IMG 9499Система оподаткування сільського господарства потребує реформування, але вона повинна зберегти свою стимулюючу функцію. Такої думки дійшли учасники засідання круглого столу «Реформа спеціальних режимів оподаткування у сільському господарстві: оцінка можливих сценаріїв», яке відбулося у Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» 10 грудня 2015 року.

Захід мав на меті обговорити найбільш гострі питання в системі оподаткування:

  • ·оцінка ризиків скасування спеціального режиму ПДВ для бізнесу, державного бюджету та місцевих бюджетів;
  • ·пошук прийнятних рішень щодо часткового збереження спец режиму ПДВ;
  • ·можливості запровадження в Україні європейської практики справляння податку на додану вартість із фермерів відповідно до положень Директиви Ради 112/2006/ЄС;
  • ·відшкодування ПДВ для експорту при експорті і при експорті зернових та технічних культур з мінімізацією втрат сільгосппідприємств та держави;
  • ·наслідки скасування єдиного податку для сільськогосподарських підприємств та пошуки компромісного механізму.

В умовах реформування дії спеціальних режимів оподаткування сільськогосподарських товаровиробників особливо важливо детально прораховувати наслідки практичної реалізації законодавчих ініціатив з метою недопущення негативного впливу на розвиток аграрного сектору економіки, зазначив директор Інституту аграрної економіки, академік НААН Юрій Лупенко, відкриваючи засідання круглого столу.

У цих питаннях ключовою має бути думка науки, оскільки вона є рівновіддаленою від різних сфер впливу і спроможна оцінити можливі ризики та наслідки новацій, а також запропонувати оптимальне рішення з урахуванням інтересів держави, різних груп аграрного бізнесу та місцевих громад.

За його словами, розрахунки науковців Інституту аграрної економіки свідчать, що у разі запровадження запропонованого Міністерством фінансів варіанту, який нині вважається остаточним, бюджет навряд чи одержить очікувані надходження, а розвиток галузі може суттєво сповільнитись. Особливо це стосуватиметься середнього бізнесу.

Віце-президент Національної академії аграрних наук України, член-кореспондент НААНУ Валерій Жук у своєму виступі наголосив на визначальній ролі науки у процесі реформування механізмів оподаткування у сільському господарстві, необхідності активного впровадження наявних наукових розробок у господарську практику. На його думку, ігнорування позицій науки при прийнятті важливих державних рішень, до яких, без сумніву, відноситься й зміна порядку оподаткування сільгосппідприємств, може призвести до виникнення загроз для продовольчої безпеки країни.

Завідувач відділу податково-бюджетної політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш у своїй доповіді «Оцінка наслідків реформування спеціальних режимів оподаткування у сільському господарстві» навів аналітичну характеристику нинішньої системи оподаткування сільгосптоваровиробників. Він відзначив виключну роль спеціального режиму справляння ПДВ при фінансовому стимулюванні розвитку сільськогосподарського виробництва, а також підкреслив його унікальність як інструмента державної фінансової підтримки розвитку галузі.

Викликає занепокоєння той факт, зазначив доповідач, що з набуттям з 1 січня 2016 року чинності економічної частини Угоди про асоціацію між ЄС та Україною від 27 червня 2014 року, якою передбачено встановлення поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі, в Україні відсутні інструменти підтримки, співставні за обсягами із ПДВ-акумуляцією.

Леонід Тулуш представив для обговорення модель оцінки фіскальних наслідків від скасування спецрежиму ПДВ та запровадження ПДВ-відшкодування при експорті зернових культур, а також результати моделювання наслідків застосування пониженої ставки ПДВ на сільгосппродукцію та запровадження ПДВ-відшкодування при експорті лише для безпосередніх виробників сільгосппродукції, що експортується.

Представник Департаменту податкової та митної політики Міністерства фінансів України Оксана Усенко звернула увагу, що міністерство ще 2013 року запропонувало кілька варіантів вдосконалення режиму ПДВ-акумуляції. Серед них, зокрема: запровадження пониженої ставки на сільгосппродукцію, обмеження можливості користування перевагами спец режиму для великих сільгосппідприємств; часткове перерахування сум ПДВ до бюджету у певній пропорції. На жаль, представники сільгосппідприємств належним чином не відреагували на ці пропозиції, внаслідок чого можливість для обговорення була втрачена.

Начальник відділу податкової політики Департаменту фінансово-кредитної політики Міністерства аграрної політики та продовольства України Наталія Лавринович звернула увагу присутніх на втрати, які були понесені сільгосппідприємствами у 2015 році внаслідок податкових новацій, зокрема їх обсяг у 2014 році оцінюється міністерством у понад 20 млрд грн. За її словами, нові зміни завдадуть відчутного удару по фінансовому стану аграріїв, а тому є неприпустимими.

Радник Президента ВГО «Асоціація платників податків України» Ганна Білоцерківська наголосила на недоцільності повного скасування спецрежиму ПДВ для сільгосппідприємств. На її думку, необхідно працювати над удосконаленням механізму функціонування спецрежиму справляння ПДВ, яке б унеможливило зловживання з використанням даної податкової преференції, проте сам режим повинен функціонувати протягом законодавчо встановленого терміну.

Необхідність збереження податкових преференцій для сільського господарства підтримав у своєму виступі виконавчий директор Асоціації фермерів та приватних землевласників України Віктор Ніколаєнко.

Голова Аграрного Союзу України Геннадій Новіков зосередив увагу присутніх на необхідності стимулювання легалізації ринку оренди землі, виведення фонду оплати праці з тіні та збільшення рівня оплати праці для працівників галузі. Для цього пропонується запровадження нового режиму оподаткування сільгоспугідь – так званого «єдиного земельного податку». Таке рішення, на його думку, забезпечить рівномірний розподіл податкового навантаження між землекористувачами, дозволить усунути наявну податкову дискримінацію та сприятиме посиленню фіскальної спроможності бюджетів сільських громад.

За результатами обговорення учасники круглого столу прийняли відповідну резолюцію, яку направлено до Адміністрації Президента України, Верховної Ради України, Міністерства фінансів України, Міністерства аграрної політики і продовольства України, Національної академії аграрних наук України.

У заході взяли участь представники Міністерства фінансів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, наукових та громадських профільних організацій.

Організатор – Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки».