«Розвиток системи сільськогосподарського дорадництва – необхідна складова запровадження організаційно-економічних інновацій на селі», – наголосив завідувач Відділу проблем галузевого і територіального управління Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» (ННЦ ІАЕ), д.е.н., професор, академік НААН Михайло Кропивко, виступаючи на Міжнародній науковій конференції «Біоресурси планети та біобезпека навколишнього середовища: проблеми та перспективи», що відбулася 6 листопада 2013 року у Києві.

Формування існуючої системи сільськогосподарського дорадництва в Україні було започатковане у 2003-2007 роках за сприяння проектів міжнародної технічної допомоги, поінформував експерт у своїй доповіді «Сучасний стан та перспективи формування державної системи сільськогосподарського дорадництва в Україні». Тоді в усіх областях України були створені сільськогосподарські дорадчі служби.

За час свого існування, зазначив доповідач, дорадчі служби відіграли значну роль у забезпеченні процесів приватизації і роздержавлення землі і майна, становленні фермерства, реформування колишніх колгоспів і радгоспів у ринкові організаційні утворення, формування ринкової інфраструктури та інших перетворень на селі.

Викликає занепокоєння той факт, підкреслив Михайло Кропивко, що в умовах кризових явищ останніх років обсяги державного фінансування дорадчої діяльності постійно скорочуються. За оцінками фахівців, сільськогосподарськими дорадчими послугами сьогодні охоплено близько 5% селян.

У той же час урядом ведеться робота, спрямована на забезпечення комплексного розвитку національного агросектору. Зокрема, затверджена Стратегія розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року, завершується розробка Стратегії соціально-економічного розвитку села. Розробляються програми по реалізації цих стратегій на 2016-2020 роки.

Документами передбачається реалізація цілої низки реформаційних заходів, у тому числі:

·         розвиток особистих сільських господарств (ОСГ) (4,3 млн) з метою зробити їх активними учасниками ринку через перетворення їх частини на сімейні ферми (18 тис.) та СПД ФО (192 тис.);

·         розвиток сільськогосподарської кооперації з утворенням СОК практично у кожній сільській раді (4350 СОК);

·         збільшення доходів ОСГ від підприємницької діяльності та самозайнятості з 6% у 2012 році до 15% у 2020 році;

·         розроблення та реалізація Програм соціально-економічного розвитку сільських громад і територій (13 тис.);

·         інші масштабні проекти розвитку спільної сільськогосподарської діяльності, зеленого туризму, органічного землеробства, формування конкурентоспроможних інтеграційних аграрних формувань за участю господарств населення тощо.

Запровадити ці та інші організаційно-економічні інновації на селі можливо лише за умов створення дієздатної системи сільськогосподарського дорадництва, привернув увагу присутніх доповідач.

На це спрямована «Концепція формування державної системи сільськогосподарського дорадництва», яка була ініційована і розроблена Мінагрополітики, НААН, НАСДСУ та ННЦ ІАЕ і схвалена КМУ (розпорядження від 31 жовтня 2011 року №1098-р).

Концепцією передбачається використати існуючий потужний  науково-технічний потенціал вищих навчальних закладів аграрної освіти, регіональних науково-дослідних установ НААН, а також інтелектуальний потенціал сільськогосподарських  дорадників і дорадчих служб, створених за підтримки програм і проектів міжнародної технічної допомоги для створення розгалуженої і потужної територіальної мережі сільськогосподарських дорадчих служб, особливо на місцевому рівні. Ці служби мають бути вбудовані у систему органів управління агропромисловим розвитком  на обласному та районному рівнях.

Реалізація Концепції здійснюється згідно з Планом заходів щодо реалізації Концепції формування державної системи сільськогосподарського дорадництва на період до 2015 року, затвердженим розпорядженням КМУ від 23 травня 2012 р. № 303-р.

Проте, як зазначив Михайло Кропивко, не всі заходи були профінансовані, що ускладнює формування системи дорадництва.

Подальший розвиток сільськогосподарського дорадництва в Україні значною мірою залежить від основних напрямів реформування управління сільським господарством, передбачених Стратегією і проектом Програми розвитку аграрного сектору до 2020 року. Серед них, зокрема, запровадження стратегічного планування, розвиток державно-приватного партнерства, самоврядування та кластерних форм регіонального співробітництва.

Сільськогосподарське дорадництво є складовою управління АПК в умовах його демократизації та самоврядування. Його основним завданням є спрямування суб’єктів сільськогосподарської діяльності і сільських громад на інноваційний розвиток. З огляду на це у ході реформаційних перетворень сільськогосподарське дорадництво має бути органічно вбудоване в організаційні структури міжгосподарського самоврядування та забезпечення інноваційного розвитку, підсумував Михайло Кропивко.

 

Довідково

Під сільськогосподарською дорадчою діяльністю розуміється сукупність дій та заходів, спрямованих на задоволення потреб особистих селянських та фермерських господарств, господарських товариств, інших сільськогосподарських підприємств усіх форм власності, а також сільського населення у підвищенні рівня знань та вдосконаленні практичних навичок прибуткового ведення господарства.

У Європейському Союзі важливість системи сільськогосподарського дорадництва знайшла відображення у правових актах країн – членів цієї організації, а також у правових актах Європейського Союзу. Регламент (ЄС) №73/2009 Ради ЄС про заснування спільних правил для схем прямої підтримки фермерів у рамках Спільної сільськогосподарської політики і про заснування деяких схем підтримки для фермерів, що вносить зміни в Регламенті (ЄС) 1290/2005, (ЄС) 247/2006, (ЄС) 378/2007 та скасовує Регламент (ЄС) 1782/2003 передбачає: «Для надання допомоги фермерам у цілях відповідності стандартам сучасного, високоякісного сільського господарства необхідно, щоб держави – члени ЄС продовжили використовувати всебічну систему консультування фермерів, передбачену в Регламенті (ЄС) 1782/2003. Система консультування фермерів повинна допомагати фермерам в отриманні більшої інформації про потоки матеріалів і процеси на фермах, що належать до екології, безпеки продуктів, здоров'я та захист тварин без будь-якого впливу на їх зобов'язання виконання стандартів та їх відповідальність».