). Проте, як свідчить прогноз, очікується підвищення у порівнянні з минулим роком виробництва жита (до 355400 т), ярої пшениці (до 698800 т), гречки (до 96400 т) і гороху — до 687400т. Ці види зерна наразі належать на групи «другорядних» у структурі валового збору й їх врожайність не здатна змінити загальну картину пропозиції.

Читати далі:

Рекордний обсяг імпорту сільгосптехніки — $1,342 млрд — було зафіксовано у далекому 2008 р. Другий за обсягами результат — $1,144 млрд — 2017 р.

“Обсяги імпорту агротехніки 2019 р. — $769,2 млн — значно менші за досягнуті рекордні показники, що є свідченням низької купівельної спроможності сільгосптоваровиробників, особливо малих та середніх”, — зауважує д-р екон. наук Олександр Захарчук, завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Джерело: .БІЗНЕС

Значне збільшення кількості днів із високими температурами повітря вдень – понад 30 градусів – і далі призводитиме до передчасного достигання сільськогосподарських культур та зниження їх урожайності, а отже, до зменшення доходів фермерів, – каже заступник директора ННЦ “Інститут аграрної економіки” Микола Пугачов. – Крім того, потепління супроводжується зниженням загальної вологості грунту. За прогнозами, до 2030 року вона може зменшитися на 15 – 20% порівняно з нинішньою, а у зоні Степу – до 30%.

Утім потепління відкриває для вітчизняного сільського господарства можливості для розширення набору культур, зокрема теплолюбних, особливо за умови штучного зрошення.

Джерело: Expres.online