Для сільського господарства України проблема зміни клімату має два головні аспекти. Це – скорочення емісії парникових газів та забезпечення продовольчої безпеки з можливістю збереження експортного потенціалу, зазначив провідний науковий співробітник відділу ринку земельних відносин Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Олександр Нечипоренко, виступаючи на заході «Зміна клімату у сільському господарстві – очікуваний вплив на аграрно-політичні заходи пристосування», який відбувся 13 вересня 2016 року у Києві.

У своїй доповіді «Вплив змін клімату на аграрний сектор України: сучасний стан та перспективи розвитку» експерт поділився баченням вчених профільних інститутів НААН на позитивні та негативні наслідки потепління клімату, презентував оцінку їх можливого впливу на сільське господарство України та надав пропозиції щодо заходів, спрямованих на адаптацію вітчизняного агровиробництва до змін клімату.

В Україні зараз існує чотири ґрунтово-кліматичні зони, дев’ять ґрунтово-кліматичних підзон, 23 номенклатури ґрунтів і 1147 їх видів, нагадав доповідач.

За його словами, в умовах зміни клімату зростає роль розміщення посівів з урахуванням агробіологічної доцільності сільськогосподарських культур та ґрунтових і кліматичних особливостей, що можуть забезпечити приріст врожаю на 15-20% при однакових затратах.

Якщо ця тенденція збережеться, то у зв’язку з глобальним потеплінням більша частина території України буде вести сільське господарство в кліматичних умовах, характерних для степу, а південь без зрошення стане непридатним для вирощування будь-яких культур, зазначив Олександр Нечипоренко.

На його думку, з огляду на це особливої актуальності набувають заходи з адаптації сільгоспвиробництва до змін клімату. В першу чергу, слід:

• провести оптимізацію землекористування;
• уточнити оптимальні строки сівби, догляду за посівами, норм внесення добрив, засобів хімічного захисту;
• оцінити вплив зміни клімату на поширення хвороб і шкідників сільськогосподарських культур, збільшувати долю сортів, стійких до враження;
• вдосконалювати системи прогнозування, моделювання та оповіщення про несприятливі погодні явища;
• збільшити питому вагу чорних парів у південному Степу до 18-22%, у північному – до 10-16% з метою акумулювання вологи під озимі культури;
• збільшити питому вагу озимих культур у структурі посівних площ, які краще використовують вологу осінньо-зимового періоду і формують високий̆ урожай̆;
• розширити зону вирощування пізніх ярих зернових та технічних культур;
• розширити площі посіву посухостійких культур з метою стабілізації̈ виробництва рослинної̈ продукції̈, насамперед сорго, проса;
• використовувати у південних регіонах види і сорти сільськогосподарських культур з коротким терміном вегетації̈ для отримання двох врожаїв;
• розширити посівні площі пожнивних культур з метою раціонального використання теплового ресурсу;
• розширити зону вирощування овочевих і плодово-ягідних культур в північних регіонах внаслідок пом’якшення зим;
• використовувати всю побічну продукцію як добриво (наприклад, 4 т соломи замінюють 9 т гною на гектар);
• освоювати інтегровану систему захисту рослин.

З метою забезпечення сталого розвитку, продовольчої безпеки та збереження експортного потенціалу держави необхідно, зокрема, розробити Стратегію та плани з оцінки ризиків та мінімізації втрат аграрної галузі від зміни клімату вдосконалити чинне законодавства, передбачити запровадження в Україні Червоної книги ґрунтів і ґрунтів, що зникають, зазначив експерт.

Долучитися до цієї роботи має і вітчизняна аграрна економічна наука.

Тільки комплексний системний підхід дозволить нам не лише подолати негативні наслідки зміни клімату для сільського господарства України, а й запобігти їх проявам, підсумував Олександр Нечипоренко.

У заході взяли участь близько 40 українських спеціалістів у сфері зміни клімату – посадовці Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства екології та природних ресурсів України, провідні вчені Національної академії аграрних наук України, а також представники аграрного бізнесу та неурядових організацій.

Організатор – Німецько-українсько агрополітичний діалог.