ННЦ Інститут аграрної економіки
Урожай-2020 в Україні: втрати і прогнози – коментар Ольги Ходаківської виданню «Коментарі»
Урожай зернових на 2020 рік, за оцінками Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» (ННЦ ІАЕ), буде на рівні 68,4 млн тонн, в тому числі:
- пшениці – 25 млн т;
- жита – 0,47 млн т;
- ячменю – 7,7 млн т.
«Площа посіву зернових в 2020 році залишилася на минулорічному рівні – 15,4 млн га, проте зросли площі жита, гречки, кукурудзи, проса, вівса. При цьому зменшилися площі під пшеницею, ячменем і горохом, – зазначає доктор економічних наук, заступник директора ННЦ ІАЕ Ольга Ходаківська. – Очікувана врожайність зернових становить орієнтовно 44,6 ц/га, що на 10% менше рівня врожайності 2019 року. За окремим культурам врожайність деяких зернових зросла. Зокрема, жита на 17%, вівса на 16%. По інших зернових вона в цьому році буде, на жаль, нижчою».
Зниження ставки ПДВ на агропродукцію може спровокувати поглиблення сировинної моделі розвитку аграрної галузі України – Леонід Тулуш
Практична реалізація законодавчої ініціативи, спрямованої на однократне – лише на етапі поставок сільгосппродукції – зниження ставки ПДВ, містить потенційні ризики для переробних підприємств та учасників процесів переробки агропродукції в Україні в цілому, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» к.е.н. Леонід Тулуш, прогнозуючи можливі наслідки ухвалення законопроєкту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» № 3656 в рамках вебінару «Оподаткування агропродовольчого сектору в ЄС – Уроки для України», організованого Аграрним комітетом Торгово-Промислової Палати України 6 жовтня 2020 року.
На його думку, насамперед, слід визначитись із правильним позиціонуванням згаданої законодавчої ініціативи. Адже вона, передбачаючи лише точкову зміну в механізмі справляння ПДВ, не може принести вигоди усім учасникам економічних відносин в АПК.
Україна має експортний потенціал, здатний задовольнити попит ЄС в продукції олійних культур – Артем Педорченко
За умови пропозиції продукції відповідної якості за конкурентною ціною Україна має шанс вибороти місце ключового постачальника олійних культур та продуктів їх переробки до держав – членів Європейського Союзу, вважає науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Артем Педорченко.
За даними Міністерства сільського господарства США (USDA), у 2019 році європейські країни виробили 12,4 млн т соєвого шроту, 4,7 млн т соняшникового та 12,8 млн т ріпакового шроту.
При цьому потреби ЄС складають 30,9 млн т соєвого шроту, 7,9 млн т – соняшникового і 13,1 млн т – ріпакового, зауважив Артем Педорченко. Таким чином, місцеві виробники лише на 58 % покривають потреби ЄС у цьому виді агропродукції.
Агросектор демонструє значну стійкість до COVID-19 - інтерв'ю Ольги Ходаківської AgroPortal.ua
Як вплинула коронавірусна пандемія на зовнішню торгівлю сільськогосподарською продукцією?
Ольга Ходаківська: За час пандемії відбулись відчутні зміни у зовнішньоторговельних потоках. Загальний експорт товарів за перше півріччя 2020 року скоротився на 7 % порівняно з відповідним періодом 2019 року. Особливо відчутні зміни у бік зменшення відбулися по експорту живих тварини та продуктів тваринного походження (-12,6 %), а також продукції рослинництва (-11,3 %).
Щоправда експорт жирів та олії продовжує зростати (+22,4 %). Позитивна динаміка спостерігається й щодо експорту готових харчових продуктів (+1,8 %).
Зниження ставки ПДВ на етапі сільгоспвиробництва призведе до подальшого згортання інвестиційної активності в галузі та вдарить по агромашинобудуванню – Леонід Тулуш
Практична реалізація положень законодавчої ініціативи, спрямованої на застосування зниженої ставки ПДВ лише на етапі поставок окремих видів сільськогосподарської продукції, – без «подовження» її дії на увесь ланцюг поставок – зумовить зниження інвестиційної активності в аграрному секторі економіки, наголосив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи ухвалення 17 вересня 2020 року Верховною Радою України проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» №3656 у першому читанні.
Попри заяви ініціаторів даного законопроєкту відносно того, що прийняття відповідного Закону «сприятиме підтримці сільгосптоваровиробництва в Україні, залученню інвестицій, оновленню основних фондів підприємств, підвищенню конкурентоспроможності вітчизняного сільського господарства» та формуванню низки інших позитивних ефектів для аграрної галузі, фаховий аналіз положень даної законодавчої ініціативи формує підстави для менш оптимістичної оцінки можливих наслідків практичної їх реалізації для сільгосппідприємств – платників ПДВ, зауважив експерт.
Більше статтей...
- Інститут аграрної економіки виступив співорганізатором міжнародного вебінару на тему «Стратегія сталого розвитку світових економік»
- Прийняття законопроєкту № 3656 віддалить Україну від податкових стандартів ЄС і не вплине на доступність продовольчих товарів для споживачів – Леонід Тулуш
- Загартування аграріїв – стаття Олександра Захарчука в журналу The Ukrainian Farmer, 09’2020
- Карантинний рік українських аграріїв: удари і позитив – Ольга Ходаківська виданню "Коментарі"
Сторінка 123 з 351
<< Початок < Попередня 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 Наступна > Кінець >>