20 квітня 2026 року у межах реалізації проєкту за програмою Центру Мєрошевського (Польща) на базі Університету Адама Міцкевича в Познані (Польща) відбулася міжнародна польсько-українська конференція «Сучасні виклики для сільськогосподарської діяльності, зокрема війна в Україні, інновації та фінансування – правові, економічні та податкові аспекти». Захід відбувся у гібридному форматі.

Ініціатори та співорганізатори конференції – Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» (Київ, Україна) та Карпатський національний університет ім. Василя Стефаника (Івано-Франківськ, Україна).

Основна мета заходу полягала в консолідації знань, компетенцій та зусиль щодо інтеграції агросектору України з Європейським Союзом та євроатлантичної інтеграції, а також аналізу можливостей та викликів для України у світлі польського досвіду.

З вітальним словом до учасників заходу звернулись:

• проректор з міжнародної співпраці Університету Адама Міцкевича в Познані (Польща) проф. Рафал Вітковський;
• міністр сільського господарства та розвитку сільських районів Республіки Польща Стефан Краєвський;
• віце-президент НААН, академік НААН Юрій Лупенко (Київ, Україна);
• президент Всесвітнього союзу аграрного права (UMAU), Проф. д-р Леонардо Пасторіно (Університет Верони, Італія);
• президент Європейської ради сільського права, Проф. д-р Марія Естер Муньїс Еспада, (Університет Вальядоліда, Іспанія);
• проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної діяльності Карпатського народного університету ім. Василя Стефаника, проф. д-р хаб. Лілія Туровська (Івано-Франківськ, Україна).

Науковці Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» виступили на заході з низкою доповідей.

Надія Столярчук, к.е.н., презентувала своє бачення елементів польського досвіду європейської інтеграції в аграрному секторі, які може запозичити Україна.

Станіслав Василішин; д.е.н., виступив із доповіддю «Сучасний стан та перспективи впровадження звітності про сталий розвиток в аграрному секторі України».

Богдан Духницький, д.е.н., у своєму виступі надав характеристику торгівлі агропродовольчою продукцією між Україною та Європейським Союзом на сучасному етапі.

Богдан Шаповал, доктором філософії, виступив із доповіддю: «Трансформація ланцюгів створення вартості через сільськогосподарські кластери: від експорту сировини до розробки інноваційних продуктів».

Своє бачення нагальних проблем сьогодення в аграрному секторі також презентували:

• проф. УАМ д-р хаб. Анетa Сухонь «Сучасні виклики сільського господарства та сільських територій – польська, європейська та глобальна перспективи»;
• проф, д.е.н. Діана Шеленко «Від втрат до реконструкції: аграрний сектор України в умовах війни та нових викликів»;
• проф, д.е.н. Олександр Шубалий «Порівняльні оцінка та перспективи розвитку сільського господарства у регіонах польсько-українського прикордоння»;
• д-р Даніель Брюнетт, старший директор із зовнішніх зв'язків у Cooperatives and Mutuals Canada «Кооперативи в сільському господарстві Канади»;
• проф. д-р. Сумія Омарі, доктор філософії Каріма ель Балбал, Університет Касабланки, Марокко «Місцеві продукти та сталий розвиток у Марокко: сектори арганової олії та шафрану»;
• к.е.н., старший дослідник Людмила Райчук Інститут агроекології і природокористування НААН «Українське сільське господарство під потрійним тиском: війна, зміна клімату та ESG-вимоги»;
• проф. д-р Антоніос Маніатіс, Академія торговельного флоту Македонії, Греція, «Конституційний підхід до іригації, включаючи збройні конфлікти»;
• проф. Ігор Лурейро де Матос, професор в Escola Técnica Família Agricola “A Partilha” (ETFAP), юрист, правління Cooperativa de Energias Renováveis do Nordeste (Cooperne), старший науковий співробітник Instituto para Cooperação e Desenvolvimento (ICADE), Бразилія «Вплив війни в Україні на бразильське сільське господарство»;
• д-р Івана Алексовська, Європейська комісія – Об’єднаний дослідницький центр (JRC) «Оцінка стійкості ланцюгів постачання сільськогосподарської продукції в Україні з використанням методів спостереження за Землею, даних інфраструктури та моделювання дискретних подій» та ін.

Загалом в конференції взяли участь понад 70 учасників з України, Польщі, Італії, Іспанії, Канади, Бразилії, Греції, Мароко, Німечиини.